1. Запишіть в свій термінологічний словник всі терміни з даної теми. Перевірте, як ви їх зрозуміли, чи зможете їх пояснити іншій людині.

2. Виконати риторичний аналіз тексту Олени Теліги “Вступне слово на академію в честь Івана Мазепи” (Теліга О. Окраю мій. – К., 1999. – С.130) Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика. – К.: Вища школа, 2003. – С.256-259.

3. Спробуйте розкрити тему “Риторика в житті людини”, використавши як опорні моменти цитатного плану нижче подані прислів’я і приказки. Подумайте, в якому порядку варто розташувати ці вислови.

Плете, що слина до губи принесе. Наговорив чотири міхи чорної вовни, та всі неповні. Умій казати, умій і замовчати. Слова старше, ніж гроші. Не кажи – не вмію, а кажи – навчусь. Добре слово варте завдатку. Умієш говорити – умій слухати. Що скаже – неначе зав’яже.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

Структурні моменти твору (вступ, або зацікавлення, основна частина: опис, міркування, оповідь, висновки, або переконання), етикетні формули, композиція: лінійна, спіральна, кільцева, когезія, ретроспекція, проспекція.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ:

1. У чому полягає різниця між темою та об’єктом промови?

2. Що таке підтема та мікротема? Що означають вирази “розкрита” та “нерозкрита” тема?

3. Чи згодні ви з тим, що нотатки треба робити на полях? Що дає цей метод?

4. Навіщо ораторові бібліографічні посилання?

5. Навіщо перед виходом до аудиторії ораторові потрібно тренування? Які способи тренування ви можете назвати?

6. Які структурні елементи тексту виділяють ще з античних часів?

7. Як називаються вступ та висновки в класичній риториці? Які підрозділи в основній частині тут визначаються?

8. Якими способами оратор може зацікавити аудиторію на початку виступу?

9. Чи можна доповнювати міркування художніми картинками?

10. Що таке інтеграція різноманітних моментів промови?

ЛІТЕРАТУРА

1. Абрамович С.Д. Риторика і гомілетика. – Чернівці, 1995. – С.114 – 118.

2. Абрамович С.Д., Чікарьова М.Ю. Риторика. – Львів, 2001. – С.49 – 77.

3. Абрамович С.Д., Чикарьова М.Ю. Мовленнєва комунікація. – Львів, 2003.

4. Введенская Л.А., Павлова Л.Г Культура и искусство речи. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. – 219 – 222.

5. Карнеги Д. Как вырабатывать уверенность в себе и влиять на людей, выступая публично. – М., 1989.

6. Клюев Е.В. Риторика (Инвестиция. Диспозиция. Элокуция). – М., 1999.

7. Корнилова Е.Н. Риторика – искусство убеждать. – М., 1998.

8. Кохтев Н.Н Риторика. – М., 1994. – С.86 – 88.

9. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика. – К.: Вища школа, 2003. – С.110-115.

10. Сагач Г.М. Золотослів. – К., 1993. – С.8 – 11.

11. Сагач Г.М. Риторика. – К., 2000. – С.22 – 46, 286 – 300.

12. Сагач Г.М., Юніна О.А. Загальна риторика. – К., 1992.

13. Сопер П.Л. Основы искусства речи. – М.: Прогресс-Академия, 1992. – 416

14. Стернин И.А. Практическая риторика. – Воронеж, 1996. – С. 9 – 126.

15. Таранов П.С. Искусство риторики. – М., 2001.

16. Хазагеров Общая риторика. – Ростов-на-Дону, 1999.

17. Хилл Наполеон Думай и богатей! – М.: Эксмо, 2003. – 640 с.

Практичне заняття № 5

ТЕМА. логіка та емоції у промові. мовленнєві тактики спілкування: пошуки консенсусу

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Поняття логічної культури оратора.

2. Основні формально-логічні закони.

3. Доказ – необхідна умова обґрунтування своєї позиції. Види доказів.

4. Доказ і переконання.

5. Складові мовленнєвої культури оратора.

6. Вимоги до мови публічного виступу: правильність, точність, логічність, багатство, емоційність.

ПРАКТИЧНО В АУДИТОРІЇ

1. Відтворіть пропущену ланку в доказах. Визначте, які з доказів побудовані на індукції, а які – на дедукції.

Усі вчителі навчають учнів. Віра Петрівна навчає учнів.

Коля знає п’ять мов. Коля – поліглот.

Я поступаю до університету. Я – абітурієнт.

Ми любимо говорити про природу. Ми любимо говорити про тварин.

2. Прочитайте текст. На якому логічному законі його побудовано? Обґрунтуйте свою думку.

Гомерівський епітет – поетичне означення, характерне для Гомерівського епосу (“Іліади”, “Одіссеї”). Дві ознаки характеризують ці епітети: вони складені, об’єднують два корені, і постійні, тобто назавжди закріплені за певними словами чи іменами. Наприклад: світлоока богиня, швидконогий Ахіллес, сріблолукий Аполлон, золототронна Гера, хитророзумний Одіссей тощо. Український перекладач “Одіссеї” Б.Тен користується епітетами многослізний, богорівний (Словник літературознавчих термінів).

3. Визначте логічні помилки в наступних реченнях і класифікуйте їх.

Він мав чарівну доньку та велику кімнату.

Синтаксис – це не фонетика, а фонетика – не синтаксис.

Та що ви кажете! Вона не може вийти заміж, бо ніколи цього не робила.

Після лекції у нас був хороший настрій. Отже, якщо у вас поганий настрій – ходіть на лекції.

Діти не можуть мати свої думки бо вони ще малі.

Він ніколи не мовчить, коли його питають. Отже, він – відмінник.

Ми можемо не читати цей твір, бо він стоїть останнім у списку літератури.