- •Імовірні клініко-лабораторні критерії сніДу (за воз) (для попереднього трактування пацієнта як віл – інфікованого)
- •План викладання лекційного матеріалу
- •Рекомендована література
- •Проказа
- •Хірургічна проблема сніДу.
- •Класифікація хірургічної інфекції (в. І. Стручков, 1983 р.)
- •Туберкульоз лімфатичних вузлів
- •Сифіліс кісток та суглобів
- •Карта орієнтовної основи дій (оод) роботи студентів з літературою
- •Хірургічна інфекція
- •Шляхи проникнення інфекції у рану
- •Хронічна специфічна інфекція Хірургічний туберкульоз
- •Кістково-суглобовий туберкульоз
- •Внутрішньолікарняна інфекція
- •Гостра і хронічна аеробна гнійна хірургічна інфекція Стадії запального процесу
- •2 Стадія – абсцедування.
- •Дифтерія ран
- •Гнильна інфекція
- •Специфічна профілактика правця
- •Екстрена специфічна профілактика правця
- •Карбункул
- •Гідраденіт
- •Бешиха (бешихове запалення)
- •Еризипелоїд (свиняча краснуха)
- •Флегмона
- •Запальні захворювання судин Лімфаденіт
- •Клініка правця
- •Класифікація правця
- •Лімфангіт
- •Тромбофлебіт
- •Гнійно-запальні захворювання кісток і суглобів Остеомієліт
- •Гострий остеомієліт
- •Анаеробна або газова ранова інфекція
- •Клінічні прояви
- •Лікування сепсису (комплексне)
- •Хронічний остеомієліт
- •Тендовагініт
- •Класифікація сепсису
- •Клінічна картина сепсису
Дифтерія ран
Коли в рану попадає дифтерійна паличка Лєффлєра.
Клініка: на поверхні рани сірі, сірувато-жовті плівки, які погано зні-маються. Навколо рани набряк, гіперемія.
Діагноз підтверджується бакпосівом.
Лікування: ізоляція. Вводять в/м протидифтерійну сироватку ( 25-30 тис. АО - за Безредком). В рану вводять антибіотики, розчини антисеп-тиків з протидифтерійною сироваткою.
Гнильна інфекція
Визивається анаеробними бактеріями, кишковою паличкою, протеєм.
Створюється некроз і розпад тканин, газ і рідкий кров’янистий ексудат з неприємним гнильним запахом. Виражена запальна реакція, рана набрякає, вкривається сіро-зеленими плівками, м’язи розплавляються. Важка інтоксикація і часто ускладнюється сепсисом.
Лікування: широко розкривають рани, видаляють некротичні тканини, дренують. Абсцеси, флегмони розтинають, дренують.
Антибіотики, фізіотерапія, переливання крові, загальноукріплююча терапія.
19
Проводиться інфузійна терапія: білкові препарати, кровозамінники, сольові розчини, глюкозу з вітамінами, серцеві засоби.
Вводять антибіотики.
Специфічна профілактика правця
Дітям: у віці 3 міс, активну планову імунізацію проти правця починають вакциною АКДП.
Початковий комплекс вакцинації складається з трьох щеплень з інтер-валом 30-45 днів.
Першу ревакцинацію роблять через 1,5-2 роки, потім ревакцинацію проводять в 6, 11, 16 років АП – анатоксином по 0,5 мл.
Дорослим: 2 ін’єкції АП з інтервалом 30-40 днів і ревакцинація через 9-12 міс., потім кожні 10 років.
Екстрена специфічна профілактика правця
Показання:
Травми з порушенням цілісності шкіри і слизових оболонок.
Опіки ІІ-ІУ ступеня. Відмороження ІІ-ІІІ ступеня.
Поза лікарняні пологи і аборти.
Операції на ШКТ. Укуси тваринами.
Прищепленим вводять п/к 0,5 мл. АП. Не вводять, якщо після першої ревакцинації пройшло не більше 6 місяців, а після другої – не більше року.
Не прищепленим або щепленим, коли пройшло більше 5 років с момен-ту другої ревакцинації, проводять профілактику правця: п/к 1 мл. АП і 3000 МО. ППС.. по методу БЕЗРЕДКИ:
1. Вводять п/ш 1 мл. АП і одночасно в/ш пробу 0,1 мл розведеної (1:100) кінської сироватки (перевіряють чутливість до чужого білка).
2. Через 20 хвилин (якщо діаметр папули не більше 0,9 см, і почерво-ніння навколо не обмежене – проба негативна) вводять 0,1 мл ППС п/ш.
3. Через 30 хвилин – 1 годину вводять весь залишок призначеної дози, (якщо немає реакції).
Через 30-45 днів і 9- 12 місяців повторюють введення п/ш по 0,5 мл. АП.
У разі позитивної проби введення ППС протипоказано. У таких випадках вводять протиправцевий людський імуноглобулін (ППЛІ) в дозі 250 МО. Він не викликає алергічних реакцій.
18
Карбункул
Гнійно-некротичне запалення кількох волосяних фолікулів і сальних залоз з розвитком значного інфільтрату і некрозу шкіри. Утворюється щільний, сильно болісний інфільтрат, який розповсюджується на гли-бокі шари шкіри і вшир. Шкіра багрового кольору, в центрі множинні гнійні пустули, з гнійним відділенням, потім вони зливаються, виникає великий дефект шкіри. Некротичні маси відторгаються, дефект запов-нюється грануляціями. Захворювання супроводжується загальною реакцією організму.
Лікування: лікують у стаціонарі.
В стадії інфільтрації – обколювання розчином антибіотику з новакаїном, УВЧ, УФО, мазеві пов’язки, загальне лікування.
В стадії абсцедування – хірургічне лікування – хрестоподібні розрізи через всю товщину карбункула до здорових тканин з послідовним видаленням некротичних тканин і розкриття гнійних запливів. Пов’язки с антисептичними розчинами, 10% розчином натрію хлориду, антибіотики, сульфаніламіди, загальне лікування.
При очищенні ран виконують пересадку шкіри.
