- •Лабораторні роботи з «Інженерного менеджменту» для студентів окр «спеціаліст» і окр «магістр» спеціальності 8.10010203 і 7.10010203 - «Механізація сільського господарства»
- •Лабораторна робота №1 проектування продукту
- •Зміст роботи
- •Методична довідка
- •1. Методика традиційного проектування виробу
- •2. Сучасні методи прискореного проектування продукту
- •3. Проектування продукту очима споживача
- •4. Управління якістю при проектуванні виробу
- •6. Критерії сегментації ринку та оцінка ринку конкурентів
- •5. Характеристика проектованого продукту
- •Лабораторна робота №2 системний підхід до виробничої діяльності
- •Зміст роботи
- •Методична довідка
- •Лабораторна робота №3 проектування стратегії просування продукту на ринку
- •Зміст роботи
- •Методична довідка
- •1. Розробка плану маркетингу
- •2. Обґрунтування цінової політики підприємства
- •3. Особливості прогнозування обсягів продажу виробів
- •4. Розробка каналів та стратегії збуту продукції
- •5. Просування продукції на ринок
- •Лабораторна робота №4 моделювання виробництва в переробних галузях
- •Зміст роботи
- •Методична довідка
- •1. Характеристика виробничих процесів
- •1.1. Класифікаційні ознаки виробничих процесів
- •1.2. Основні принципи організації виробничих процесів
- •1.3. Типи виробничих процесів та їх ознаки
- •2. Особливості організації виробничих процесів
- •2.1. Організація виробничого процесу в просторі
- •2.2. Організація виробничого процесу в часі (виробничий цикл)
- •2.3. Виробничий цикл партії виробів залежно від виду їх руху у виробничому процесі
- •Проектування виробничої потужності
- •Зміст роботи
- •Методична довідка
- •1. Фактори, що визначають виробничу потужність підприємства
- •2. Розміщення та планування виробничої потужності
- •2.1. Особливості планування обсягів виробництва
- •2.2. Особливості вибору місця розташування підприємства
- •2.3. Планування організаційної структури виробничих потужностей
- •3. Проектування виробничої потужності підприємства
- •3.1. Методика розрахунку виробничої потужності
- •3.2. Визначення ступеня використання виробничих потужностей
- •3.3. Визначення обсягів беззбиткового виробництва
5. Просування продукції на ринок
Просування товару на ринок повинно бути предметом постійної уваги. Основними засобами просування товару на ринок є:
1. Реклама
Для продукції переробних галузей краще виділити товарну рекламу та рекламу підприємства.
Товарна реклама - реклама про споживчі властивості продукції та її якість. Така реклама створює певний образ товару, націлює покупця на його придбання, формує попит на нього. Найчастіше використовується для просування продукції переробних і промислових виробництв.
Реклама підприємства - реклама його успіхів, переваг. Завдання такої реклами - створення в суспільстві, серед потенційних клієнтів позитивного іміджу підприємства, який би викликав довіру до всієї продукції, яку воно випускає.
Як засіб розповсюдження реклами господарства можуть використовувати:
пресу (газети, журнали, довідники);
телебачення;
радіо;
друковану рекламу (листівки, плакати, каталоги, проспекти, візитки тощо);
рекламу на транспорті (в середині та з зовнішнього боку транспортних засобів, на зупинках тощо);
рекламу в інтернеті.
2. Пабліситі
Це слово іноземного походження означає неоплачувану рекламу в засобах масової інформації, або формування суспільної думки про імідж конкретного підприємства. Для вирішення цього завдання використовують такі елементи:
відгуки преси (доцільні, так звані, статті на замовлення, в яких реклама застосовується не напряму, а нібито ненароком);
використання редакційного, а не платного місця чи часу в усіх засобах розповсюдження інформації;
організація інтерв'ю з керівниками підприємства (вміло проведене інтерв'ю, яке розповсюдять засоби масової інформації в зручний час, може дати більший ефект, ніж багатомісячна та дорога рекламна кампанія. Ефект досягається завдяки більшій переконливості матеріалу з перших вуст);
проведення днів відкритих дверей, прес-конференцій;
публікація річних звітів господарства (за згодою власників);
участь у виставках та ярмарках;
розробка та підтримання фірмового стилю
Варте уваги питання фірмового стилю, оскільки при формуванні справжнього ринкового середовища підприємствам доведеться приділяти цьому багато уваги. У фірмовий стиль включають товарний знак, логотип (спеціально розроблене оригінальне написання повної чи скороченої назви підприємства), фірмовий блок (об'єднані в композицію знак та логотип, а також різного роду пояснювальні написи), фірмовий колір тощо.
