- •Тема 1. Соціологія девіантності як спеціальна соціологічна теорія
- •Об'єкт і предмет соціології девіантної поведінки.
- •Виникнення соціології девіантної поведінки
- •Взаємозв'язок соціології девіантної поведінки з іншими науками.
- •Методи дослідження в соціології девіантної поведінки.
- •Література
- •Тема 2. Девіантність і девіантна поведінка.
- •Поняття девіантності та девіантної поведінки.
- •Біологічні:
- •Психологічні та психофізіологічні:
- •Соціальні:
- •Співвідношення понять «норма» і «відхилення від норми».
- •Фактори виникнення девіантної поведінки
- •Позитивні та негативні девіації.
- •Механізми девіантної поведінки.
- •Соціальні протиріччя як причини девіантної поведінки.
- •Вікові особливості прояву девіантної поведінки.
- •Література
- •Тема 3. Теоретичні підходи дослідження девіантної поведінки.
- •Антропологічна (біологічна) школа ч. Ломброзо, р. Гарофало, е.Феррі, у. Шелдон.
- •Психологічний і психоаналітичний напрямок г. Тард, з.Фрейд.
- •Соціологічна школа: теорії соціальної аномії е. Дюркгейма і р. Мертона.
- •Концепція диференційованого зв'язку е. Сатерленда.
- •Теорія ярликування ф.Танненбаума та г. Беккера.
- •Теорія стигматизації е. Гофмана.
- •Культурологічні теорії девіантності р. Клауорд, л. Оулин, в. Міллер.
- •Література
- •Тема 4. Соціальний контроль над девіантною поведінкою.
- •Поняття соціального контролю як механізму самозбереження суспільства.
- •Засоби соціального контролю.
- •Види, типи та форми соціального контролю.
- •Основні види соціального контролю:
- •Засоби реалізації соціального контролю.
- •Концепція соціального контролю п. Бергера.
- •Функції соціального контролю.
- •Література.
- •Тема 5. Соціологічні методи дослідження девіантної поведінки.
- •Співвідношення кількісних та якісних методів дослідження девіантної поведінки.
- •Психодіагностичні методи дослідження девіантної поведінки.
- •Програма дослідження девіантної поведінки.
- •Етичні питання дослідження девіантної поведінки.
- •Література.
- •Тема 6. Злочинність як вид девіантної поведінки.
- •Злочинність як соціальне відхилення.
- •Класифікація злочину та основні проблеми злочинності.
- •3. Основні характеристики злочинності.
- •4. Основні показники злочинності.
- •5. Поняття латентної злочинності.
- •6.Особливості прояву молодіжних правопорушень.
- •7. Організована злочинність.
- •8.Основні риси злочинності в Україні.
- •Література.
- •Тема 7. Суїцидальна поведінка як вид девіації.
- •Самогубство як соціальне явище.
- •Причини суїцидальних вчинків.
- •Соціальна природа самогубств.
- •Види самогубств: егоїстичні, аномічні, альтруїстичні, фаталістичні.
- •Превенція суїциду.
- •Література
- •Тема 8. Залежні форми девіантної поведінки.
- •Показники рівня наркотизму в Україні.
- •Поняття «наркотизм», «наркоманія», «токсикоманія», «алкоголізм», «алкогольне споживання».
- •Алкогольна ситуація в Україні та за кордоном.
- •Соціальний портрет наркомана.
- •Соціальні наслідки вживання алкоголю та наркотиків.
- •Проблема профілактики наркоманії та алкоголізму.
- •Література
- •Тема 9. Проституція як форма девіантної поведінки.
- •Історія становлення та розвитку проституції.
- •Поняття, стан і тенденції проституції.
- •Дитяча проституція.
- •Типологія повій.
- •Сексуальні девіації та їх класифікація.
- •Сексуальні перверсії.
- •Соціальний контроль проституції і його види.
- •Література
- •Тема 10. Бродяжництво, вандалізм, графіті як девіації.
- •Втечі з дому, бродяжництво: поняття, основні причини.
- •Вандалізм. Типи вандалізму. Класифікація мотивів вандалізму.
- •Графіті: визначення поняття. Види графіті.
- •Мотиви малювальників графіті. Засоби запобігання графіті.
- •Література
- •Тема 11. Насильство в сім'ї як вид девіантної поведінки.
- •Проблема сімейного насильства в сучасному суспільстві.
- •3. Причини насильства в сім'ї.
- •4.Обов'язки батьків по утриманню та вихованню неповнолітніх.
