- •Опис навчальної дисципліни ,, Юридична деонтологія ,,
- •«Юридична деонтологія» галузь знань 0304 «Право» напрям підготовки 6.030401 «Право»
- •Зміст навчальної дисципліни за модулями
- •Тема 1. Поняття, предмет та принципи юридичної деонтології
- •Тема 2. Загальна характеристика юридичної деонтології
- •Тема 3. Юридична наука та юридична освіта
- •Тема 4. Юридична практична діяльність
- •Тема 5. Моральна культура юриста
- •Перелік питань для підсумкового модульного контролю
- •Тема 6. Характеристика окремих видів юридичної практичної діяльності
- •Методичні рекомендації щодо підготовки рефератів
- •Перелік тем рефератів
- •Методи оцінювання та розподіл балів за кредитно-модульною системою
- •Опорний конспект лекцій
- •Т.2. Загальна характеристика юридичної діяльності
- •Т.3. Юридична наука та юридична освіта
- •Т.4. Юридична практична діяльність
- •1. Юридична практична діяльність одна із форм юридичної діяльності.
- •2. Принципи юридичної практичної діяльності.
- •3.Основні завдання та функції юридичної практичної діяльності
- •Т.5. Моральна культура юриста
- •Організація семінарських занять, самостійної та індивідуальної роботи
- •Контрольні роботи
- •Перший модульний контроль
- •Контрольні питання з курсу
Т.4. Юридична практична діяльність
1. Юридична практична діяльність одна із форм юридичної діяльності.
2. Принципи юридичної практичної діяльності.
3. Завдання та функції юридичної практичної діяльності.
4. Основні дії юридичної практичної діяльності.
Самостійна робота
1.Процеду, умови, прийоми та засоби здійснення юридичної практичної діяльності.
2. Права та обо`язки суб`єктів юридичної практичної діяльності.
3. Професійна (дисциплінарна) відповідальність юристів.
Індивідуальна робота:
1. Оплата праці юристів, їх правовий та соціальний захист.
Ключові терміни і поняття: юридична практична діяльність, принципи юридичної практичнолї дяльності, функція, завдання, дії юридичної практичної діяльності.
1. Юридична практична діяльність одна із форм юридичної діяльності.
Юридична практична діяльність – це діяльність юристів-професіоналів, їх колективів, що має на меті реалізацію правових приписів і владних повноважень шляхом застосування норм права.
Основними ознаками юридичної практичної діяльності є: професіоналізм, незалежність, компетентність, повага та не порушення прав, свобод та законних інтересів інших суб’єктів, конфліктність, інформативність, гласність, конфіденційність або професійна таємниця, чесність, порядність та щирість у веденні юридичної справи.
Ми вже зазначали вище про те що юридична практична діяльність є діяльнітю професійною і вона може здійснюватись лише компетентними суб`єктами. Тому можна виділити етапи набуття суб`єктами професійних прав та обв`язків:
1. набуття якостей, необхідних для самостійного здійснення професійних юридичних функцій.
2. набуття права на самостійне здійснення юридичної практики.\
3. набуття професійних повноважень.
4. припинення здійснення професійних повноважень.
5. ліквідація права на здійснення професійних повноваження та самостійне здійснення юридичної практичної діяльної.
Припинення повноважень може бути здійснено:
за власним бажанням;
винесення відносно юриста обвинувального вироку суду;
втрата громадянства України;
грубе порушення законодавства України;
порушення присяги особи, яка займається юридичною практичною діяльністю;
закінчення строку повноважень;
наявність письмової заяви про відставку;
досягнення пенсійного віку;
перевід з одніє посади на іншу;
2. Принципи юридичної практичної діяльності.
Принцип – це основні ідеї, засади, які є правовими орієнтирами, вимогами в юридичній практичній діяльності.
Принципи юридичної практичної діяльності:
законність діянь юриста та його рішень;
рівність суб’єктів перед законом і правом;
незалежність юриста приведені юридичної справи від власних інтересів та зовнішнього тиску;
неупередженість;
обґрунтованість рішень;
професіоналізм (компетентність);
справедливість;
гуманізм;
повага до особи, її прав та свобод, права в цілому;
поєднання гласності та конфіденційності.
Принципи визначені у відповідних законах та інших нормативно-правових актах в Законі України «Про адвокатури та адвокатську діяльність» ст. 4: «адвокатсяка діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів»; Закон України «Про міліцію» ст.3: «діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодіз трудовими колективами і населенням, вона є гласною. При виконанні службових обв`язків працівники міліції не залежні від впливу будь-яких політичних та громадських об`єднань.»; Конституція України ст.129 визначає основні засади судочинства в Україні: законність, рівність усих учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду свої доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, підтримання державного обвинувачення в суді прокурором, забезпечення обвинуваченому права на захист, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного так касаційного оскарження рішення суду крім випадків встановлених законом, обов`язковість рішень суду; Закон України «Про прокуратуру» ст 6: «становлять єдину централізовану систему, здійснюють свої повноваження на підставі додержання Конституції України та чинних законів незалежно від будь-яких органів державної влади, посадови осіб, а також рішень громадських об`єднань чи їх органів, захищають у межах своєї компетенції права і свободи громаддян на засадах їх рівності перед законом незалежно від національно чи соціально походження, мови, освіти, ставлення до релігі, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак вжиють заходів до усунення порушень закону від кого б вони не виходили поновлення порушених прав у притягнення у встановленому законом порядку до відповідності осіб які допустили ці порушення діють гласно інформують державні органи влади громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення»; Закон України «Про службу безпеки України» ст.3: «законності, повага до прав і гідності особи, позапартійності та відповідальності перед народом України, а враховуючи особливості її оперативно-розшукової діяльності – принципи поєднання єдиноначальності і колегіальності, гласності і конспірації»
