Товщина жирових складок як показник ступеню ожиріння

Сумарна товщина складок, мм	Кількість жиру, %
	у чоловіків	у жінок
20 – 30	6,7 – 12,0	9,2 – 15,0
50 – 60	18,0 – 20,2	22,0 – 24,6
90 – 100	25,0 – 26,2	30,3 – 31,8
130 – 150	29,4 – 31,1	35,4 – 37,4
180 – 200	33,2 – 34,5	40,0 – 41,5

 

3. Фізіометричні показники харчового статусу. Енергетичну та пластичну повноцінність харчування оцінюють визначенням мускульної сили (ручна, станова динамометрія, ергометрія), реституцією пульсу та дихання після фізичних навантажень, показниками, що характеризують стомлюваність, - тремометрія, хронорефлексометрія, пошук чисел тощо.

Забезпеченість організму вітамінами оцінюють рядом функціональних проб – резистентність капілярів, адаптометрія та інші (розглядаються на наступному занятті).

4. Клінічні показники – визначення симптомів хвороб аліментарного походження (гастритів, виразок шлунку, 12-палої кишки, захворювань печінки, жовчного міхура, подагри, гіпо-, авітамінозів тощо).

5. Біохімічні показники – гематологічні, урологічні та інші показники харчового статусу (табл. 5).

6. Харчовий статус індивіда чи однорідного за режимом праці і харчуванням колективу може бути вивчений та оцінений також шляхом порівняння енерговитрат організму, обумовлених важкістю, напруженістю виконуваної роботи та розрахованих на їх основі потреб у харчових речовинах і розрахунками, чи лабораторними дослідженнями кількості та якості компонентів добового харчового раціону, що буде розглядатися на наступних заняттях.

Таблиця 5

Перелік біохімічних та гематологічних тестів, які застосовують при вивченні харчового статусу (обов’язкова програма)

Показники	Концентрація в нормі (в системі СІ)
Глюкоза у крові	3,89 – 6,1 ммоль/л
у сечі	0,72 ммоль/добу
Загальний білок у сироватці крові	60 – 78 г/л
Альбумін	0,494 – 0,86 ммоль/л
Тригліцериди	0,59 – 1,77 ммоль/л
Активність лужної фосфатази	0,5 – 1,3 ммоль/(годл)
Вітамін С у крові	34,1 – 90,9 мкмоль/л
у сечі	113,5 – 170,3 мкмоль/добу
Вітамін В2 у сечі	0,82 – 2,73 мкмоль/добу
Вітамін А у сироватці	0,52 – 2,09 ммоль/л
Тонкий мазок крові (формула крові)
Додаткові методи досліджень
Загальний азот у добовій сечі	423,4 – 1213 ммоль/добу
Сечовина у добовій сечі	333 – 583 ммоль/добу
Креатін у добовій сечі	0,0 – 0,314 ммоль/добу - чоловіки 7,1 – 15,9 ммоль/добу – жінки
Креатін крові	53 – 106,1 мкмоль/л
Гематокрит	40 – 48 % - чоловіки 36 – 42 % - жінки
Загальний холестерин у сироватці крові	2,97 – 8,79 ммоль/л
Фракції холестерину	2,97 – 8,79 ммоль/л
Піровиноградна кислота у крові	0,034 – 0,102 ммоль/л
Молочна кислота у крові	0,33 – 2,22 ммоль/л
Кетонові тіла у сечі	861 мкмоль/добу
Неорганічний фосфор у сироватці крові	0,65 – 1,29 ммоль/л
Кальцій у сироватці крові	1,03 – 1, 27 ммоль/л
Залізо у сироватці крові	11,6 – 31,3 мкмоль/л
Гемоглобін крові	1,86 – 2,79 ммоль/л
Піридоксин – по вмісту у сечі N-ме-тилнікотинаміду	51,1 – 87,6 мкмоль/добу

 

Їжа є джерелом енергії для численних процесів життєдіяльності і служить постачальником пластичних матеріалів, а також незамінних живильних речовин для побудови структурних елементів, здійснення механізмів ферментативного каталізу і регуляції обміну речовин. Одними з незамінних живильних речовин є вітаміни - низькомолекулярні органічні сполуки, необхідні для підтримки гомеостазу, нормального здійснення обміну речовин, біохімічного забезпечення всіх життєвих функцій організму.

На відміну від інших ессенціальних (природних) живильних речовин (незамінні амінокислоти, ПНЖК і ін.), вітаміни не є пластичним матеріалом або джерелом енергії і включаються в обмін речовин переважно як учасники біокаталізу (каталітична функція вітамінів) і регуляції окремих біохімічних і фізіологічних процесів(регуляторна функція).

Контроль за достатнім надходженням з їжею вітамінів і задоволенням фізіологічних потреб в них є одним з найважливіших завдань фахівців в області нутриціологіі.

Існують дві основні групи методів оцінки вітамінної забезпеченості організму:

1.     Вивчення вмісту вітамінів в раціонах живлення обстежуваних контингентів населення і фактичного споживання вітамінів з їжею.

2.     Вивчення і оцінка вітамінного статусу організму людини по рівню адекватності функціонування фізіологічних і біохімічних систем, есенціальними компонентами яких служать дані вітаміни.

Перша група методів ставить своїм завданням отримання даних про кількість вітамінів, що поступають в організм людини з їжею, без урахування індивідуальних особливостей фізіологічних і метаболічних процесів.

Друга група методів дозволяє судити про ступінь насичення організму вітамінами.

Основні підходи до оцінки вітамінної забезпеченості людини представлені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Методи вивчення вітамінної забезпеченості організму.

Вивчення вітамінної цінності раціонів і фактичного споживання вітамінів з їжею	Вивчення вітамінного статусу організму.
1.     Методи вивчення фактичного живлення:         анкетно-опитувальний;         розрахунковий;         ваговий. 2.     Хіміко-аналітичні методи визначення  змісту вітамінів в раціонах.	1. Соматометричні методи; 2. Фізіометричні методи; 3. Загальноклінічне і соматоскопічне обстеження з виявленням мікросимптомів вітамінної недостатності (гипо - і авітамінозів) 4. Фізіолого-біохімічні тести (прямі і функціональні); 5. Гематологічні методи; 6. Імунологічні методи; 7. Вивчення захворюваності (морбідности).