- •Лекція №1
- •Вольт-амперна характеристика p-n переходу.
- •Параметри найбільшого електричного режиму діоду:
- •Діоди діляться за потужностями:
- •Діоди характеризуються параметрами:
- •Фотодіоди.
- •Класифікація і будова біполярних транзисторів.
- •Принцип дії біполярних
- •Мал. 17. Вхідна вольт-амперна характеристика транзистора
- •Лекція № 4
- •Лекція №5 Польові транзистори
- •Переваги польових транзисторів.
- •Лекція №6 Тиристори
- •Мал. 31. Схема вимкнення тиристора.
- •Мал.31. Вольт-амперна характеристика.
- •Динистор.
- •Основні статичні параметри тиристора.
- •Визначення параметрів трансформатора
- •Двопівперіодна мостова схема випрямлення
- •Лекція №8. Робота випрямлячів на різних видах навантаження.
- •Активно – індуктивне навантаження.
- •Мал.39а Часові діаграми при
- •2. Ємнісний фільтр.
- •3. Індуктивно- ємнісний фільтр.
- •Лекція №9.
- •Лекція №10.
- •Зворотні зв'язок у підсилювачах.
- •Лекція №11. Підсилювальний каскад із загальним емітером.
- •Лекція №12. Емітерний повторювач. Підсилювач по схемі із зк.
- •Багатокаскадні підсилювачі.
- •Підсилювачі з резистивно - ємнісним зв’язком.
- •Вихідні каскади підсилення.
- •Однотакний вихідний каскад.
- •Лекція №14.
- •Без трансформаторні вихідні каскади.
- •Мал. 55. Схема вихідного каскаду з одним джерелом живлення.
- •Мал. 57. Схема вихідного каскаду з двома джерелами живлення.
- •Лекція №15. Підсилювачі постійного струму.
- •Підсилювачі постійного струму з безпосереднім зв’язком.
- •Схеми ппс. З безпосереднім зв’язком
- •Балансні підсилювачі.
- •Ппс з симетричним входом.
- •Ппс з несиметричним входом.
- •Лекція №16. Диференціальний підсилювальний каскад.
- •Мал. 65. Потенціальна діаграма сигналів диференційного підсилювального каскаду. Лекція №17. Операційні підсилювачі
- •Структурні схеми оп.
- •Принципова схема оп типа 140уд1.
- •Мал. 72. Схема ввімкнення оп типа 14оуд1.
- •Основні параметри оп.
- •Лекція №18.
- •Лекція №19. Генератори гармонічних коливань Класифікація і застосування.
- •Умови самозбудження автогенераторів.
- •Мал. 85. Блок-схема автогенератора.
- •Мал. 86. Амплітудна характеристика автогенератора.
- •Lc генератор на оп.
Лекція №16. Диференціальний підсилювальний каскад.
Диференціальний підсилювач (ДУ) являє собою балансній каскад із джерелом стабільного току в ланцюзі емітера, розмір якої визначається додатковим джерелом харчування і резистором у емітерному ланцюзі.
Він призначений для посилення різниці сигналів, що надходять на його входи.
Збирається на біполярних або польових транзисторах.
Мал. 64. Схема диференційного підсилювального каскаду.
У
окремому випадку напруга живлення може
бути подана на 1 вхід
або
. Вихідний сигнал знімається між
колекторами транзисторів (симетричний
вихід) або з колектора одного з транзисторів
щодо загального проводу (несиметричний
вихід).
Резистор
RE для ДУ необхідно вибирати, щоб його
опір значно перевищував внутрішній
опір підсилювача з боку його виходу.
Лише в цьому випадку
не залежить від напруги на вході ДУ і
зберігає постійне значення навіть при
короткому замиканні в ланцюзі навантаження
цього джерела. Струм Io повинний бути
стабільним і стосовно t,
тому що всі параметри ДУ визначаються
цим струмом.