Призначення фірмового стилю - засвідчити, що підприємство працює успішно, підтримує порядок як в самому виробництві, так і в діяльності, що його супроводжує; запевнити покупця в тому, що й товар, який воно випускає, взірцевий та що воно не прагне сховати за анонімністю низьку якість своєї продукції.
3. Співробітництво
Співробітництво - це особливі умови роботи на ринку, коли там вже працює досить відомий виробник аналогічної продукції з великим авторитетом. Нове підприємство заключає договір на поставку признаному підприємству своєї продукції аналогічної якості. Вигоду мають обидві сторони. Нове підприємство має гарантований збут своєї продукції, а отже й прибутки. Підприємство з досвідом за рахунок збільшення обсягів продажу може розширити свою частку ринку, а отже й прибутки.
4. Стимулювання збуту
Одним із кроків кращого просування товару від виробника до споживача є реалізація стратегії стимулювання збуту. Підприємство має вирішити, які особливі послуги клієнтам воно може надати, які спеціальні знижки з цін воно може запропонувати, чи можна виготовляти продукцію за індивідуальним замовленням, чи можлива доставка продукції за рахунок виробника тощо.
5. Розповсюдження зразків
Розповсюдження зразків теж може використовуватися підприємством як метод просування товару на ринок. Співробітник підприємства зустрічається з можливими клієнтами і показує продукцію. Перевага цього методу в тому, що клієнт може зразу ознайомитися з характеристиками та якістю товару.
Отже, підприємству слід зосередитись на концепції рекламної діяльності, інструментах її реалізації та масштабах використання кожного з цих інструментів, визначитись щодо: засобів реклами, які мають застосовуватись; переважних видів поширення рекламної компанії; вартості рекламної кампанії; розподілення витрат на рекламу по періодах.
Висновки по роботі
1. Головна мета маркетинг-плану полягає в роз'ясненні заінтересованим юридичним і фізичним особам стратегії виходу фірми на свій цільовий ринок, а також можливості її впливу на ситуацію на цьому ринку задля забезпечення збуту своєї продукції. Процес формулювання цілей маркетингової діяльності фірми охоплює два етапи:
1) визначення орієнтирів (основних спрямувань) маркетингової діяльності;
2) формулювання кількох конкретних цілей з кількісним їх визначенням, ураховуючи особливості цільового ринку, специфіку продукції та умови конкуренції.
2. Орієнтирами маркетингової діяльності фірми на певних стадіях життєвого циклу товару можуть бути:
а) створення початкового попиту на стадії виходу на ринок;
б) підвищення початкового попиту збільшенням асортименту товарів - на стадії зростання попиту;
в) утримання й збільшення частки ринку фірмою-лідером та забезпечення власного виживання дрібними фірмами - на стадії стабілізації попиту.
Кількісному визначенню підлягають частка ринку фірми, обсяг продажу, структури системи збуту, знижок з ціни, витрат на рекламу тощо.
3. В цілому логіка (послідовність) розробки маркетинг-плану має передбачати:
по-перше, визначення цілей і завдань маркетингової діяльності;
по-друге, вибір та обґрунтування стратегії маркетингу;
по-третє, розрахунок бюджету маркетингу;
по-четверте, формулювання аналітичних припущень щодо можливих обсягів продажу товарів фірми.
4. Стратегію маркетингу треба кваліфікувати як певну сукупність конкретних стратегій стосовно:
1) вибору цільового ринку фірми, номенклатури та асортименту її продукції;
2) визначення системи збуту й реалізації продукції фірми;
3) формування політики ціноутворення і підтримки продукції фірми;
4) виокремлення вибраних способів організації рекламної кампанії фірми. При цьому загальна маркетингова стратегія фірми має передбачати:
по-перше, обґрунтування конкретного типу маркетингового підходу фірми;
по-друге, опис економічних переваг продукції фірми порівняно з іншими продуцентами.
