- •Лекція №1
- •Вольт-амперна характеристика p-n переходу.
- •Параметри найбільшого електричного режиму діоду:
- •Діоди діляться за потужностями:
- •Діоди характеризуються параметрами:
- •Фотодіоди.
- •Класифікація і будова біполярних транзисторів.
- •Принцип дії біполярних
- •Мал. 17. Вхідна вольт-амперна характеристика транзистора
- •Лекція № 4
- •Лекція №5 Польові транзистори
- •Переваги польових транзисторів.
- •Лекція №6 Тиристори
- •Мал. 31. Схема вимкнення тиристора.
- •Мал.31. Вольт-амперна характеристика.
- •Динистор.
- •Основні статичні параметри тиристора.
- •Визначення параметрів трансформатора
- •Двопівперіодна мостова схема випрямлення
- •Лекція №8. Робота випрямлячів на різних видах навантаження.
- •Активно – індуктивне навантаження.
- •Мал.39а Часові діаграми при
- •2. Ємнісний фільтр.
- •3. Індуктивно- ємнісний фільтр.
- •Лекція №9.
- •Лекція №10.
- •Зворотні зв'язок у підсилювачах.
- •Лекція №11. Підсилювальний каскад із загальним емітером.
- •Лекція №12. Емітерний повторювач. Підсилювач по схемі із зк.
- •Багатокаскадні підсилювачі.
- •Підсилювачі з резистивно - ємнісним зв’язком.
- •Вихідні каскади підсилення.
- •Однотакний вихідний каскад.
- •Лекція №14.
- •Без трансформаторні вихідні каскади.
- •Мал. 55. Схема вихідного каскаду з одним джерелом живлення.
- •Мал. 57. Схема вихідного каскаду з двома джерелами живлення.
- •Лекція №15. Підсилювачі постійного струму.
- •Підсилювачі постійного струму з безпосереднім зв’язком.
- •Схеми ппс. З безпосереднім зв’язком
- •Балансні підсилювачі.
- •Ппс з симетричним входом.
- •Ппс з несиметричним входом.
- •Лекція №16. Диференціальний підсилювальний каскад.
- •Мал. 65. Потенціальна діаграма сигналів диференційного підсилювального каскаду. Лекція №17. Операційні підсилювачі
- •Структурні схеми оп.
- •Принципова схема оп типа 140уд1.
- •Мал. 72. Схема ввімкнення оп типа 14оуд1.
- •Основні параметри оп.
- •Лекція №18.
- •Лекція №19. Генератори гармонічних коливань Класифікація і застосування.
- •Умови самозбудження автогенераторів.
- •Мал. 85. Блок-схема автогенератора.
- •Мал. 86. Амплітудна характеристика автогенератора.
- •Lc генератор на оп.
Лекція №19. Генератори гармонічних коливань Класифікація і застосування.
Генератором гармонічних коливань називається електричний пристрій, який перетворює електричну енергію джерела постійного струму в енергію незатухаючих синусоїдальних коливань заданої частоти і потужності.
Структура активний елемент + частотно-вибіркова система.
Активними елементами можуть бути:
транзистор;
інтегральний підсилювач (операційний);
тунельний діод (з від’ємним участком на ВАХ).
Частотно-вибіркова система:
резонансний LC - контур;
інші резонуючи елементи (кварци, об’ємні резонатори та ін.);
фіксуючі RC- ланцюги, включені в ланцюг зворотного зв’язку підсилювача.
Поділяються по принципу керування режимом їх роботи:
генератор з незалежним збудженням;
генератор із самозбудженням - автогенератори.
В залежності від інтегруючих частот діляться:
низькочастотні (0,01100кГц);
високочастотний (0,1100Мгц);
надвисокочастотні (більше 100Мгц).
Використовуються: низькочастотні і високочастотні, для вимірювання та регулювання пристроїв, джерело для технологічної обробки ультразвуком обробляємих матеріалів, як задающі генератори.
Умови самозбудження автогенераторів.
