Герберт Блумер

Герберт Блумер (1900—1987)— американський соціолог та соціальний психолог, представник Чиказької школи Символічного інтеракціонізму Соціологічну освіту отримав в університеті штату Міссурі. В 1922 р. захистив магістерську дисертацію «Теорія соціальних революцій».

У 1925 р. Блумер відправився в Чиказький університет. Тут мав можливість слухати лекції Дж. Г. Міда, які справили на нього глибоке враження і поклали початок формуванню його як самостійного теоретика. 1925–1952 рр. — працює викладачем в Чиказькому університеті. Перші чиказькі публікації Блумера були присвячені впливу засобів масової комунікації на людську поведінку («Кіно, делінквентність і злочинність», 1933; «Кіно і поведінка», 1935; «Формування масової поведінки за допомогою кінофільму», 1935) і відображали його інтерес до проблеми колективної поведінки.

У 1940–1952 р. Блумер був головним редактором «American journal of sociology», що видавався в Чикаго. В 40-і роки він став на факультеті однією з головних фігур (поряд з Л. Віртом, Е. Ч. Гьюзом і В. Л. Ворнером).

Блумер обирався президентом Товариства для вивчення соціальних проблем (1954), Американської соціологічної асоціації (1955), Тихоокеанської соціологічної асоціації, віце-президентом Міжнародної соціологічної асоціації. У 1969 р. побачила світ книга— «Символічний інтеракціонізм: перспектива і метод».

Основні положення теорії Символічного інтеракціонізму:

1. Людська діяльність здійснюється щодо об'єктів на основі тих значень, які індивіди їм надають;

2. Самі значення виводяться з соціальної взамодії, до якої люди вступають між собою, тобто вони є продуктом соціальної інтеракції між індивідами;

3. Значення змінюються і застосовуються за допомогою інтерпретації — процесу, використовуваного кожним індивідом щодо знаків (символів), що його оточують.

У самій взаємодії можна виділити два рівні: а) несимволічна взаємодія (об'єднує все живе); б) символічна (притаманна лише людині).

Дослідження масового суспільства та колективної поведінки

Блумер став одним з піонерів у вивченні масового суспільства в американській соціології.

Говорячи про масу, соціолог називає наступні її відмінні риси:

1. найрізноманітніше суспільне становище її учасників (за професійними ознаками, культурному рівню та матеріальним становищем)

2. анонімність індивідів;

3. відсутність взаємодії та обміну переживаннями у членів маси;

4. неміцна організація і неспроможність діяти узгоджено та єдино як натовп.

Його особлива заслуга — у дослідженні колективної поведінки людей, особливо в неорганізованих або слабо організованих групах.

У своїй роботі «Колективна поведінка» передбачає «розгляд таких явищ, як натовп, зборища, панічні настрої, манії, танцювальні перемішки, стихійні масові рухи, масова поведінка, суспільна думка, пропаганда, мода, захоплення, соціальні рухи, революції і реформи».

Блумер виділяє 2 форми колективної поведінки:

1. Елементарна — така колективна поведінка, яка не перебуває під впливом будь-яких правил (приклади: збуджений натовп, біржова паніка, стан військової істерії, обстановку соціальної напруженості).

2. Організована форма — звичаї, умовності, організація, соціальні інститути та інші.