- •Імовірні клініко-лабораторні критерії сніДу (за воз) (для попереднього трактування пацієнта як віл – інфікованого)
- •План викладання лекційного матеріалу
- •Рекомендована література
- •Проказа
- •Хірургічна проблема сніДу.
- •Класифікація хірургічної інфекції (в. І. Стручков, 1983 р.)
- •Туберкульоз лімфатичних вузлів
- •Сифіліс кісток та суглобів
- •Карта орієнтовної основи дій (оод) роботи студентів з літературою
- •Хірургічна інфекція
- •Шляхи проникнення інфекції у рану
- •Хронічна специфічна інфекція Хірургічний туберкульоз
- •Кістково-суглобовий туберкульоз
- •Внутрішньолікарняна інфекція
- •Гостра і хронічна аеробна гнійна хірургічна інфекція Стадії запального процесу
- •2 Стадія – абсцедування.
- •Дифтерія ран
- •Гнильна інфекція
- •Специфічна профілактика правця
- •Екстрена специфічна профілактика правця
- •Карбункул
- •Гідраденіт
- •Бешиха (бешихове запалення)
- •Еризипелоїд (свиняча краснуха)
- •Флегмона
- •Запальні захворювання судин Лімфаденіт
- •Клініка правця
- •Класифікація правця
- •Лімфангіт
- •Тромбофлебіт
- •Гнійно-запальні захворювання кісток і суглобів Остеомієліт
- •Гострий остеомієліт
- •Анаеробна або газова ранова інфекція
- •Клінічні прояви
- •Лікування сепсису (комплексне)
- •Хронічний остеомієліт
- •Тендовагініт
- •Класифікація сепсису
- •Клінічна картина сепсису
Внутрішньолікарняна інфекція
Це інфекційні захворювання, які отримали хворі в лікувальних закла-дах, викликані різними мікроорганізмами і клінічно виявляються синдромом нагноєння і септичних уражень. (частіше визивається стафілококом, синьогнійною паличкою, протеєм)
Гостра і хронічна аеробна гнійна хірургічна інфекція Стадії запального процесу
1 стадія – інфільтрація. Відмічається розширення судин, набряк і клітинна інфільтрація.
2 Стадія – абсцедування.
Під впливом мікробних токсинів, протеолітичних ферментів і лейко-цитів відбувається розплавлення змертвілих тканин.
Унаслідок цього процесу в центрі вогнища утворюється порожнина з гнійним вмістом (в’язка рідина жовтуватого кольору, яка містить про-дукти розплавлення некротичних тканин, лейкоцитів і мікроорганіз-мів). Клінічно це проявляється флуктуацією (розм’якшенням). Накопичення гною обмежено зоною запальної лейкоцитарної інфіль-трації тканин, в якій розвиваються процеси проліферації (піогенна мембрана).
За відсутності вільного відтоку ці продукти всмоктуються в кров, спричинюючи загальну реакцію організму.
3 стадія – секвестрація. Прорвавшийся гнійник випорожняється і прояви запалення стихають.
Загальна реакція організму
Підвищення температури тіла. Озноб. Головний біль.
Прискорення пульсу. Збільшення в крові лейкоцитів зі зсувом лейкоцитарної формули вліво, зниження гемоглобіну, збіль-шення ШОЕ.
Місцеві прояви гнійних захворювань
Біль.
Почервоніння (гіперемія).
Набряк (припухлість).
Місцеве підвищення температури.
Порушення функції запальної частини тіла або органу.
Принципи загального лікування гнійних захворювань
Антибіотики. Сульфаніламіди.
Специфічні сироватки. Загальноукріплююча терапія.
5
Загальне лікування направлено на
Дезінтоксикацію організму.
Підвищення захисних сил організму.
Нормалізацію функцій внутрішніх органів.
Нормалізацію обмінних і окислювальних процесів.
Принципи місцевого лікування
Відмежування запального процесу.
Обколювання розчином антибіотику з новокаїном.
Зменшення деструкції тканин.
Своєчасний розтин гнійного процесу з метою зменшення інтоксикації і створення відтоку гнійного виділення.
Перев’язки з антисептичними розчинами.
Дренування, промивання, фіз. процедури.
Гострі гнійні захворювання шкіри і підшкірної клітковини
Фурункул
Гнійне запалення сальної залози і волосяного фолікула.
Округлий болісний інфільтрат навколо волосяного фолікула, який трохи виступає над шкірою. В центрі – ділянка некротичних тканин – у вигляді білуватого стрижня. Після відшарування некротичних тканин – загоєння вторинним натягом.
Лікування
УВЧ, УФО, антибіотики, сульфаніламіди, вітаміни.
Навкруги інфільтрату обробляють шкіру 70% спиртом, йодонатом, 1% спиртовим розчином брильянтового зеленого, волосся зрізують.
Обколювання антибіотиками з новокаїном.
Пов’язки з іхтіоловою маззю, маззю Конькова, Вишневського.
Після абсцедування (видавлювати не можна!) пов’язки з антисептич-ними розчинами.
При авітамінозі, порушенні обміну речовин і зниженні імунологічної реактивності організму на шкірі різних ділянок тіла з’являються чис-ленні фурункули – розвивається фурункульоз. Хворим призначають вітаміни,антибіотики, аутогемотерапію, стафілококовий анатоксин, анти стафілококовий гамма-глобулін, антистафілококову плазму. Проводять детоксикацію організму.
6
Сибірка
Визивається паличкою сибірки при контакті з хворими тваринами.
Інкубаційний період: 5-7 днів.
Форми: легенева, кишкова, шкірна.
Проявленням шкірної форми є карбункул – спочатку невеликий безбо-лісний вузлик з геморагичною пустулою.
Свербіж, набряк навколо карбункулу. Після прориву - чорний струп.
Потім навколо утворюються нові серозно-кров’янисті пустули.
Лікування тільки консервативне, операція протипоказана (загроза сепсису).
Лікування сибірки
На рану пов’язки мазеві з сульфаніламідами, антибіотиками, цинковою, ксероформною маззю. Іммобілізація.
Призначають специфічну сироватку 50-100 мл з інтервалом 2-3 доби, в/в новарсенол, сальварсан по 0,6-0,8.
Прогноз серйозний, смертність висока.
