- •Лекція №1
- •Вольт-амперна характеристика p-n переходу.
- •Параметри найбільшого електричного режиму діоду:
- •Діоди діляться за потужностями:
- •Діоди характеризуються параметрами:
- •Фотодіоди.
- •Класифікація і будова біполярних транзисторів.
- •Принцип дії біполярних
- •Мал. 17. Вхідна вольт-амперна характеристика транзистора
- •Лекція № 4
- •Лекція №5 Польові транзистори
- •Переваги польових транзисторів.
- •Лекція №6 Тиристори
- •Мал. 31. Схема вимкнення тиристора.
- •Мал.31. Вольт-амперна характеристика.
- •Динистор.
- •Основні статичні параметри тиристора.
- •Визначення параметрів трансформатора
- •Двопівперіодна мостова схема випрямлення
- •Лекція №8. Робота випрямлячів на різних видах навантаження.
- •Активно – індуктивне навантаження.
- •Мал.39а Часові діаграми при
- •2. Ємнісний фільтр.
- •3. Індуктивно- ємнісний фільтр.
- •Лекція №9.
- •Лекція №10.
- •Зворотні зв'язок у підсилювачах.
- •Лекція №11. Підсилювальний каскад із загальним емітером.
- •Лекція №12. Емітерний повторювач. Підсилювач по схемі із зк.
- •Багатокаскадні підсилювачі.
- •Підсилювачі з резистивно - ємнісним зв’язком.
- •Вихідні каскади підсилення.
- •Однотакний вихідний каскад.
- •Лекція №14.
- •Без трансформаторні вихідні каскади.
- •Мал. 55. Схема вихідного каскаду з одним джерелом живлення.
- •Мал. 57. Схема вихідного каскаду з двома джерелами живлення.
- •Лекція №15. Підсилювачі постійного струму.
- •Підсилювачі постійного струму з безпосереднім зв’язком.
- •Схеми ппс. З безпосереднім зв’язком
- •Балансні підсилювачі.
- •Ппс з симетричним входом.
- •Ппс з несиметричним входом.
- •Лекція №16. Диференціальний підсилювальний каскад.
- •Мал. 65. Потенціальна діаграма сигналів диференційного підсилювального каскаду. Лекція №17. Операційні підсилювачі
- •Структурні схеми оп.
- •Принципова схема оп типа 140уд1.
- •Мал. 72. Схема ввімкнення оп типа 14оуд1.
- •Основні параметри оп.
- •Лекція №18.
- •Лекція №19. Генератори гармонічних коливань Класифікація і застосування.
- •Умови самозбудження автогенераторів.
- •Мал. 85. Блок-схема автогенератора.
- •Мал. 86. Амплітудна характеристика автогенератора.
- •Lc генератор на оп.
Однотакний вихідний каскад.
Первинна обмотка трансформатора є активним опором навантаження постійної складової колекторного струму, так як цей опір малий, то U на колекторі майже дорівнює Ек.Це дозволяє використовувати більш низьковольтні джерела живлення.
Опір навантаження змінної складової колекторного струму в режимі погодження підсилювального каскаду з зовнішнім навантаженням:
де Rвых - вихідний опір транзистора;
Rн - опір зовнішнього навантаження:
n -
коефіцієнт трансформації;
Мал. 51(а). Схема однотактного вихідного каскаду.
Порядок розрахунку:
проводять НЛПТ (навантажувальна лінія постійного струму) через Ек вертикально, так як опір навантаження малий.
початкове положення робочої точки Р знаходять на перетені НПЛТ та ІБО у заданому класі А.
Через Р проводять лінію під кутом , =аrctg
та отримують динамічну характеристику
змінного струму, з координатами:
при
Uкэ=0
при
Ік=0
І
ІІ
Мал. 51(б). Вхідна (І) і вихідна (ІІ) характеристики
однотактного вихідного каскаду.
Для отримання max вихідної потужності на графіку ІБ=(UБЭ) амплітуда вхідного сигналу (Ібm, Uбm) збільшується до такого рівня, щоб амплітуди (Іkm, Ukm) займали усю ділянку NM.
Величину Іок розраховують як:
Іок=(0,80,9)Ркmax/Uok
Для забезпечення min нелінійних викривлень у режимі повного збудження початкове положення робочої точки треба вибрати з точки зору симетрії напівхвиль струму:
При
цьому:
Напруга джерела живлення розраховується по формулі:
Струм колектора max неповинен перевищувати:
ІкmIкmax
Величина опору
враховують,
що для області середніх частот С1=
Вхідний опір підсилювача
Коефіцієнт підсилення по напрузі
Коефіцієнт підсилення струму
Коефіцієнт підсилення потужності
Куp=КуuКуІ
Потужність споживання від джерела живлення
Рпот=(Іок+Іоб)ЕкІок Uок
Потужність сигналу в колекторному колі транзистора
К.К.Д.
для однотактного підсилювача =2540%
Потужність сигналу підведеного до навантаження:
Звичайно: Т=0,60,75 для підсилювача потужністю до 1 Вт
т=0,70,85
від 1 Вт до 10 Вт потужність розсіювання в колекторному колі транзистора.
Лекція №14.
Двотактні вихідні каскади.
Використовуються для отримання більшої потужності з високим КПД. Вони працюють у класі В.
Мал. 52. Двотактний вихідний каскад.
Вихідні двотактні каскади рідше будують за схемою з ОБ й ОК R1, R2 – дільник. Через нього подається найбільша напруга зміщення Uб0 , що визначає струм бази Iб min . Тому чистого класу В у схемі немає. В цьому випадку існує зменшення нелінійного перекручування. За роботою в чистому класі В;р’Uбо = 0; I бо ККД – max; та великі нелінійні перекручування.
Мал. 53. Графічний аналіз двотактного вихідного каскаду.
На вході транзисторів VT1 та VT2 із вторинної обмотки трансформатора з прекінцевого підсилювача, напруга має значення:
і
,
зрушених по фазі на 180.
Тому транзистори пропускають струми
по черзі.
Розрахунок
основних енергетичних показників
двотактного підсилювача звичайно
роблять для одного ключа схеми за
половину періоду підсилювального
сигналу. У цьому випадку коефіцієнт
трансформації дорівнює
,
а результати розрахунку справедливі
для всього підсилювача за період.
Потужність, споживання від джерела живлення :
(1)
де
(із розкладання в ряд Фур'є)
Потужність, що віддається транзисторами в первинну обмотку трансформатора TV2.
(2)
де
(амплітуда першої гармоніки з розкладання
в ряд Фур'є) КПД окремого плеча і всього
підсилювача
де
- коефіцієнт випробуваної напруги
колекторного живлення.
Якщо цілком відчувати колекторне живлення =1
Потужність розсіювання на колекторах транзистора.
Вихідна потужність
