Порядок виконання роботи

1. Навчальна група ділиться викладачем на підгрупи і кожній підгрупі присвоюється номер.

2. Згідно завдання щодо виконання лабораторної роботи вибирається схема системи водопостачання (рис. 7.2), для якої слід розробити деталювання мережі.

3. Складається специфікація на фасонні частини (табл. 7.2).

Таблиця 7.2 - Специфікація фасонних частин і арматури водопровідних колодязів системи водопостачання

Найменування	Ескіз	Розмір або діаметр	Одиниці виміру	Вартість		ДСТУ або примітки
				одиниці	загальна

Для деталювання мережі варто ознайомитися з типовими монтажними схемами водопровідних колодязів.

Докладніше вивчення фасонних частин здійснюється по довідковій літературі й зразкам, наявними на кафедрі та лабораторії.

Дослідження до лабораторної роботи

Виконавши деталювання мережі, слід змінити матеріал труб, прийнятий в основному варіанті й дослідити вплив такої заміни на загальну вартість мережі.

Схема № 1

Схема № 2

Схема № 3

Схема № 4

Схема № 5

Схема № 6

Рис. 7.2 – Схеми водопровідних мереж

Для цього за аналогією слід скласти специфікацію для нового варіанта проектованої мережі. Ураховують зміну матеріалу труб і фасонних частин.

Розрахунок проводиться за укрупненими показниками з урахуванням умов прокладання траси трубопровідної мережі, ґрунтових умов, сейсмічності та ін. При цьому можуть бути використані довідкові матеріали та інші нормативні документи.

Контрольні питання

1. В якій послідовності проектують водопровідну мережу?

2. Що називається деталюванням водопровідної мережі і як воно виконується в робочих кресленнях?

3. Для чого служать фасонні сполучні частини?

4. Для чого служать арматура зовнішньої водопровідної системи?

5. Які умови використання фасонних частин, виготовлених із різних матеріалів?

6. Яким чином приєднуються труби із полімерних матеріалів до арматури і сталевих та чавунних труб?

7. На яку основу в траншеї слід укладати пластмасові труби?

8. Чому при застосуванні труб з поліетилену рекомендується враховувати їх додаткову витрату?

9. За яких умов рекомендується застосовувати чавунні напірні труби?

10. За яких умов рекомендується застосувати сталеві труби?

11. Як визначається відстань між пожежними гідрантами?

12. Якою повинна бути максимальна відстань між водорозбірними колонками?

13. Яким чином призначаються ремонтні ділянки?

14. На підставі яких матеріалів складають специфікацію фасонних частин і арматури, необхідних для монтажу мережі?

Рекомендована література

1. ДБН В.2.5-74:2013. Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення. – Київ: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, 2013. -182с.

1. ДСТУ Б В.2.5-48:2010 Труби залізобетонні напірні віброгідропресовані. Конструкція і розміри.

2. ДСТУ Б В.2.5-50:2010 Труби бетонні і залізобетонні. Типи та основні параметри.

3. ДСТУ Б В.2.5-55:2010 Труби залізобетонні напірні зі сталевим сердечником. Технічні умови.

4. ДСТУ Б В.2.7-141:2007 Труби з непластифікованого полівінілхлориду та фасонні вироби до них для холодного водопостачання. Технічні умови.

5. ДСТУ Б В.2.7-151:2008 Труби поліетиленові для подачі холодної води. Технічні умови.

6. ДСТУ Б В.2.7-178:2009 Будівельні матеріали. Деталі з’єднувальні для водопроводів із поліетиленових труб. Технічні умови.

7. Нежлукченко В.М., Задорожний А.І. Засувки: конструкції і регламент монтажно-ремонтних робіт // В.М. Нежлукченко, А.І. Задорожний /Методичні рекомендації до самостійної підготовки, дипломного і курсового проектування для студентів напряму підготовки 6.060103 «Гідротехніка» (Водні ресурси), 7.06010301 і 8.06010301 «Гідромеліорація» та 6.060101 «Промислове та цивільне будівництво». - Херсон: ХДАУ, 2013.– 56 с.

8. Пожежні гідранти і колонки: конструкції і регламент щодо їх установки й поточного ремонту: Методичні рекомендації до самостійної підготовки, дипломного і курсового проектування для студентів напряму підготовки 6.060103 «Гідротехніка» (Водні ресурси), 7.06010301 і 8.06010301 «Гідромеліорація» та 6.060101 «Промислове та цивільне будівництво». - Херсон: ХДАУ, 2013.- 38 с.

