- •Тема 1. Соціологія девіантності як спеціальна соціологічна теорія
- •Об'єкт і предмет соціології девіантної поведінки.
- •Виникнення соціології девіантної поведінки
- •Взаємозв'язок соціології девіантної поведінки з іншими науками.
- •Методи дослідження в соціології девіантної поведінки.
- •Література
- •Тема 2. Девіантність і девіантна поведінка.
- •Поняття девіантності та девіантної поведінки.
- •Біологічні:
- •Психологічні та психофізіологічні:
- •Соціальні:
- •Співвідношення понять «норма» і «відхилення від норми».
- •Фактори виникнення девіантної поведінки
- •Позитивні та негативні девіації.
- •Механізми девіантної поведінки.
- •Соціальні протиріччя як причини девіантної поведінки.
- •Вікові особливості прояву девіантної поведінки.
- •Література
- •Тема 3. Теоретичні підходи дослідження девіантної поведінки.
- •Антропологічна (біологічна) школа ч. Ломброзо, р. Гарофало, е.Феррі, у. Шелдон.
- •Психологічний і психоаналітичний напрямок г. Тард, з.Фрейд.
- •Соціологічна школа: теорії соціальної аномії е. Дюркгейма і р. Мертона.
- •Концепція диференційованого зв'язку е. Сатерленда.
- •Теорія ярликування ф.Танненбаума та г. Беккера.
- •Теорія стигматизації е. Гофмана.
- •Культурологічні теорії девіантності р. Клауорд, л. Оулин, в. Міллер.
- •Література
- •Тема 4. Соціальний контроль над девіантною поведінкою.
- •Поняття соціального контролю як механізму самозбереження суспільства.
- •Засоби соціального контролю.
- •Види, типи та форми соціального контролю.
- •Основні види соціального контролю:
- •Засоби реалізації соціального контролю.
- •Концепція соціального контролю п. Бергера.
- •Функції соціального контролю.
- •Література.
- •Тема 5. Соціологічні методи дослідження девіантної поведінки.
- •Співвідношення кількісних та якісних методів дослідження девіантної поведінки.
- •Психодіагностичні методи дослідження девіантної поведінки.
- •Програма дослідження девіантної поведінки.
- •Етичні питання дослідження девіантної поведінки.
- •Література.
- •Тема 6. Злочинність як вид девіантної поведінки.
- •Злочинність як соціальне відхилення.
- •Класифікація злочину та основні проблеми злочинності.
- •3. Основні характеристики злочинності.
- •4. Основні показники злочинності.
- •5. Поняття латентної злочинності.
- •6.Особливості прояву молодіжних правопорушень.
- •7. Організована злочинність.
- •8.Основні риси злочинності в Україні.
- •Література.
- •Тема 7. Суїцидальна поведінка як вид девіації.
- •Самогубство як соціальне явище.
- •Причини суїцидальних вчинків.
- •Соціальна природа самогубств.
- •Види самогубств: егоїстичні, аномічні, альтруїстичні, фаталістичні.
- •Превенція суїциду.
- •Література
- •Тема 8. Залежні форми девіантної поведінки.
- •Показники рівня наркотизму в Україні.
- •Поняття «наркотизм», «наркоманія», «токсикоманія», «алкоголізм», «алкогольне споживання».
- •Алкогольна ситуація в Україні та за кордоном.
- •Соціальний портрет наркомана.
- •Соціальні наслідки вживання алкоголю та наркотиків.
- •Проблема профілактики наркоманії та алкоголізму.
- •Література
- •Тема 9. Проституція як форма девіантної поведінки.
- •Історія становлення та розвитку проституції.
- •Поняття, стан і тенденції проституції.
- •Дитяча проституція.
- •Типологія повій.
- •Сексуальні девіації та їх класифікація.
- •Сексуальні перверсії.
- •Соціальний контроль проституції і його види.
- •Література
- •Тема 10. Бродяжництво, вандалізм, графіті як девіації.
- •Втечі з дому, бродяжництво: поняття, основні причини.
- •Вандалізм. Типи вандалізму. Класифікація мотивів вандалізму.
- •Графіті: визначення поняття. Види графіті.
- •Мотиви малювальників графіті. Засоби запобігання графіті.
- •Література
- •Тема 11. Насильство в сім'ї як вид девіантної поведінки.
- •Проблема сімейного насильства в сучасному суспільстві.
- •3. Причини насильства в сім'ї.
