Функції їжі

 Їжа, будучи першою життєвою потребою людини, виконує ряд функцій, найголовнішими з яких можна назвати три:

      1.Енергетична - забезпечення організму енергією. Основними джерелами енергії є вуглеводи і жири.

      2.Пластична - відновлення і синтез клітинних компонентів натомість зруйнованих внаслідок процесів дисиміляції. Здійснюється завдяки білкам, жирам, вуглеводам і мінеральним речовинам.

       3. Біорегуляторна- забезпечення і регуляція обмінних процесів в організмі. Ця функція здійснюється завдяки білкам, вітамінам, мікроелементам.

         Режим  харчування це впершу чергу режим, тривалість і кратність прийомів їжі, інтервали між ними, розподіл об’єму і енергетичної цінності  їжі по окремих її прийомах. Дослідженнями фізіологів доведено, що при чітко встановлених прийомах їжі в людини виробляється умовний рефлекс, який регулює секрецію травних соків.

         Відносно режиму харчування дуже добре сказав Бірхер-Беннер – видатний швейцарський лікар - натуропат, який працював в кінці ХIХ і на початку ХХ століття в Цюриху: “Потреба їсти часто - хворобливе явище, яке щезає при скороченні числа прийомів їжі. Одночасно щезають  і нездужання. Багато спостережень свідчать про зцілюючий ефект великих проміжків між  прийомами їжі. Він сформулював 3 основні правила харчування: 1.Їсти повільно, ретельно пережовуючи їжу. 2.Їсти тільки тричі на день. 3.Переставати їсти до наставання почуття насичення.” Ці правила харчування знаходять своє відображення як у працях сучасних лікарів-натуропатів (Г.Шелтон, П.Брег, А.Чейз і ін.), так і в рекомендаціях українських вчених (В.Смоляр, В.Войтенко, Н.Верхратський і ін.)

           Тривалість прийому їжі має бути  не менше 15-20 хв і не більшою 30-40 хв.  Адже центр насиченості або голоду після того, як минуло більше 20 хвилин з моменту початку трапези, перестає сигналізувати про голод і апетит зникає. Тому так важливо їсти, ретельно пережовуючи їжу і надмірно не затягуючи процес прийому  їжі.

         Відносно кратності прийомів їжі переважна більшість вчених вважає оптимальним 3-4 разове харчування, хоча деякі науковці, Н.Верхратський, О.Уголєв, Г. Шаталова заперечують таку кратність, вважаючи її надмірною. Жоден народ в минулому не харчувався 3 чи 4 рази на день, або частіше. Ще за часів Гіпократа переважно їли двічі на день або один раз, хоча були й такі, як пише Гіпократ: “є багато тих, хто їсть тричі на день досита і легко переносить щедру їжу, тому що до неї звикли”. Відомо, що ще в середні віки в Англії і інших європейських країнах їли двічі на день.

         Інтервали між прийомами їжі теж мають значення в режимі харчування. Недоцільними є занадто короткі і задовгі інтервали. Оптимальними вважаються проміжки  4-5 годин між прийомами.    Доцільним є розподіл калорійності їжі за прийом: при триразовому харчуванні -30-35 % (від добової калорійності) - сніданок, 45-50 % - обід, 15-20 % - вечеря; а при чотириразовому відповідно: 20-30 %; 10-25 %; 30-40 % і 15-20 %.

Білки

       В харчуванні  важливу роль відіграють білки. Білки є пластичним матеріалом,   з якої складаються всі клітини і  тканин  організму. Вони є складовою частиною гормонів, ферментів, антитіл. Особливо важлива роль білків для ростучого організму. Вони, входячи до складу ферментів і гормонів, регулюють обмінні процеси  в організмі.Білки є необхідним фоном для нормального обміну вітамінів і мінеральних     солей. При згорянні в організмі  білків утворюється 4,1 ккал енергії.

       Нестача білків в раціоні зумовлює появу певних серйозних порушень в організмі: у дітей сповільнюється ріст і розвиток, а у дорослих виникають глибокі зміни в печінці і ряді інших органів. Також надлишок білка несприятливо діє на функції багатьох систем і органів. Надмірне надходження з їжею м’яса може призвести до проявів сечокислого діатезу або подагри,сприяти  розвитку в кишечнику гнильної мікрофлори і утворенню токсичних метаболітів- індолу, скатолу, крезолу, фенолів і ін., які потребують свого знешкодження.

Ще І.І.Мечников вважав розвиток гнильної мікрофлори в кишечнику фактором, який прискорює старіння людського організму. Найбільша кількість білків є у м’ясі, рибі, бобових, менша - у злакових, невелика - у овочах, фруктах, ягодах.

         Єдиної загальноприйнятої думки відносно щодо добової потреби білка  немає. В нашій країні ще донедавна рекомендувались досить великі кількості: 83-118г, що приблизно   відповідає  1-1,2 г на 1кг маси тіла людини. Згідно «Тимчасових норм харчування населення України” потреба чоловіків 18-59 років в білках коливається від 58 до 107 г, жінок -  50-83 г.

          Експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я (Женева, 1976) рекомендують 37 г білка в день для стандартного чоловіка масою тіла 65 кг та професією середньої важкості (II група) і 29 г білка для стандартної жінки масою тіла 55 кг. Безпечні рівні споживання білка складають для дорослих чоловіків і жінок відповідно 0,57 і 0,52 г  на 1кг маси тіла на день. Всі розрахунки білкових потреб придатні лише при повному задоволенні енергетичних потреб. При незадовільному постачанні організму енергією частина білків раціону буде ви користовуватись для покриття енергетичних потреб. При важкій фізичній праці енергетичні потреби зростають. Білкові потреби дітей більші, ніж у дорослих людей .