Перший модульний контроль

1. Фактори формування професійної свідомості і культури юриста.

2. Характеристика навчальних дисциплін, що вивчаються в юридичних ВНЗ.

3. Поняття та зміст навчальної дисципліни “Юридична деонтологія”.

4. Роль “Юридичної деонтології” у формуванні професійної свідомості майбутнього юриста-працівника правоохоронного органу.

5. Характерні відмінності юридичної наукової діяльності.

6. Система методів та функцій юридичної науки.

7. Поняття та зміст юридичної практики.

8. Взаємозв’язок юридичної науки та юридичної практики.

9. Роль юридичної практики в оволодінні теоретичними знаннями.

10. Роль теоретичних юридичних знань у процесі вдосконалення практичної діяльності юриста.

11. Юридичні знання в сфері діяльності та їх загальна характеристика.

12. Види юридичної професійної діяльності та їх загальна характеристика.

13. Соціальне призначення юриста на етапі реформування українського суспільства.

14. Роль професійно-юридичних знань у здійсненні повноважень державного службовця.

15. Проблеми організації юридичного всеобучу, створення в країні ефективної системи юридичної освіти.

16. Характеристика системи нормативно-правових актів, що регулюють різні напрямки юридичної діяльності.

17. Навчальна, професійна та наукова юридична діяльність в системі ДПА.

18. Функції юридичної науки.

19. Характеристика професійної діяльності в системі ДПА.

20. Характеристика нормативно-правових актів, що регламентують професійну діяльність суддів.

21. Прокурорський нагляд в сфері державного управління як різновид юридичної діяльності. Закон України “Про прокуратуру” від 5.10.91.

22. Розгляд судових справ як напрямок юридичної діяльності. Характеристика правового статусу суддів. Закон України “Про статус суддів” від 15.12.92.

23. Роль адвокатури у вирішенні юридичних справ. Закон України “ Про адвокатуру” від 19.12.92.

24. Вимоги, що ставляться до юриста-професіонала - працівника ДПА.

25. Професія слідчого. Вимоги, що ставляться до професійних якостей працівника слідства.

26. Принципи та організаційні форми діяльності адвокатури.

27. Оперативно-розшукова діяльність. Загальна характеристика.

28. Поняття та види юридичних справ.

29. Система юридичної освіти в Україні.

30. Галузі законодавства, що регулюють окремі види та напрямки юридичної діяльності в системі ДПА.

31. Поняття та зміст юридичної освіти.

32. Правові засоби регулювання юридичної діяльності.

33. Моральні принципи як базові елементи формування загальної культури представника юридичної професії.

34. Співвідношення моральних та правових засобів у регулюванні юридичної діяльності.

35. Юридична освіта в системі МВС та ДПА; засоби, суб’єкти навчального процесу, принципи організації та функціонування.

36. Роль юридичних знань у формуванні світогляду людини-громадянина з активною життєвою позицією.

37. Етикет працівника правоохоронного органу та значення міжнародних стандартів для його формування.

38. Засоби формування високої професійної культури та правосвідомості юриста.

39. Особливості психологічних якостей працівників юридичних служб та їх значення у забезпеченні особистого авторитету.

40. Причини виникнення конфліктних ситуацій під час вирішення юридичних справ.

41. Юридичні конфлікти: їх сутність та засоби подолання.

42. Попередження конфліктних ситуацій у стосунках між суб’єктами юридичної діяльності.

43. Причини психологічного перенавантаження працівників ОВС, податкової міліції та їх вплив на якість здійснення ними професійних обов’язків.

44. Роль особистих моральних якостей працівників ДПА у формуванні громадської думки.

45. Кваліфікаційцні характеристики моделі юриста-випускника вищого навчального закладу.

46. Загальна характеристика професійної діяльності працівників ДПА.

47. Роль принципів гуманізму, колективізму та справедливості у здійсненні професійних обов’язків працівниками правоохоронних органів.

48. Характеристика професійних та особистих якостей працівника адвокатури та нотаріату.

49. Головні напрямки виховної та просвітницької роботи у подоланні правового нігілізму українського суспільства.

50. Роль керівника підрозділу ДПА у забезпеченні здорового мікроклімату міжособистісних стосунків у колективі.

51. Політична культура юриста.

52. Правова культура юриста.

53. Етична культура юриста.

54. Естетична культура юриста.

55. Психологічна культура юриста.

56. Загальна характеристика психічного складу особи.

57. Моральні конфлікти в юридичній практиці.

ЗАВДАННЯ І ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Термін „деонтологія” в перекладі з грецького це:

1. наука про життя;

2. наука про потрібне та належне;

3. наука про життєдіяльність людини.

2. За суб’єктами здійснення юридична діяльність є:

1. консультування, пізнавальна, пошукова;

2. адвокатська, нотаріальна;

3. колегіальна, індивідуальна.