- •Література
- •Практична частина для самостійної роботи Характерологічний опитувальник к. Леонгарда - г. Шмішека
- •Обробка результатів
- •Опис акцентуацій
- •Стиль поведінки
- •Хід виконання
- •Ключ до тесту
- •Інтерпретація результатів
- •Методика «Агресивна поведінка»
- •Методика діагностики агресії а. Басса і а. Даркі
- •Питання:
- •Сумарні показники
- •Інтерпретація рузультатів
- •Опитувальник «Ауто та гетероагресія»
- •Текст опитувальника
- •Обробкарезультатів
- •Інтерпретація результатів
- •Методика «Прогноз»
- •Текст опитувальника
- •Обробка результатів
- •Опитувальник суїцидального ризику
- •Текст опитувальника
- •Обробка результатів
- •Інтерпретація результатів
- •Контрольні питання
- •Індивідуальні завдання
- •Список літератури Основна
- •Додаткова
- •Додатки Стан та структура злочинності в Україні (2009 - 2010 р. Р.)
- •Статистика злочинів в Україні у 2011 році
- •Словник
4. Основні показники злочинності.
Злочинність як соціальне явище містить низку рис і ознак, яких немає в окремій антисуспільній поведінці, зокрема й у злочині як індивідуальному акті поведінки та формі прояву злочинності.
Злочинність, як і будь-яке інше соціальне явище, можна оцінювати за допомогою якісних та кількісних критеріїв, основними з яких є:
рівень злочинності;
коефіцієнти злочинності;
динаміка злочинності;
географія злочинності;
структура злочинності;
характер злочинності;
«ціна» злочинності;
стан злочинності.
Рівень злочинності - це її кількісна характеристика, що вимірюється в абсолютних величинах сумою вчинених злочинів і осіб, які їх вчинили, за певний проміжок часу на визначеній території.
Динаміка злочинності - показник, який відображає зміну її рівня та структури протягом того чи того тимчасового періоду (рік, три роки та ін.). На динаміку злочинності як соціально-правове явище впливають дві групи факторів. Перша - це причини та умови злочинності, демографічна структура населення й інші соціальні процеси та явища, що впливають на злочинність. Друга - зміни кримінального законодавства, що розширюють або звужують сферу злочинних діянь.
Структура злочинності - це внутрішня, притаманна їй ознака, що розкриває її будову, окремі складові частини в загальній їх сукупності за визначений відрізок часу та на визначеній території. Від того, яка структура злочинності, залежить і боротьба з нею. Структура виразно показує, що таке злочинність у безпосередніх конкретних умовах, яка визначаюча якість цього явища.
Характер злочинності зумовлюється кількістю найбільш небезпечних злочинів у структурі злочинності, а також тим, якою є характеристика осіб, які їх скоїли.
Географія злочинності - це розповсюдження її по різних регіонах (територіях) держави, областях, районах, містах, селищах.
Досвід роботи правоохоронних органів свідчить, що нерівномірність у стані, динаміці та структурі розподілу злочинності пояснюється:
конкретними соціальними умовами певного регіону;
економічною його характеристикою;
національним складом і структурою населення;
послабленням соціального контролю за поведінкою людей;
рівнем культурно-виховної роботи, організації дозвілля та побуту населення;
рівнем організації роботи в боротьбі зі злочинністю тощо.
5. Поняття латентної злочинності.
Латентна злочинність - це сукупність передбачених кримінальним законом діянь, які з різних причин не були взяті до уваги органами внутрішніх справ, прокуратурою, службою безпеки та судом.
Суспільна небезпека латентної злочинності полягає в тому, що:
питання боротьби з латентною злочинністю не беруться до уваги і не плануються, а тому не можуть бути ефективними;
вона зменшує ступінь достовірності прогнозів злочинності, утруднює визначення напрямків боротьби з нею;
якщо при розкритих злочинах спричинення матеріальних збитків частково відновлюється, то в разі прихованих - вони не тільки не відновлюються, але немає навіть процесуальних шляхів для цього;
почуття безкарності заохочує осіб, які скоїли тяжкі злочини, продовжувати свою злочинну діяльність, тобто сприяє зростанню злочинності, зокрема, рецидивної;
латентна злочинність, оскільки вона все ж «помічається» довколишніми, руйнує їхні моральні та право заборонні бар'єри;
під її впливом деякі члени суспільства стають на злочинний шлях;
складає хибне враження про фактичні обсяги злочинності, її рівень, структуру, динаміку, про величину й характер шкоди, завданої злочинністю;
заважає реалізації принципу невідворотності відповідальності за вчинені злочини;
підриває авторитет правоохоронних органів держави;
знижує активність громадян у боротьбі зі злочинністю;
• сприяє зростанню соціальної напруги в суспільстві;
• сприяє процесам самодетермінації злочинності.
У науковій юридичній літературі розрізняють латентність трьох видів: природну, штучну та пограничну.
Природна латентність - це сукупність тих випадків, коли факт злочину був, але він не став відомим правоохоронним органам. Наприклад, неповідомлення потерпілих про злочин.
Штучна латентність - факт злочину відомий, але з різних причин правоохоронні органи не ставлять його на облік, щоби створити враження успішності боротьби зі злочинністю.
Погранична латентність - факт злочину стався, але потерпілий не усвідомлює цього (приміром, пожежі, кишенькові крадіжки).