При охопленні підсилювача ЗВ, він самозбуджується, там де коефіцієнт підсилення на означених частотах досягає нескінченної великої величини. Така схема працює в автоколивальному режимі і є автогенератором. Автогенератор - це підсилювальна ланка з коефіцієнтом посилення.
КуU, охоплений додатнім зворотнім зв’язком з коефіцієнтом передачі по напрузі .
Мал. 85. Блок-схема автогенератора.
Або
отже КуU=1 - умова існування автоколивань.
При
- амплітуда коливань буде безперервно
зростати.
Рівняння (1) можна записати
- баланс
амплітуд.
де
- процес
балансу фаз.
Мал. 86. Амплітудна характеристика автогенератора.
kпU - амплітудна характеристика
kпU=Uвих/Uвх
=Uвх/Uвих - прямий зворотній зв’язок.
Якщо на вхід подати сигнал з амплітудою напруги Uвх1, то після підсилення в kпU разів на виході підсилювача з’явиться сигнал з амплітудою Uвих1. Ця напруга, послаблена в разів, визве на вході підсилювача напругу Uвх2, яка утворює на виході нову напругу.
Цей процес протікає до тих пір, поки амплітуда вихідного сигналу не досягне сталого значення Uуст (т.А).
Так як амплітудна характеристика (КпU) нелінійна, тоді коефіцієнт посилення підсилювальної ланки зі зростом рівня вихідного сигналу зменшується.
Тому КпU1.
= сталий процес
> розвиток автоколивань.
LC- автогенератори.
В залежності від способу реалізації зворотного зв’язку розрізняють 3 основні схеми LC- автогенераторів.
Мал. 87. Схема LC-автогенератора.
1. Використовується індуктивний зв’язок обмотки резонансного контуру LкCк, що є навантаженням однокаскадного підсилювача по схемі СЗВ, з другою обмоткою Lб, ввімкненою у ланцюг збудження підсилювача. R1R2 - забезпечує режим по постійному струму; RеCе - термостабілізація; rк, rб - ураховують активні збитки в контурній та базовій обмотках.
С - для заземлення одного кінця базової обмотки.
Опір
контуру на резонансній частоті
є активним. Тому при дії на базу сигналу
змінного струму з частотою резонансу
напруги на колекторі зміщується на 180
ел. град. (як у каскаді з ОЕ).
Так як є Lb та Lк, то використовується напруга на базовій обмотці Uбє за рахунок стуму Ік, який протікає через контурну обмотку Lк буде дорівнювати jwMIк, де Мк - коефіцієнт взаємоіндукції.
Якщо вибрати напрямок обмотки котушки таким чином що, Uбє= -jwMIк, то загальне фазове зміщення в ланцюзі підсилювач-ланка зворотного зв’язку буде дорівнювати 0, що забезпечить виконання умов балансу фаз.
Умова балансу амплітуд.
(1)
Із схеми
а)
б)
Мал. 88. Схема заміщення LC- автогенератора.
Таким чином для отримання стійкого автоколивального процесу з частотою коливань fт необхідно вибрати транзистор з параметром n21є не менше розрахованого за формулою (1).
Схема автогенератора з трансформаторним зв’язком.
В двох других схемах LC автогенераторна частина резонансного контуру використовується для отримання зворотного зв’язку. Такі схеми називаються трикрапковими: індуктивна трикрапка, ємнісна трикрапка.
Мал. 89. Схема індуктивної трикрапки.
Мал. 90. Схема ємнісної трикрапки.
Зворотній зв’язок між індуктивностями L1 і L2 здійснюється за рахунок самоіндукції. Знаки миттєвої напруги на котушках L1 і L2 відносно середньої точки протилежні (зміщення по фазі на 180 ел. град.), а підсилювальний каскад поверне фазу на 180 град., тоді зворотній зв’язок буде додатній і умова балансу фаз буде виконуватися.
С1 і С2 - ємнісна гілка коливного контуру. Напруга зворотного зв’язку із контуру поступає на вхід. При такому ввімкненні полярності миттєвих значень напруги на їх обмотках загальні точки протилежні. Так як підсилюючий каскад також зміщує фазу на 180 град. то це обумовлює наявність додатного зворотного зв’язку і виконується баланс фаз.