- •4.Обов'язки батьків по утриманню та вихованню неповнолітніх.
- •Література
- •Практична частина для самостійної роботи Характерологічний опитувальник к. Леонгарда - г. Шмішека
- •Обробка результатів
- •Опис акцентуацій
- •Стиль поведінки
- •Хід виконання
- •Ключ до тесту
- •Інтерпретація результатів
- •Методика «Агресивна поведінка»
- •Методика діагностики агресії а. Басса і а. Даркі
- •Питання:
- •Сумарні показники
- •Інтерпретація рузультатів
- •Опитувальник «Ауто та гетероагресія»
- •Текст опитувальника
- •Обробкарезультатів
- •Інтерпретація результатів
- •Методика «Прогноз»
- •Текст опитувальника
- •Обробка результатів
- •Опитувальник суїцидального ризику
- •Текст опитувальника
- •Обробка результатів
- •Інтерпретація результатів
- •Контрольні питання
- •Індивідуальні завдання
- •Список літератури Основна
- •Додаткова
- •Додатки Стан та структура злочинності в Україні (2009 - 2010 р. Р.)
- •Статистика злочинів в Україні у 2011 році
- •Словник
Види самогубств: егоїстичні, аномічні, альтруїстичні, фаталістичні.
Стверджуючи, що різні типи самогубств можуть витікати з різних причин, які їх визначають, вказуючи на труднощі створення морфологічної класифікації самогубств і враховуючи всі характерні типові особливості їх, Е. Дюркгейм прийняв рішення скласти етнологічну класифікацію, яка відповідала б причинам самогубств. Він виділив чотири види самогубств: егоїстичний, альтруїстичний, аномічний і фаталістичний.
Егоїстичний створюється причинами, котрі обомовлюють відокремлення індивіда від суспільства, яке перестає впливати на нього регулюючим чином. Розрив соціальних зв'язків, відсутність колективної підтримки, стан відокремленості породжують почуття самотності, пустоти, відчуття трагізму існування. Однією з причин самогубств подібного роду може бути крайній індивідуалізм, але грунтом, який його породжує, є «велике суспільство, соціальна туга». Суспільна дезорганізація, втрата суспільних цілей послаблюють соціальні зв'язки, які прикликають індивіда до суспільства, а значить і до життя. Цей загальний стан, у свою чергу, відображається в дезінтеграції суспільних груп - релігійних, сімейних, політичних, які безпосередньо впливають на індивіда.
Альтруїстичний зустрічається тоді, коли особисті інтереси поглинуті соціальними, коли інтеграція групи настільки велика, що індивід перестає існувати як самостійна одиниця. До цього виду Е. Дюркгейм відносить давні звичаї: самогубство стариків і хворих, самоспалення жінок після смерті чоловіків, самогубство рабів після смерті хазяїна і ін. Такого роду самогубства існували головним чином в архаїчних суспільствах.
Аномічний зустрічається в часи великих суспільних потрясінь, економічних криз, коли індивід втрачає можливість пристосуватися до соціальних перетворень, нових соціальних вимог і втрачає зв'язок з суспільством. Стан суспільної аномії, Е. Дюркгейм розуміє як відсутність чітких правил і норм поведінки, коли стара їєрархія цінностей руйнується, а нова ще не склалась, породжує моральну нестійкість окремих індивідів. Коли коливається і дезорганізується суспільна структура, одні індивіди швидко піднімаються, інші втрачають своє місце в суспільстві, коли порушується суспільна рівновага - число самогубств зростає.
Аномічне самогубство, яке зустрічається найчастіше в торгових і ділових колах, характеризується Е. Дюркгеймом також з боку індивідуальних якостей представників торгового і промислового світу; їх нестримний потяг до збагачення, котрий не зустрічає жорсткої регламентації, невгамовно зростає, порушуючи моральну і психічну рівновагу.
Таким чином, послаблення або відсутність суспільної регламентації, безладна, неврегульована суспільна діяльність лежить в основі аномічного самогубства. Якщо суспільство не здатне належним чином впливати на людину, то буде сумний кінець.
Протилежністю аномічного самогубства є фаталістичне, яке виникає в результаті посиленого контролю над індивідом, «надмірна регламентація», котра для останнього стає нестерпного.
Таким чином, самогубство, на думку Е. Дюркгейма, є умисним і усвідомленим актом, який здійснюється індивідом залежно від соціальної дисципліни.