3. Професіонал, який має фундаментальні та правові знання , кваліфіковано користується юридичним інструментарієм при розв’язанні юридичних проблем в ім’я захисту прав і законних інтересів громадян це-

1. консультант;

2. студент;

3. юрист.

4. Кожен професійний крок юриста підпорядкований певним нормам, але це не обов’язково повинні бути правові норми, які б регулювали всю життєдіяльність особи це принцип:

1. законності;

2. своєчасності;

3. нормативності.

5. Елементи системи юридичної діяльності:

1. суб’єкт, об’єкт, засоби, методи;

2. форми, методи, функції;

3. суб’єкт, об’єкт, засоби, форми, методи, функції;

г) суб’єкт, об’єкт, засоби, форми, норми, категорії.

6. До спеціальних юридичних функцій відносять:

1. ідеологічні, культурні;

2. економічні, політичні;

3. регулятивні, охоронні.

7. Систему юридичних наук складають такі науки:

1. історико-теоретичні, управлінські, криміналістичні, політичні;

2. прикладні, історико-теоретичні, управлінські, криміналістичні, цивілістичні;

3. криміналістичні, цивілістичні, прикладні, управлінські. Нотаріальні.

8. Система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на повному освітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти це:

1. юридична наука;

2. навчальний процес;

3. юридична практична діяльність

9. Деонтологія як науковий термін було вжито:

1. Алексєєвим С.

2. Горшенєвим М.

3. Бентамом І.

10. За кількістю уповноважених осіб, що здійснюють розгляд юридичної справи, юридична діяльність буває:

1. одноособова, колегіальна;

2. індивідуальна, колегіальна;

3. реконструктивна, комунікативн.

11. Особа-юрист, її професійні та морально-етичні якості, юридична практика та професійна поведінка це:

1. предмет юридичної деонтології,

2. завдання юридичної практики,

3. ознаки юридичної практики.

12. Високий ступінь кмітливості юриста, його здатності швидко і безпомилково приймати правильне обґрунтоване рішення, це принцип:

1. непередбаченості;

2. моментальності;

3. своєчасності.

13. Професійні юристи , їх об’єднання, установи це:

1. об’єкт юридичної діяльності;

2. засоби юридичної діяльності;

3. суб’єкти юридичної діяльності.

14. Спеціалізована галузь наукових знань у сфері гуманітарних наук, наукова діяльність якої спрямована на вивчення права в теоретичному і прикладному аспектах, правових форм організації і функціонування держави, суспільства, їх окремих інститутів це:

1. юридична освіта;

2. юридична наука;

3. юридична техніка.

15. Система знань, взятих із практичних наук , яка включає вміння та навички реалізації цих знань, це:

1. навчальна дисципліна;

2. юридична наука.

16. Перелік нормативних і відбіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення та форм підсумкового контролю, це:

1. навчальний процес;

2. юридична освіта;

3. освітньо-професійна програма.

17. У вузькому розумінні деонтологією називали професійну етику:

1. юристів;

2. медиків;

3. філософів;

4. психологів.

18. За формами здійснення юридична діяльність буває:

1. практична, наукова, освітня;

2. консультування, тлумачення;

3. пошукова, організаційна, реєстраційна.

19. Теоретичні положення юридичної деонтології стосуються кожної особи зокрема, юрист самостійно формує свою поведінку, яка спрямована на підвищення ефективності правоохоронної діяльності щодо громадян і суспільства, це принцип:

1. індивідуальності;

2. законності;

3. самостійності.

20. Різновид соціальної діяльності, що здійснюється юристами-фахівцями з метою отримання правового результату, задоволення законних потреб та інтересів соціальних суб’єктів у відповідності до вимог права це:

1. юрист;

2. юридична практика;

3. юридична практична діяльність.

21. Конкретні життєві ситуації, обставини, процеси чи предмети по відношенню до яких здійснюється правовий вплив це:

1. об’єкти юридичної діяльності;

2. методи юридичної діяльності;

3. суб’єкти юридичної діяльності.

22. Явища чи процеси реальної дійсності, на яких може бути спрямована діяльність дослідника це:

1. суб’єкт юридичної науки;

2. об’єкт юридичної науки;

3. предмет юридичної науки.

23. Вид діяльності, який призначений для підготовки юридичних кадрів це:

1. навчальний процес;

2. навчальна дисципліна;

3. юридична освіта.

24. Навчальний процес у ВНЗ здійснюється у таких формах:

1. навчальні, індивідуальні заняття;

2. усна, письмова та конклюдентна;

3. самостійна робота, практична підготовка, контрольні заходи.

25. Юридична деонтологія, як система юридичних знань, виникла у:

1. у 30-х рр.;

2. у 70-х рр.;

3. у 80-х рр.

