Механізми елементарної колективної поведінки

Характеристики елементарних механізмів. Поведінка людей, що знаходяться в стані соціального неспокою, виявляє ряд типових форм взаємодії, які ми можемо позначити як елементарні механізми колективної поведінки. Вони елементарні тому, що виникають спонтанно і природно, вони є найпростішими і найдавнішими способами взаємодії людей з метою здійснення спільної діяльності і зазвичай ведуть до більш розвинених і складних форм.

Штовханина. Основним типом таких елементарних форм є штовханина. Штовханина може розумітися як кругова реакція в чистому вигляді. У штовханині люди безцільно і безладно кружляють один біля одного, нагадують рухи овець, які знаходяться в стані збудження. Найперша мета штовханини полягає в тому, щоб зробити індивідів більш сприйнятливими і чуйними один до одного, щоб вони ставали все більше зайняті один одним і все менше відгукувалися на звичайні об'єкти збудження. Це саме той стан, до якого відноситься термін контакт (раппорт).

Колективне збудження. Ми можемо виділити колективне збудження в якості найбільш інтенсивної форми штовханини і розглядати його як окремий елементарний механізм, що приводить до колективної поведінці. Хоча воно може розглядатися як інтенсифікація штовханини, що володіє загальними характеристиками кругової реакції. Колективне збудження відрізняється також і певними специфічними ознаками:

По-перше, неможливо не дати високої оцінки тій силі, з якою порушена поведінка захоплює і приковує увагу спостерігачів. У всіх спільнотах - як тваринних, так і людських - всі індивіди особливо сприйнятливі до прояву збудження по відношенню один до одного. Таку порушену поведінку важко ігнорувати; щоб зробити це, індивід повинен покинути сцену дії або сконцентрувати свою увагу на якомусь іншому об'єкті за допомогою якихось вербальних формулів. Там, де люди в результаті впливу будь-якої форми штовханини виявляються в стані колективного збудження, ця втрата нормального контролю набуває яскраво виражений характер, готуючи грунт для інфекційної поведінки.

При колективному збудженні індивіди можуть почати дотримуватися таких ліній поведінки, про які колись вони, ймовірно, і не подумували і, ще менш імовірно, що наважилися б дотримуватися.

Соціальна інфекція. Там, де колективне збудження інтенсивно і широко поширене, є велика ймовірність виникнення соціальної інфекції того чи іншого роду. Соціальна інфекція належить до порівняно швидкого, несвідомого і нераціонального поширенню будь-яких настроїв, поривів або форм поведінки; це добре видно на прикладі поширення страхів, маній, захоплень. У своїх найбільш крайніх формах вона приймає характер соціальної епідемії. У сучасну епоху ми бачимо її виразні прояви в еволюції військової істерії, або в розвитку біржової паніки.

Соціальна інфекція може розглядатися в якості інтенсивної форми штовханини і колективного збудження; в ній яскраво виражено поглиблення контакту і божевільної чуйності індивідів стосовно один одного. Найбільш цікавим і захоплюючим в соціальній інфекції є те, що вона привертає і заражає і тих індивідів, які спочатку були просто відчуженими від навколишніх подій, були байдужими глядачами або спостерігачами.

Оскільки самосвідомість є засобом захистити себе від впливу інших (оскільки за допомогою самосмідомості індивід стримує свої безпосередні, природні реакції і спонукання і формує своє власне судження, перш ніж діяти), тому, коли люди перебувають під гнітом колективного збудження, стаючи все більш і більш поглиненими даним типом поведінки, вони легше піддаються впливу імпульсивних спонукань, що виникають у них. Там, де люди вже мають загальний нахил діяти якимось певним чином (наприклад прагнення до наживи, втечі від небезпеки або висловлення ненависті), прояв цієї поведінки в умовах колективного збудження легко вивільняє їх відповідні спонукання. У таких умовах даний тип поведінки буде поширюватися подібно грецькому вогню, як це можна спостерігати на прикладі розгулу біржової спекуляції (спекулятивна оргія), фінансова паніка або хвиля патріотичної істерії.

Елементарні колективні групування.

Велика частина науковців у сфері колективної поведінки була зосереджена на вивчення натовпу. Цей інтерес був особливо живим у кінці минулого століття і насамперед серед французьких дослідників. Найяскравіший приклад класична кнгига «Натовп» Гюстава Ле Бона (1897). Подібні праці дали нам значну частку розуміння природи і поведінки натовпу, хоча багато чого все ще залишається непізнаним.

Типи натовпу. Слід виділити чотири типи натовпу.

Перший може бути названий випадковим натовпом, як, наприклад, у випадку вуличкого натовпу, що спостерігає за манекеном у вітрині магазину. Випадковий натовп зазвичай існує короткі хвилини, і, що більш важливо, він має дуже низьку організацію, або єдність. Його члени приходять і відходять, приділяючи лише тимчасово увагу об'єкту, який порушив інтерес натовпу, і вступаючи лише в слабкий зв'язок (асоціацію) один з одним.

Другий тип може бути визначений як обумовлений натовп, як, наприклад, глядачі захоплюючого футбольного матчу. Його поведінка, по суті, схожа з поведінкою випадкових натовпів, за винятком того, що він виражається у встановлених і впорядкованих формах. Саме ця упорядкована діяльність і є відмітною ознакою обумовленого натовпу як особливого типу.

Третім типом натовпу є діючий, агресивний натовп, найкращим прикладом якого є революційної натовпом або суд Лінча. Помітною ознакою цього типу натовпу є наявність мети, на яку спрямована діяльність натовпу.

Останній тип - експресивний, або так званий танцюючий, натовп, це такий, який часто зустрічається в релігійних сектах при їх виникненні. Його рисою є те, що активність виражається фізичним рухом просто як якоюсь формою зняття напруги, а не спрямованим на будь-яку мету.

Маса

Ми вибираємо термін маса для позначення іншого елементарного і спонтанного колективного групування, що у багатьох аспектах схоже з натовпом, однак докорінно відрізняється від наповпу в інших відносинах. Маса представлена ​​людьми, які беруть участь у масовій поведінці, спричененій подією національного масштабу. Наприклад беруть участь у земельному бумі, або спостеріають за якимось судовим розглядом у справі про вбивство, повідомлення про який публікуються в пресі, або беруть участь у якийсь великомасштабної міграції.

Відмінні риси маси. Маса має низку характерних рис.

По-перше, її члени можуть займати саме різне суспільне становище, бути представниками усіх можливих верств суспільства (люди, що займають різні класові позиції, відрізняються один від одного за професійною ознакою, культурним рівнем і матеріальним станом).

По-друге, маса є анонімною групою, або, точніше, складається з анонімних індивідів.

По-третє, між членами маси майже немає взаємодії та обміну переживанням. Зазвичай вони фізично відокремлені один від одного і, будучи анонімними, не мають можливості взаємодіяти, як це роблять люди в натовпі.

По-четверте, маса має дуже нестійку організацію і нездатна діяти з тією узгодженістю і єдністю, які відрізняють натовп.

Роль індивідів у масі. Той факт, що маса складається з індивідів, що належать до самих різних локальних груп і культур, має велике значення. Це означає, що об'єкт інтересу, який привертає увагу тих, хто складає масу, перебуває за межами локальних культур і груп і, отже, що цей об'єкт інтересу не визначається і не пояснюється в термінах уявлень чи правил цих локальних груп. Об'єкт масового інтересу може мислитися як відволікаючий увагу людей від їх локальних культур і сфер життя і звертає його на більш широкий простір, на такі сфери, на які поширюються правила, регулятиви або експектаціі.

У цьому сенсі маса може розглядатися як щось, що складається з відокремлених і відчужених індивідів, звернених обличчям до тих об'єктів або сфер життя, які цікаві, але збивають з пантелику і які нелегко зрозуміти і впорядкувати. Перед подібними об'єктами члени маси, як правило, відчувають замішання і невпевненість у своїх діях.

Далі, не маючи можливості спілкуватися один з одним, хіба що обмежено і недосконало, члени маси змушені діяти відокремлено, як індивіди.

Масова реклама. