Внутрішньолікарняна інфекція

Це інфекційні захворювання, які отримали хворі в лікувальних закла-дах, викликані різними мікроорганізмами і клінічно виявляються синдромом нагноєння і септичних уражень. (частіше визивається стафілококом, синьогнійною паличкою, протеєм)

Гостра і хронічна аеробна гнійна хірургічна інфекція Стадії запального процесу

1 стадія – інфільтрація. Відмічається розширення судин, набряк і клітинна інфільтрація.

2 Стадія – абсцедування.

Під впливом мікробних токсинів, протеолітичних ферментів і лейко-цитів відбувається розплавлення змертвілих тканин.

Унаслідок цього процесу в центрі вогнища утворюється порожнина з гнійним вмістом (в’язка рідина жовтуватого кольору, яка містить про-дукти розплавлення некротичних тканин, лейкоцитів і мікроорганіз-мів). Клінічно це проявляється флуктуацією (розм’якшенням). Накопичення гною обмежено зоною запальної лейкоцитарної інфіль-трації тканин, в якій розвиваються процеси проліферації (піогенна мембрана).

За відсутності вільного відтоку ці продукти всмоктуються в кров, спричинюючи загальну реакцію організму.

3 стадія – секвестрація. Прорвавшийся гнійник випорожняється і прояви запалення стихають.

Загальна реакція організму

• Підвищення температури тіла. Озноб. Головний біль.

• Прискорення пульсу. Збільшення в крові лейкоцитів зі зсувом лейкоцитарної формули вліво, зниження гемоглобіну, збіль-шення ШОЕ.

Місцеві прояви гнійних захворювань

• Біль.

• Почервоніння (гіперемія).

• Набряк (припухлість).

• Місцеве підвищення температури.

• Порушення функції запальної частини тіла або органу.

Принципи загального лікування гнійних захворювань

• Антибіотики. Сульфаніламіди.

• Специфічні сироватки. Загальноукріплююча терапія.

5

Загальне лікування направлено на

• Дезінтоксикацію організму.

• Підвищення захисних сил організму.

• Нормалізацію функцій внутрішніх органів.

• Нормалізацію обмінних і окислювальних процесів.

Принципи місцевого лікування

• Відмежування запального процесу.

• Обколювання розчином антибіотику з новокаїном.

• Зменшення деструкції тканин.

• Своєчасний розтин гнійного процесу з метою зменшення інтоксикації і створення відтоку гнійного виділення.

• Перев’язки з антисептичними розчинами.

• Дренування, промивання, фіз. процедури.

Гострі гнійні захворювання шкіри і підшкірної клітковини

Фурункул

Гнійне запалення сальної залози і волосяного фолікула.

Округлий болісний інфільтрат навколо волосяного фолікула, який трохи виступає над шкірою. В центрі – ділянка некротичних тканин – у вигляді білуватого стрижня. Після відшарування некротичних тканин – загоєння вторинним натягом.

Лікування

УВЧ, УФО, антибіотики, сульфаніламіди, вітаміни.

Навкруги інфільтрату обробляють шкіру 70% спиртом, йодонатом, 1% спиртовим розчином брильянтового зеленого, волосся зрізують.

Обколювання антибіотиками з новокаїном.

Пов’язки з іхтіоловою маззю, маззю Конькова, Вишневського.

Після абсцедування (видавлювати не можна!) пов’язки з антисептич-ними розчинами.

При авітамінозі, порушенні обміну речовин і зниженні імунологічної реактивності організму на шкірі різних ділянок тіла з’являються чис-ленні фурункули – розвивається фурункульоз. Хворим призначають вітаміни,антибіотики, аутогемотерапію, стафілококовий анатоксин, анти стафілококовий гамма-глобулін, антистафілококову плазму. Проводять детоксикацію організму.

6

Сибірка

Визивається паличкою сибірки при контакті з хворими тваринами.

Інкубаційний період: 5-7 днів.

Форми: легенева, кишкова, шкірна.

Проявленням шкірної форми є карбункул – спочатку невеликий безбо-лісний вузлик з геморагичною пустулою.

Свербіж, набряк навколо карбункулу. Після прориву - чорний струп.

Потім навколо утворюються нові серозно-кров’янисті пустули.

Лікування тільки консервативне, операція протипоказана (загроза сепсису).

Лікування сибірки

На рану пов’язки мазеві з сульфаніламідами, антибіотиками, цинковою, ксероформною маззю. Іммобілізація.

Призначають специфічну сироватку 50-100 мл з інтервалом 2-3 доби, в/в новарсенол, сальварсан по 0,6-0,8.

Прогноз серйозний, смертність висока.