Особливість
ДУ - велике посилення різницевого
вхідного сигналу
(коли вхідні сигнали противофазні або
разнополярні при сигналі постійного
струму) і значне ослаблення сумарного
(синфазного)
.
Це сигнал перешкоди, обумовлений
дрейфом нуля підсилювача.
При
симетричних плечах схеми (транзистори
ідентичні)
і відсутні вхідні сигнали - ДУ збалансований.
Напруга між колекторами дорівнює 0,
тобто
.
Якщо в момент часу t1 на вхід VT1 надійшов + імпульс при , то на виході лівого плеча схеми, з'явиться підсилений імпульс Uвих 2 протилежної полярності (інвертований сигнал).
Одночасно
на RE з'явиться позитивний імпульс UE,
рівний по амплітуді вхідному імпульсу
.
Цей імпульс надходить на емітер VT2,
викликаючи на колекторі посилений
імпульс так само позитивної полярності
з амплітудою
.
У такий спосіб Uвих
2
не інвертований стосовно вхідного
сигналу.
При
збільшенні вхідного сигналу
струм VT1 збільшується, а напруга на його
колекторі Uвих
1
знижується і навпаки, струм транзистора
VT2 зменшується, і збільшується напруга
Uвих
2
(ділянка t1 -t2).
У момент часу t2 тік VT1 досягає max значення Io, а тік VT2 дорівнює 0.
При цьому:
.
Аналогічно при додатку разнополярних вхідних сигналів.
Мал. 65. Потенціальна діаграма сигналів диференційного підсилювального каскаду. Лекція №17. Операційні підсилювачі
ОП - це високоякісний підсилювач напруги, призначений для виконання різних функцій.
ОП - будують за схемою з безпосереднім зв’язком між каскадами з диференційним входом та біполярним по відношенню до амплітуди підсилюємого сигналу виходом. Це забезпечує 0 потенціали на вході та виході ОП при відсутності сигналу на його вході.
Такі ОП легко поєднувати послідовно при безпосередньому зв’язку та охоплювати зворотними зв’язками.
Мал. 66. Операційний підсилювач з двома входами і двома виходами.
Мал. 67. Операційний підсилювач з двома входами і одним виходом.
ОП має 2 входи та 2 виходи.
Обидві різнополярні вихідні напруги повинні бути приблизно рівні по рівню, у зв’язку з чим повинні бути рівні за абсолютною величиною обидва джерела живлення +Uд.ж. та -Uд.ж.
ОП може мати 1 вихід
Uвих у фазі з Uвх1 та протифазна Uвх2.
Напруга між 1 та 2 дорівнює різниці Uвх1-Uвх2 та має назву диференційна напруга.
Uвх1 та Uвх2 по відношенню до загальної точки називають напругою загального вигляду.
В практиці частіше використовують ОП напруги.
ОП
виготовляються з великим вхідним та
низьким вихідним опором та дуже великим
коефіцієнтом підсилення, тобто
;
;
.
Живлення ОП здійснюється від двох послідовних джерел з однаковою постійною напругою Uд.ж.1 та Uд.ж.2 або від одного з заземленою середньою точкою.
Схема з 2-ма джерелами живлення.
Мал. 68. Схема операційного підсилювача з двома джерелами живлення.
Мал. 69. Передаточні характеристики операційного підсилювача.
Вхідна та вихідна напруга можуть симетрично змінюватися відносно 0 (бути біполярними).
При заземленому неінвертованому вході передача сигналу на вихід здійснюється з інвертуванням фази вхідного сигналу (1). При заземленні інвертуючого входу фаза підсилюємого сигналу в процесі підсилення не змінюється (2). Вихідна напруга знімається відносно середньої точки джерел живлення (корпусу). Якщо Uвх=0, то Uвих=0, що показує умова балансу ОУ.
При
відсутності зовнішніх кіл нахил
передаточних характеристик
визначається власним коефіцієнтом
підсилення kпU.