Крім цього, основу розробки стратегії маркетингу завжди становить вибір цільового ринку, а в межах цієї основи застосовуються різні типи маркетингових підходів до формулювання стратегії залежно від структурних характеристик цільового ринку, стадії життєвого циклу товару, ресурсних можливостей фірми, маркетингової стратегії конкурентів.
5. Процес формулювання конкретної стратегії збуту й реалізації продукту фірми охоплює:
вибір типу каналу товаропросування;
визначення чисельності персоналу і принципів ,побудови служби збуту (за географічною ознакою чи за видами товарів);
розробку системи підготовки, добору і стимулювання працівників служби збуту фірми.
6. Остаточне рішення щодо вибору каналу товаропросування і збуту фірма приймає з урахуванням кількох реальних факторів. Канал нульового рівня фірма вибирає за наявності покупців великих партій продукції фірми або великої заінтересованості споживача в післяпродажному обслуговуванні виробів продуцента. За низької ціни одиниці продукції, комплектної закупівлі товару споживачем або територіальної розгалуженості ринків збуту варто застосовувати систему товаропросування з посередниками. Кількість посередників у конкретному каналі збуту залежатиме від особливостей продукції фірми (товари широкого вжитку, засоби виробництва тощо).
7. Політика ціноутворення фірми здійснюється поетапно. Основні етапи такі:
ідентифікація ситуації, тобто визначення конкретних причин необхідності прийняття рішення щодо рівня ринкової ціни (проектування нової продукції; вихід з продукованим фірмою товаром на нові сегменти ринку; перегляд цін з урахуванням змін у ринковому середовищі тощо);
визначення цілей цінової політики фірми на ринку (збільшення частки ринку та обсягів продажу продукції фірми; підтримання досягнутої фірмою позиції на ринку тощо);
аналіз цін на продукти-конкуренти з метою встановлення цінової еластичності попиту і верхньої межі ціни; .
вибір однієї з моделей ціноутворення (орієнтованої або на виробничі витрати, або на попит, або на галузеву конкуренцію);
визначення стратегії ціноутворення (проникнення на ринок, «зняття вершків», цінових ліній, преміальних цін тощо);
прийняття остаточного рішення щодо рівня ціни на відповідний товар на конкретних ринках збуту.
8. До найпоширеніших у ринковій системі господарювання стратегій ціноутворення належать:
стратегія проникнення на ринок (встановлення занижених цін на нові види продукції, з якими фірма виходить на нові сегменти ринку);
стратегія «зняття вершків» (встановлення завищених цін на нові види продукції з унікальними властивостями, які захищено патентами та іншими правами власності);
стратегія цінових ліній, або параметричного ціноутворення (встановлення цін на ті види продукції, які відрізняються від наявних на ринку за рівнем окремих техніко-експлуатаційних параметрів);
стратегія преміальних цін, або знижок з цін (знижка за оплату готівкою; сезонна знижка; знижка із сукупного обороту; знижка з ціни одиниці продукції, що її знімають з виробництва);
стратегія «опортуністичного ціноутворення» (встановлення відносно високих цін на товари, кількість яких недостатня в даний момент, для задоволення високого попиту протягом короткого часу).
9. В процесі проведення рекламної кампанії необхідно:
а) чітко визначити цілі й завдання рекламної діяльності фірми;
б) прийняти виважене рішення щодо способів поширення рекламної інформації;
в) розрахувати обґрунтований бюджет (кошторис) витрат на рекламу товарів, що їх просувають на ринок.
10. Прогнозування обсягів продажу продукції фірми належить до головних цілей маркетинг-плану. Його можна здійснювати за часом, за окремими видами продукції, за певними групами споживачів. Здебільшого треба розробляти й варіантні прогнози (консервативний, найімовірніший, оптимістичний) і порівняти їх з динамікою обсягів продажу основних конкурентів на ринку.