Лабораторна робота № 8

Визначення санітарно-хімічних показників безпеки і якості питної води

2 год.

Мета роботи:

1. Ознайомитися з вимогами ДСанПін 2.2.4-171 і одержати навички оцінювання придатності води для споживання.

2. Навчитися користуватися приладом ФЭК-56.

3. Навчитися визначати фізичні показники якості води й аналізувати отримані результати.

Матеріальне забезпечення

1. Термометр ртутний.

1. Фотоколориметр ФЭК -56, кювети, калібрований графік.

2. Платино-кобальтова шкала.

3. Хімічний посуд: 6 мірних циліндрів із пробками ємністю 0,5 або 1 л, лійка, 6 пробірок, 5 піпеток на 1, 5, 10, 25 і 50 мл.

4. Відро місткістю 8-10 л.

8.1. Вимоги й контроль якості води

Споживачі, залежно від характеру використання води, висувають різні вимоги до її якості, внаслідок цього виникає необхідність застосовувати різні методи її очищення [1, 3]. Для питного водопостачання потрібно в першу чергу максимально використовувати наявні ресурси підземних вод, якщо якість відповідає вимогам ДСанПін 2.2.4-171, ДСТУ 4808 або може бути доведена існуючими методами водо підготовки до вимог ДСанПін 2.2.4-171. В Україні при виборі та оцінці якості води для питного водопостачання керуються нормами, установленими ДСанПін 2.2.4-171 (таблиця 8.1).

Основними хімічними показниками для оцінки придатності води є: вміст хлоридів, сульфатів, гідрокарбонатів, кальцію, магнію, натрію, загальний вміст солей, а також лужність, загальна жорсткість і активна реакція рН. До бактеріологічних показників відносяться загальна кількість бактерій, колі-індекс.

Результати аналізу в загальному випадку повинні містити дані, наведені в таблиці 8.1. Ступінь повноти аналізу уточнюється в кожному конкретному випадку. Необхідно звернути увагу на методи проведення аналізу.

Під час проведення лабораторної роботи студентами факультету ВГБЗ передбачається виконати частину аналізів для придбання виробничих і дослідницьких навичок.

Таблиця 8.1 – Санітарно-хімічні показники безпеки і якості питної води (за ДСанПіН 2.2.4-171)

Найменування показників	Одиниця виміру	Припустимі величини
1	2	3
Органолептичні показники
Запах	умовні бали	≤2
Смак і присмак при 20°С	бали	≤2
Каламутність (мутність)	мг/дм3	≤1,0 ≤2,6 – для підземних джерел
Забарвленість	градуси	≤20
Фізико-хімічні показники
Активна реакція (pН)	одиниці рН	6,5 – 8,5
Жосткість загальна	мг-экв/дм3	≤7,0 (10,0)*
Сухий залишок	мг/дм3	≤1000 (1500)*
Залізо загальне (Fe)	мг/дм3	≤0,2 (1,0)*
Хлориди ( Cl-)	мг/дм3	≤250 (350)*
Сульфати (SO42-)	мг/дм3	≤250 (500)*
Санітарно-токсикологічні показники
Алюміній	мг/дм3	≤0,2 (0,5)**
Нітрати ( по NO3-)	мг/дм3	45,0
Нітріти	мг/дм3	0,5 (0,1)*
Амоній	мг/дм3	0,5 (2,6)*
Натрій	мг/дм3	200
Свинець	мг/дм3	0,01
Миш'як (As3+; 5+)	мг/дм3	0,05
БПК 5	мг/дм3	2,0

Продовження таблиці 8.1

1	2	3
Фториди	мг/дм3	Для кліматичних зон: ІV - ≤ 0,7 ІІІ - ≤ 1,2 ІІ -≤ 1,5
Хлороформ	мкг/дм3	≤ 60
Інтегральний показник
Перманганатна окисність	мг/дм3	≤ 5,0
Мікробіологічні показники води
Загальна кількість бактерій при 37°C	Бактерій в 1 см3	≤100
Колі-індекс	Бактерій в 1 дм3	≤3

Примітка: ¹ Норматив, помічений в скобках, установлюється в окремих випадках за погодженням із головним державним санітарним лікарем відповідної адміністративної території.

² Норматив, помічений в скобках, установлюється для питної воды, обробленой реагентами, що утримує алюміній.

³ У випадку подачі на ферму води , яка відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171, то за узгодженням з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби повинно бути вирішене питання про забезпечення водою обслуговуючого персоналу й технологічних потреб (миття молочного посуду й ін.).