Лекція №11. Підсилювальний каскад із загальним емітером.

Напруга на базу подається з дільника напруги R1 та R2. Така схема більш термостабільна.

R1=(E_k-U_oб)/( I_д+I_oб); R2=U_oб/I_д;

де I_д=(2...5)I_об - струм дільника.

Зміщення на базу можна подавати без R2. Тоді R1 (враховуючи E_k>>U_oб) визначається

.

Мал. 47(а). Схема підсилювального каскаду з ЗЕ.

Мал. 47(б). Часові діаграми підсилювального каскаду з ЗЕ.

В такій схемі початковий струм бази не залежить від параметрів трансформатора та їх змін і визначається тільки зовнішніми параметрами.

Такий метод забезпечує режим роботи трансформатора за постійним струмом називається зміщенням фіксованого струму бази. Використовується для температур 10-20 С. Дуже чутливі до температури.

R _э - від’ємний зворотній зв’язок за постійним струмом для термостабілізації. (схема з емітер термостабілізації). Зберігає працездатність при t=70100 . Збільшення з підвищенням температура струму I_k призводить до росту струму та падіння напруги на опорі R_э. При цьому емітер по відношенню до бази стає більш позитивний і емітерний перехід зміщується в зворотному напрямку.

Це викликає зменшення базового струму I_б в результаті цього струм колектора I_k також зменшується направляючись до первісного I_k0.

Для усунення зворотного зв’язку по змінному струму (при змінному вхідному сигналі) R_е шунтують С_е, опір який на частоті сигналу повинен бути незначним. Коефіцієнт температурної нестабільності колекторного струму

.

S в ідеалі =1; звичайно S=2..7.

Можна виконати схему з від’ємним зворотнім зв’язком по постійній напрузі (схема з колекторною термостабілізацією).

R_б підключимо до колектора транзистора із напругою U_кe=U_0к, а не до джерела живлення Е_к

враховуючи, що

Вирішуючи відносно I_к маємо

Коефіцієнтом температурної нестабільності

С1 – розподільний конденсатор. Цей конденсатор перешкоджає передачі постійної складової напруги вхідного сигналу на вхід підсилювача, який може визвати порушення режиму роботи підсилювача.

С2 – передбачений для розділення вихідного ланцюга від зовнішнього навантаження R_н по постійній складовій колекторного стуму І_к0.

С1 та С2 вибирають, щоб їх опір на частотах підсилюваємого сигналу було на багато менше вхідного опору підсилювача каскаду та опору навантаження.

Графічний розрахунок (як в попередній лекції).

Використовуючи графоаналітичний розрахунок.

Аналітично визначають:

.

Коефіцієнт підсилення по напрузі.

.

Коефіцієнт підсилення по струму

.

Коефіцієнт підсилення по потужності

Опір дільника

.

Схема заміщення

Мал. 47(в). Схема заміщення підсилювального каскаду з ЗЕ.

Струм колектора І_к

R_êí >> r_е  знехтувати.

Вхідний опір R_вх

.

У багатьох випадках r_к >> R_êí

.

Якщо R_е не зашунтований С_е, тоді

.

Повний вхідний опір з врахуванням дільника:

.

Лекція №12. Емітерний повторювач. Підсилювач по схемі із зк.

Така схема володіє підвищеним вхідним та пониженим вихідним опором, що дозволяє її використовувати для узгодження або розділення високоомного джерела сигналу та низькоомного навантаження. Дільники R1 R2 та конденсатор С1 і С2 виконують ті ж самі функції. R_е являється опором навантаження за постійним струмом. R_н – опір зовнішнього навантаження.

Мал. 48. Схема підсилювального каскаду з ЗК.

Опір навантаження

.

При такому включенні навантаження вхідна та вихідна напруги співпадають за фазою.

так як U_вих >> U_БЕ і U_вх  U_вих.

Тому .

Проте така схема володіє підсиленням напруги та потужністю.

Вхідний опір R_вх

Коефіцієнт підсилення за струмом

.

При виконанні умови r_к >> R_ЕН

.

Коефіцієнт підсилення по напрузі