12.2. Матеріальне забезпечення

1. Скляні циліндри місткістю 1000 см³.

2. Мірні склянки на 100 см³ (4шт.).

3. Градуйовані піпетки на 1, 5, 10, 25 і 100 см³.

4. Вирва.

5. Годинник.

6. Паперові фільтри (біла стрічка).

7. Фотоелектричний колориметр (ФЭК-56).

8. 1-% розчин сірчанокислого алюмінію.

Для визначення кольоровості води використовують темно-фіолетовий фільтр №2, кювети на 50 см³; для визначення мутності - зелений світлофільтр, кювети на 50 см³ (14).

Таблиця 12.1 - Коагулянти, застосовувані при обробці води

№№п.п.	Реагенти	Хімічна формула основної речовини	ДСТУ	Насипна маса, кг/м3	Призначення при обробці води
1	2	3	4	5	6
1	Глинозем сірчанокислий технічний (очищений), сорт В	Al2(SO4)3• 18H2O	12966-75	1100-1400	Коагуляція домішок при просвітлінні й знебарвленні води
2	Глинозем сірчанокислий технічний (неочищений), сорт БМ	Al2(SO4)3• 18H2O	5155-74	Та ж	Те ж

Продовження таблиці 12.1

1	2	3	4	5	6
3	Хлорне залізо	FeСl3	11159-76	1500	Те ж. Особливо доцільно застосовувати при низьких температурах води.
4	Сірчанокисле окисне залізо	Fe2(SO4)3	ВТУУХКП 52-60	1500	Те ж.
5	Залізний купорос (сірчанокисле закисне залізо)	Fe SO4• 7H2O	6981-75	1890	Те ж. Застосовується при вапняному й вапняно-содовому зм'якшенні.

12.3. Приготування реактиву

1% - розчин сірчанокислого алюмінію готується у такий спосіб. Навішення 19,5 г Al₂(SO₄)₃• 18H₂O (хімічно чистого), що відповідає 10 г безводному сульфату алюмінію Al₂(SO₄)₃, поміщають у мірну колбу 1000см³ розчиняють при нагріванні в 300-500 см³ дистильованої води, прохолоджують і доводять до мітки дистильованою водою.

12.4. Визначення оптимальної дози коагулянту

(без попереднього хлорування й вапнування)

Оптимальна доза коагулянту Д_опт. залежить від величини й складу речовин, що викликають забарвленість, від мутності й лужності води. Вона повинна відповідати вимогам ДСТУ за показниками забарвленості очищуваної води (20 град. ПКШ) і мутності (1,5 мг/дм³).

Хід визначення

В 6-10 мірних циліндрів місткістю 1000 см³ наливають досліджувану воду до мітки, потім у циліндри додають різні об’єми 1%-ного розчину сульфату алюмінію з розрахунку одержання певних його доз у діапазоні, що охоплює передбачувану оптимальну дозу (табл.12.2).

Таблиця 12.2 - Дози 1% розчину сірчанокислого алюмінію

Показники	Номер циліндра 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Об’єм 1% розчину сірчанокислого алюмінію, см3	1	2,5	5	7,5	10	12,5	15	20	25	30
Відповідний зміст Al2(SO4)3 у циліндрі, у мг/л	10	25	50	75	100	125	150	200	250	300

Уміст у циліндрах змішують швидким обертанням палички протягом 15-20с, потім протягом 3-4 хв пробу повільно перемішують тією же паличкою ( 30-40 об/хв) і залишають для відстоювання, спостерігаючи за процесами утворення пластівців і їхнім осаджуванням. Через 30 хв із верхнього шару кожного циліндра піпеткою або сифоном відбирають по 100 см³ води, не скаламучуючи осадів, і визначають вміст у цій воді завислих речовин фотометричним методом (ФЭК-56).

Визначають коефіцієнт пропускання світла для зразка води й по каліброваній кривій (рис.12.1) установлюють концентрацію в ній завислих речовин, що відповідає даному коефіцієнту.

Рис. 12.1 - Калібрована крива для визначення мутності (приклад)

Паралельно через кожні 15хв. відзначають хід утворення пластівців й осадження, результати спостережень заносяться в таблицю 12.3 і визначається оптимальна доза коагулянту.

Таблиця 12.3 - Результати визначення дози коагулянту, мг/л.

№ № п.п.	Доза коагулянту	Початок осадження пластівців, хв.	Кінець осадження пластівців, хв.	Показники ФЭК-56		Оптимальна доза коагулянту
				Каламутність, мг/л	Забарвленість, град. ПКШ

Потім розраховують дозу глинозему (сірчанокислого алюмінію; у мг/дм³) за формулою:

Д=(29,8• а)/в,

де а - оптимальна доза коагулянту по Al₂(SO₄)₃, мг/л;

в - вміст Al₂O₃ у глиноземі сірчанокислому, % (неочищений, марка БМ-9%, очищений, сорт В-13,5%).