Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Регіональна економіка.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
538 Кб
Скачать
☆

7.1.2. Форми поточного контролю

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, практичних та самостійних (індивідуальних) заняттях. Основними формами поточного контролю з науки є проведення семінарів-дискусій, ділових ігор, активність роботи в міні-групах, підготовка та презентація розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань, а також експрес-опитування, тест-контроль, модульний контроль, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.

7.1.3. Оцінювання результатів поточного контролю Об’єкти поточного контролю

Об’єктом поточного контролю знань студентів є наступні види його поточної навчальної діяльності:

  • активність роботи студентів, якість виконання завдань та участь у семінарських заняттях-дискусіях, у формах «мозкового штурму», «прес-конференції», під час роботи в міні-групах тощо;

  • якість виконання контрольних робіт, в тому числі, експрес-опитування, міні- або тест-контролю знань;

  • виконання модульних завдань;

  • підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, рефератів, комп’ютерних мультимедійних презентацій та інших індивідуальних навчально-дослідних завдань;

  • участь в наукових конференціях.

Вся навчальна діяльність студента під час поточного контролю оцінюється в діапазоні від 50 до 0 балів. При цьому система оцінювання кожного виду навчальної діяльності студента базується на методі експертних оцінок.

7.1.4. Оцінювання активності роботи студента протягом семестру

Основним критерієм, який характеризує успішність роботи студента під час проведення семінарських занять та виконання самостійних (індиві­дуальних) завдань є рівень знань, який він демонструє в процесі обговорення поставлених питань (дискусій), під час експрес-опитування або тест-контролів знань, виконання творчих завдань та рефератів, підготовки та презентації розв’язання ситуаційних вправ, участі у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах.

Поточний контроль активності та систематичності роботи студентів на семінарських заняттях передбачає проведення контрольних замірів засвоєння теоретичних знань та набуття практичних навичок студентами. З цією метою встановлено 14 занять, де здійснюються контрольні заміри знань під час проведення семінарів-дискусій, роботи в міні-групах, розв’язання ситуаційних вправ, мозкового штурму, індивідуально-групових завдань, у вигляді експрес-опитування, тест-контролю, міні-контролю, підготовки та презентації (захисту) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій. Шкала оцінювання семінарських занять виглядає так:

3 / 2 бали — студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкриває теоретичні та прикладні питання науки, приймає активну участь у дискусіях, мозкових штурмах, підготовці презентацій, роботі в міні-групах, правильно відповідає на завдання експрес-контролю та розв’язує задачі.

2 / 1,5 бали — студент отримує, якщо в цілому виявляє достатні знання з теоретичних і прикладних питань науки, але допускає незначні неточності у використанні понятійного апарату, припускається незначних помилок у проведенні аналізу відповідних явищ та процесів, приймає суттєву участь в дискусіях, мозкових штурмах, підготовці презентацій, роботі в міні-групах, в основному правильно відповідає на завдання експрес-контролю та розуміє хід розв’язання задач.

1 бал — студент отримує в тому випадку, коли його відповіді слабо аргументовані, вказують на поверховість знань, деякі твердження помилкові; якщо студент виявляє недостатні знання літературних джерел, не виявляє достатньої активності в дискусіях, мозкових штурмах, підготовці презентацій, роботі в міні-групах, допускає суттєві помилки у відповідях на завдання експрес-контролю, у розрахунках та ін.

0 балів — студент отримує у випадку, коли він не може дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні та прикладні питання, не вміє належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, обґрунтувати пропозиції, помиляється у використанні понятійного апарату та відповідних статистичних матеріалів, не приймає участі в дискусіях, мозкових штурмах, підготовці презентацій, роботі в міні-групах, неправильно відповідає на завдання експрес-контролю, не розв’язує задачі та ін.

З метою перевірки поточної навчальної роботи студентів згідно графіку, на семінарських заняттях проводиться 2 модульний контролі знань. Перший охоплює теми з регіональної економіки, другий - з екології. За виконання модульних завдань студент, в залежності від глибини знання матеріалу, може одержати 5–4–3–0 балів – за перший модуль і 3–2–1–0 балів – за другий.

5/3 бали студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкрив всі завдання модулю, показав глибоке знання теоретичних та прикладних питань.

4/2 бали студент отримує у випадку, якщо він достатньо відповів на всі питання, але допускав незначні неточності, відповіді були неповними або недостатньо обґрунтованими та ін.

3/1 бал студент отримує за невиконання одного завдання модуля (значний недолік роботи) та наявність помилок та значних недоліків у відповідях.

0 балів за модульний контроль знань ставлять за умови невиконання студентом двох і більше завдань, наявності грубих помилок та значних недоліків, відсутності розкриття основних теоретичних та прикладних питань науки.

З вибіркових завдань важливе значення має виконання самостійних робіт (індивідуальних завдань), яких за семестр студент виконує дві – одну з регіональної економіки, другу – з екології. Виконуються такі роботи у вигляді або аналітичного огляду наукових публікацій, або написання та захисту рефератів, або виконання розрахункових, аналітичних, творчих завдань по темах, що винесені на самостійне вивчення. Оцінюються вони, в залежності від глибини відповіді, у 4 бали за одну роботу (за шкалою 4—3—2—0 балів). Максимальна кількість балів за виконання вибіркових завдань — 8.

Для підвищення наукового рівня студентів важливе значення має їх участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах, за активну участь в яких студент може одержати до 8 балів, які враховуються як за виконання вибіркових завдань.

З поточного контролю знань студенти денної форми навчання можуть отримати від 0 до 50 балів.