Порядок виконання роботи

1. На готовому тимчасовому препараті сухої луски цибулі при малому, а потім при великому збільшенні роздивитись поодинокі та згруповані кристали оксалату кальцію.

2. Замалювати одну або дві клітини з кристалами. Зробити необхідні підписи.

3. Приготувати тимчасові препарати листя алое, роздивитись форму кристалів (рафіди), замалювати, підписати.

4. Приготувати тимчасові препарати листя бегонії (або її стебла). Визначити форму кристалів (друзи), замалювати, підписати.

Крохмальні зерна

Запаснi поживнi речовини рослин – жири, білки, вуглеводи потрiбнi рослині i використовуються нею на різних етапах розвитку.

Жири у вигляді краплин олії відкладаються в органелах клітини – сферосомах. Особливо насичені жирами насіння i плоди таких рослин, як соняшник, клещовина, маслина, ліщина, гірчиця.

Запасні білки – протеїни відкладаються в клітинному соку. При висиханні вакуолей утворюються алейроновi зерна. Насіння бобових і злакових рослин є багатим на білки.

В углеводи є найбільш поширеними запасними речовинами рослин. Вуглеводи, що розчинені у воді – глюкоза, фруктоза, сахароза, інулін, накопичуються в клітинному соку. На ці речовини збагачені плоди яблуні, груші, винограду, коренеплоди моркви та буряку, клубні жоржини i земляної груші. Вуглевод – крохмаль не розчиняється у воді, а у вигляді крохмальних зерен відкладається в пластидах – лейкопластах. Його багато у резервних органах рослин: насінні (злакові, бобові), бульбах (картопля), цибулі (тюльпан, гіацинт), коріннях (ірис, конвалія).

Рис. 7. Типи крохмальних зернин:

1 – з бульби картоплини (а – прості, б – напівскладні, в – складні); 2 – із зерна пшениці (прості); 3 – із зерна кукурудзи (прості); 4 – із зерна вівса (складна)

Крохмальні зерна мають різноманітну форму i розмір. В залежності від кількості центрів утворення крохмалю i характеру складності розрізняють прості та складні крохмальні зерна. Проміжними є напівскладнi зерна, що з'являються спочатку як складні, а потім покриваються спільною оболонкою. Для кожної рослини є характерними форма, розмір та структура крохмальних зерен. Ці вiдмiннi ознаки широко використовують для макроскопічного аналізу складу борошна (рис. 7).

Порядок виконання роботи

1. Взяти бульбу картоплi (Solanum tuberosum) та розрiзати її скальпелем. Препарувальною голкою зняти тонкий шар м'якоті і перенести на предметне скельце в краплю води. Обережно, не натискуючи, накрити краплю покривним скельцем.

2. Розглянути препарат при великому збільшенні. У полі зору помітні великі i маленькі крохмальні зерна. При зменшенні потоку світла на препарат за допомогою ірисової діафрагми та конденсора, можна побачити шаровість зерен. Вона залежить від різної обводненостi шарів зерна. Якщо крохмаль висушити, шаровiсть зникне. Більшість крохмальних зерен – прості. Але в полі зору намагайтесь знайти складні i напівскладнi зерна.

3. Намалювати типи крохмальних зерен картоплі, показати на рисунку їх шаровiсть.

4. На цьому ж препараті, не знімаючи його зі столика, провести забарвлюючу реакцію крохмалю розчином йоду у йодистому калію (див. роботу 2). Коли реактив проникне під покривне скельце, відбудеться синьо-фіолетове забарвлення зерен. При надлишку реактиву крохмаль забарвлюється в чорний колір. Записати в лабораторному зошиті назву реактиву i результат реакції.

5. Приготувати препарат з крохмальними зернами вівса посівного (Avena sativa). З напухлого у воді зерна вівса препарувальною голкою взяти трохи суспензійної маси i помістити у краплю води на предметне скельце, потім накрити покривним.

6. Розглянути при великому збільшенні складні зерна вiвса.

7. Також приготувати препарат з крохмальними зернами пшениці (Triticum) або жита посівного (Secale cereale). Крохмальні зерна цих злаків – прості, округлi, дрібніші за картопляні.

8. Замалювати прості крохмальні зерна пшениці або жита.

9. Замалювати крохмальні зерна картоплі, вівса, гороху. Визначити їх форму, підписати.

10. Здати роботу викладачу.