Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕЛЕКТРлекции ФорматА4.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
6 Мб
Скачать
☆

Багатокаскадні підсилювачі.

В багатокаскадних підсилювачах зв’язок між каскадами здійснюється за допомогою спеціальних схем міжкаскадного зв’язку, які повинні мати достатньо стабільний коефіцієнт передачі в робочому діапазоні частот та мінімальну нелінійність.

Схеми міжкаскадного зв’язку:

Структурна схема багатокаскадного підсилювача

Мал. 49. Структурна схема багатокаскадного підсилювача.

Основні параметри такого підсилювача:

; ; ; ; .

М – багатокаскадний підсилювач.

Ці параметри визначаються за формулами, як для одинарних каскадів.

При побудові багатокаскадного підсилювача одним з головних питань є узгодження каскадів без помітної втрати підсилення в перехідних ланцюгах.

Підсилювачі з резистивно - ємнісним зв’язком.

Служать для посилення електричних сигналів змінного стуму. Вони мають стабільні характеристики, прості в налагоджуванні, компактні, надійні.

Двокаскадний підсилювач.

Мал. 50 (а). Двокаскадний підсилювач. Еквівалентна схема.

Мал. 50 (a-2). Еквівалентна схема заміщення двокаскадний підсилювач.

Частотна характеристика підсилювача.

Мал. 50 (б). Частотна характеристика двокаскадний підсилювач.

Зниження коефіцієнта підсилення в області низьких частот обумовлено перехідними конденсаторами СР1 та СР2, і конденсатором СЕ.

Модуль коефіцієнта підсилення по напрузі з врахуванням впливу СР2.

(1)

Де - постійна часу ланцюга міжкаскадного зв’язку.

Rвих1 - вихідний опір першого каскаду посилення,  - частота.

Коефіцієнт частотних викривлень

(2)

Таким чином із ростом ємності СР2 (ріст Р2) при заданому коефіцієнті МН2 призводить до поширення полоси пропускання підсилювача в області низьких частот (крива 2).

Дія вхідного розподільного конденсатора СР1 – аналогічно.

Модуль коефіцієнта частотних викривлень, обумовлений ємністю СЕ дорівнює

(3)

Де - постійна часу еміторного ланцюга.

Результуючий коефіцієнт частотних викривлень в області низьких частот з врахуванням дії ємності СР1, СР2, СЕ дорівнює

(4)

Таким чином, розширення полоси пропускання підсилювача з ємнісним зв’язком в області низьких частот досягається збільшенням постійними часу вхідного, перехідного та еміторного ланцюгів Р1; Р2; СЕ.

В області високих частот необхідно враховувати кількість колекторного переходу

(5)

Опір якої понижується з підвищенням частоти, шунтуючи навантаження та зменшуючи її опір. Це викликає зменшення підсилення в області верхніх частот.

Коефіцієнт частотних викривлень підсилювача Мвс на деякій частоті В=2fВ за рахунок зміни СКЕ

. (6)

де BC – постійна часу ланцюга розряду конденсатора СKE.

.

Лекція №13.

Вихідні каскади підсилення.

Вихідні каскади підсилення призначені для передачі у навантаження завдану потужність підсилюваємого сигналу. Такі каскади характеризуються навантаженням Rн та потужністю, віддаваємою у навантаження Рвых.

Коефіцієнт підсилення потужності Кур звичайно не задається, але є найважливішим параметром вихідного каскаду. Він знаходиться після обчислення вихідного каскаду.

Вимоги до вихідних каскадів.

Робота вихідних каскадів пов’язана з віддаванням в навантаження значної вихідної потужності, отже , з споживанням великої потужності від джерела живлення. Тому одним із важливих параметрів є К.К.Д., котрий характеризує економічність вихідних каскадів.

Великий рівень потужності характеризує вихідний каскад в режимі великого сигналу, коли змінні складові U та I зрівнимі з постійними складовими.

К.К.Д. та рівень нелінійного викривлення залежать від початкового положення робочої точки.

Min рівень нелінійного викривлення в класі А, a max можливий К.К.Д. - в режимі класу А або АВ.

Вихідні каскади поділяються на:

-однотактні (клас А)

- двотактні (А або АВ)

З усіх варіантів двотактна схема в класі В є самою економічною, забезпечує до того ж і великий рівень вихідної потужності.

Однотактна схема використовується при відносно малих вихідних потужностях.

Транзистори в вихідних каскадах можуть працювати за будь якою схемою - ОЭ, ОБ, ОК.

Найбільше використання отримала схема з ОЭ, яка має високе підсилення потужності.

Передача з колекторного кола транзистора в навантаження максимальної потужності здійснюється при рівних значе вихідного опору транзистора та опору навантаження.

Так як навантаження звичайно низкоомне, а вихідний опір по схемі з ОЭ та ОБ великий, то з метою погодження опорів, вмикається навантаження у вихідне коло через погоджуючий транзистор. Це зменшує витрати потужності джерела живлення колекторного кола, так як через опір навантаження не тече постійна складова колекторного струму. Також при не великій вихідній потужності використовується безпосереднє підключення навантаження в вихідне коло транзистора вихідного каскаду. Такі посилювачі називаються безтрансформаторні.