Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Філософіяі_ІКП.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

86. Духовна діяльність, її особливості. Поняття духовності. Дух і душа.

Головне завдання, яке стоїть перед суспільством у сфері духовного життя, полягає в тому, щоб створити умови для найповнішого освоєн­ня людиною багатогранного потенціалу як української, так і світової духовності й культури. Надзвичайно важливо також створення умов для всебічної самореалізації духовно-культурного потенціалу, сутнісних сил людини, свого власного духовного світобачення і світосприйняття.

Який же зміст духовного життя суспільства? духовне життя су­спільства — це надзвичайно широке поняття, що включає в себе бага­тогранні процеси, явища, пов'язані з духовною сферою життєдіяль­ності людей; сукупність ідей, поглядів, почуттів, уявлень людей, про­цес їх виробництва, розповсюдження, перетворення суспільних, індиві­дуальних ідей у внутрішній світ людини. Духовне життя суспільства охоплює світ ідеального (сукупність ідей, поглядів, гіпотез, теорій) ра­зом з його носіями — соціальними суб'єктами — індивідами, народами, етносами», В цьому зв'язку доречно говорити про особисте духовне жит­тя окремої людини, її індивідуальний духовний світ, духовне життя того чи іншого соціального суб'єкта — народу, етносу, чи про духовне життя суспільства в цілому Основу духовного життя становить духов­ний світ людини — її духовні цінності, світоглядні орієнтації^Разом з тим, духовний світ окремої людини, індивідуальності неможливий поза духовним життям суспільстєа. Тому духовне життя — це завжди діа­лектична єдність індивцгуаіьі-ого'і суспільного, яке функціонує як інди­відуально- суспільне.

Багатогранність духовного життя суспільства включає в себе такі скла­дові: духовне виробництво суспільна свідомість і духовна культура.

Духовне виробництво здійснюється в нерозривному взаємозв'язку з іншими видами суспільного виробництва. Як надзвичайно важлива складова суспільного виробицтва духовне виробництво — це формування духовних потреб людини, насамперед виробництво суспільної сві­домості. Суспільна свідомість є сукупністю ідеальних форм (понять, суджень, поглядів, почуттів, ідей, уявлень, теорій), які охоплюють і відтворюють суспільне буття, вони вироблені людством у процесі осво­єння природи і соціальної історії.

Дух і Душа - це релігійно-філософські поняття, що означають неуречевлені начала, на відміну від матеріального. Душа є недосконалою та обмеженою, дух же є досконалим та необмеженим. Дух творить душу, а сам є вічним. Але душа і дух мають спільні риси: вони тотожні за абсолютною природою, діляться на низькі та високі розряди, що не спостерігаються «зовні». Про дух переважно говорять як про «буття», залежне ж існування душі виражають поняттям екзистенції, тобто «буття-між» тілом та духом. Взаємозв'язок буття духа та екзистенції душі конкретизує поняття духовності та бездуховності душі. Духовність - запліднення душі духом та постулює тяжіння до вершин буття. Бездуховність - це відрив душі від духа, націленість здібностей душі на обслуговування тіла та досягнутого життєвого стану. Бездуховність зумовлена або відсутністю потягу душі до духовного буття, або втомою долати інерцію екзистенції та егоїзму. Одержимість злим духом не є бездуховністю, а безобразною духовністю, брехливою та злою, що підмінює любов до Бога (абсолюту) тяжінням до фальшивого ідеалу повноти буття або субстанції. Тілесні та духовні знання спрямовані до різних полюсі» екзистенції і можуть або врівноважуватись, або взаємно заперечувати себе