3.2. Визначення ступеня використання виробничих потужностей

Відношення річного випуску продукції до середньорічної виробничої потужності називається коефіцієнтом використан­ня виробничої потужності:

Квп=Q/Мс.р.,

(11)

де Q - обсяг виробництва продукції, грн.

Однак цей показник відображає завантаження тільки го­ловного обладнання, пропускна здатність якого визначає ви­робничу потужність підприємства.

Використання виробничих потужностей можна прослідку­вати через узагальнюючі та часткові показники використання основних виробничих фондів. До узагальнюючих відносять фондовіддачу та фондомісткість, що є оберненою величиною до фондовіддачі:

Фм = 1/Фо = Фс.р./Впр,

(12)

де Ф_м - фондомісткість;

Ф₀ - фондовіддача;

Ф_с.р. - середньорічна повна балансова вартість основних виробничих фондів, грн.;

В_пр - річний випуск валової (або товарної) продукції, грн.

Часткові показники характеризують рівень використання основних фондів залежно від окремих факторів. До них нале­жать:

• коефіцієнт екстенсивного завантаження обладнання:

Кф.ч.= Фф.в./Фд,

(13)

де Ф_ф.в.- фактично відроблений групою однотипного об­ладнання час, рік;

Ф_д - час можливого використання обладнання (режимний чи дійсний фонд часу), рік;

• коефіцієнт змінності:

Кзм = (З1+З2+З3)/Кзаг,

(14)

де З₁, З₂, З₃ - число фактично відроблених машинозмін в 1,2 і 3 змінах;

К_заг - загальна кількість машин та обладнання;

• коефіцієнт інтенсивного використання обладнання за потужністю і продуктивністю:

Кп.п. = Ттехн/Тфакт,

(15)

де Т_техн - технічно обгpунтована норма часу на одиницю продукції (роботи);

Т_фaкт - фактично затрачений час на виготовлення тієї самої одиниці продукції (роботи);

• інтегральний коефіцієнт використання машин та облад­нання за потужністю та в часі:

Кінт =Кф.ч×Кп.п.,

(16)

Фондоозброєність - це показник кількості основних ви­робничих фондів в розрахунку на одного працюючого на підприємстві:

Фоз = Фс.р./Рч,

(17)

де Р_ч - середньорічна кількість працюючих на підприємстві (в найбільшу зміну).

Використовуючи дані залежності можна розрахувати ступінь використання виробничих потужностей проектованого підприємства.

3.3. Визначення обсягів беззбиткового виробництва

При проектуванні виробничих потужностей необхідно ви­значати точку беззбитковості і очікуваний попит. В залежності від цих факторів можна приймати рішення про величину виробничого об'єкта. Рішення доцільно приймати на базі вико­ристання дерева рішень.

Об'єктом аналізу критичної точки є знаходження рівня виробництва (в гривнях, штуках, тоннах), при якому витрати рівні прибуткам. При аналізі критичної точки необхідно ви­значити постійні і змінні витрати.

Постійні витрати - це затрати, які існують постійно, неза­лежно від обсягів випуску продукції чи обслуговування.

Змінні витрати - це ті, що змінюються від зміни об'єму виробництва в штуках. На графіку (рис.) для визначення критичної точки будуються дві криві: лінія прибутку та лінія витрат. Перетин цих кривих утворює критичну точку (точку беззбитковості), праворуч від якої розташована область при­бутків, а ліворуч - збитків.

Рис. Графік визначення критичної точки

Формули для аналізу критичної точки в натуральному вираженні:

Вх =З/(П-С),

(18)

де В_х - критична точка в штуках, шт.;

П – ціна, грн.;

С – змінні витрати, грн.;

З – загальні постійні витрати, грн.

Формули для аналізу критичної точки в грошовому вираженні:

,

(19)

Приклад. Підприємство несе постійні витрати 10000 грн. на рік. Зарплата працівникам складає 1,8 грн. на одиницю продукції, а витрати на матеріали та енергію відповідно становлять: 0,9 грн. та 0,07 грн. на одиницю. Ціна продукту рівна 5 грн. за одиницю. Визначити, при яких об­сягах виробництва підприємство закінчить рік без збитків.

Вх =10000/(5-1,8-0,9-0,07)=4484,3 шт.,

,

Таким чином, дане абстрактне підприємство буде мати беззбитковий обсяг виробництва в розмірі 4484,3 одиниць продукції протягом року. Саме даний обсяг є визначальним при проектуванні виробничих потужностей майбутнього підприємства.

Багато організацій працюють з багатьма продуктами (наприклад, фасування різних видів круп, випікання декількох видів хлібопекарських виробів і т.д. ), тому, для адекватного відображення процесу критичну точку необ­хідно визначати за такою формулою:

,

(20)

де Р - відсоток кожного товару в загальному обсязі продажів у гривневому еквіваленті, % ;

і - індекс товару.

Отже, рівень беззбитковості характеризує мінімальну виробничу потужність за якої підприємство перекриє свої видатки. Детальний розрахунок величини беззбитковості та оцінка факторів безпосереднього впливу будуть розглянуті в наступній роботі, присвяченій фінансовому плануванню.

Висновки по роботі

1. Виробнича потужність проектованого підприємства, її ємність та інтенсивність використання може бути різною при то­му самому обсязі прийнятих до виконання робіт. Це залежить насамперед від методів їх організації.

2. При послідовному ви­конанні технологічних процесів терміни проведення робіт будуть максимальні, потреби в ресурсах - мінімальні, а їх викорис­тання - вкрай нерівномірне для однойменного виду ресурсів і робіт.

3. При рівнобіжному - навпаки: загальні терміни робіт бу­дуть мінімальні, а потреба в ресурсах максимальна, причому од­нойменні ресурси потрібні одночасно на всьому комплексі робіт.

4. Найбільш сприятливо виробничий процес відбувається в разі ор­ганізації робіт потоковим методом. Потоковий метод забезпечує рівномірність споживання ресурсів, ритмічний випуск готової продукції і безперервність однойменних технологічних процесів.

5. Ступінь використання виробничих потужностей визначається через узагальнюючі та часткові показники використання основних виробничих фондів. До узагальнюючих відносять фондовіддачу та фондомісткість, що є оберненою величиною до фондовіддачі.

6. До часткових показники, що характеризують рівень використання основних фондів залежно від окремих факторів, нале­жать:

• коефіцієнт екстенсивного завантаження обладнання;

• коефіцієнт змінності;

• коефіцієнт інтенсивного використання обладнання за потужністю і продуктивністю;

• інтегральний коефіцієнт використання машин та облад­нання за потужністю та в часі.

7. Рішення про визначення виробничої потужності приймається на основі аналізу точки беззбитковості, яка залежить від ціни на даний продукт, постійних та змінних витрат виробництва.