26. За змістом інтелектуальної роботи юридична діяльність буває:

1. реконструктивна;

2. комунікативна;

3. політична;

4. економічна.

27. Саме на практиці, а не під час теоретичних занять кожен юрист формує норми своєї поведінки, це принцип:

1. практичності;

2. самостійності;

3. законності.

28. Професіонал, який має фундаментальні та правові знання, кваліфіковано користується юридичним інструментарієм при розв’язанні юридичних питань з метою захисту прав і законних інтересів, як фізичних так і юридичних осіб, це:

1. юрист;

2. правоохоронець;

3. суб’єкт юридичної діяльності.

29. Об’єкти юридичної діяльності поділяються на :

1. суб’єктивні, об’єктивні;

2. загальні, безпосередні;

3. загальні, спеціальні.

30. До спеціальних функцій юридичної науки відносяться :

1. пізнавальна, ідеологічна, виховна;

2. прикладна, прогностична, інтерпретаційна;

в) правоорієнтуюча, інструментальна, критично-експертна.

31. В Україні існують ВНЗ таких рівнів акредитації:

1. І-ІІ, ІІІ-ІV;

2. І-ІІІ, ІV-VІ;

3. І-ІV, V.

32. Види самостійної роботи:

1. індивідуальні навчальні заняття, консультація;

2. індивідуальні завдання, курсові проекти;

в) семінарські та лекційні заняття.

33. Принципи юридичної практичної діяльності визначені в:

а) Законах України;

б) Постановах Кабінету Міністрів України;

в) Освітньо-професійній програмі.

34. Діяльність юристів-професіоналів, їх колективів, що має на меті реалізацію правових приписів і владних повноважень шляхом застосування норм права––це:

а) юридична діяльність;

б) юридична практична діяльність;

в) юридична освіта.

35. В яких випадках відбувається припинення професійних повноважень:

а) коли особа знаходиться на лікарняному;

б) за власним бажанням;

в) за бажанням родичів.

36. Коли був прийнятий Закон України „Про міліцію”:

а) 28 червня 1996 р.

б) 21 лютого 1999 р.

в) 20 грудня 1990 р.

37. Закон України „Про оперативно-розшукову діяльність” був прийнятий:

а) 30 жовтня 1991 р.;

б) 18 лютого 1992 р.;

в) 21 травня 2005 р.

38. Коли був прийнятий Закон України „Про Службу безпеки України”:

а) 25 березня 1992 р.;

б) 8 березня 1978 р.;

в) 28 червня 1996 р.

39. Державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, підпорядкований Президенту та підконтрольний Верховній Раді України –– це:

а) Вищий навчальний заклад освіти;

б) Служба безпеки України;

в) Прокуратура.

40. Добровільне професійне громадське об’єднання, покликане згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, а також надавати їм юридичну допомогу –– це:

а) Служба безпеки України;

б) Прокуратура;

в) Адвокатура.

41. Щоб займатися адвокатською діяльністю особа повинна отримати:

а) диплом про освіту;

б) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;

в) паспорта громадянина України.

42. Закон України „Про адвокатуру” був прийнятий:

а) 19 грудня 1992 р.;

б) 28 червня 1996 р.;

в) 18 лютого 1987 р.

43. На посаду судді може бути рекомендована особа, яка:

а) громадянин України, не молодший 25-и років, має вищу освіту, юридичну освіту, стаж роботи в галузі права з роки, в Україні проживає не менше 10 років і володіє українською мовою;

б) громадянин України, який має неповну вищу освіту, в галузі права працює 2 роки, не молодший 20-и років, в Україні проживає не менше 5 років і володіє українською мовою.

44. До спеціально-правових функцій юридичної практичної діяльності відносять:

а) економічна, політична;

б) регулятивна, охоронна;

в) соціальні, правові.

45. До соціальних функцій юридичної практичної діяльності відносять:

а) регулятивна, охоронна;

б) охорона соціальних діянь людей;

в) управлінська, політична, виховна.

46. Елемент загальної культури особи, що характеризується системою моральних цінностей, які формуються протягом усього життя особи, це:

а) моральна культура;

б) свідомість;

в) оптична культура.

47. Головним компонентом моральної культури є:

а) професійна культура;

б) моральна свідомість;

в) свідома діяльність.

48. На які рівні поділяється моральна свідомість:

а) теоретичний, психологічний;

б) економічний, політичний;

в) раціональний, управлінський.

49. Професійна деформація проявляється у таких сферах:

а) політичній, економічний, виховній;

б) емоційній, функціональній, комунікативній;

в) охоронній, регулятивній, управлінській.

50. Закон України „Про державну податкову службу в Україні” був прийнятий:

а) 4 грудня 1990 р.;

б) 28 червня 1996 р.;

в) 14 серпня 1991 р.