Порядок виконання роботи

1. Використовуючи роздавальний матеріал (насіння квасолі, бобів, листки дерев) побудувати варіаційний ряд і графік. Для цього провести вимірювання спочатку довжини насіння або листків у мм і записати усі виміри.

2. Виписати варіанти, що зустрічаються, у порядку зростання ознаки (збільшення довжини насіння або листка).

3. Порахувати частоту зустрічальності кожної варіанти і побудувати варіаційний ряд (масштаб довільний).

4. Побудувати варіаційну криву: по осі абсцис відкласти різні варіанти, по осі ординат – частоту зустрічальності кожної варіанти (масштаб довільний).

5. За даними побудованого варіаційного ряду визначити середню величину ознаки. Для цього чисельне вираження ознаки для кожної варіанти (V) множать на число варіант (Р). Усі ці добутки складають і потім поділяють на загальне число варіант. Це виражено наступною формулою:

М= ∑ (V*Р)/n,

де М – середня величина (розмір)

V – варіанта;

Р – частота зустрічальності варіант;

∑ – знак підсумовування;

n – загальне число варіант варіаційного ряду.

6. Зробити висновок. У висновку відзначити найбільшу кількість листків (чи насіння) з середньою величиною ознаки (довжина).

7. Здати роботу викладачу.

Питання для самоконтролю

1. Що таке модифікаційна мінливість?

2. Як графічно відображаються межі зміни ознаки?

3. Що характеризується середньою величиною ознаки?

4. Чи успадковуються організмом ознаки?

5. Що таке норма реакції?

6. Як впливають на фенотип рослин фактори навколишнього середовища?

7. Що характеризує варіаційний ряд?

8. Що характеризує варіаційна крива?

9. Як розраховується чисельне вираження ознаки організму?

Лабораторна робота № 12

Тема: Різноманітність живих істот.

Мета роботи: ознайомлення з різними представниками Царства грибів (Fungi); водоростями (Algae), лишайниками (Lichenes), тваринними організмами (найпростішими Protozoa).

Матеріали та реактиви: живі біологічні об’єкти: дріжджі, плісняві гриби, наочні препарати сухих та законсервованих шапкових грибів; заспиртовані водорості у пробах води р. Дніпро (хлорела, улотрикс, хара, мікроцистіс); живі лишайники; застійна вода (мул), яка містить найпростіші; дистильована вода, розчин метиленової сині (1:40).

Обладнання: мікроскоп, предметні та покривні скельця, скальпель, препарувальна голка, плакати, фотографії, рисунки.

І. Гриби (Fungi) – це велика група гетеротрофних організмів. Вегетативне тіло грибів включає, як правило, систему розгалужених тонких ниток – гіф, які утворюють грибницю (міцелій). За структурою міцелію гриби поділяють на вищі та нижчі. У вищих грибів міцелій – багатоклітинний, а у нижчих – неклітинний. У клітинному міцелії чітко проглядаються перегородки (септи). Основною речовиною клітинної оболонки є хітин. Ядер у грибних клітинах може бути багато або одне, пластиди відсутні, запасними речовинами у цитоплазмі є жири, глікоген, волютин. Гриби розмножуються вегетативним, нестатевим та статевим шляхом. Вегетативне розмноження виникає частками міцелію. Нестатеве – за допомогою спеціальних спор.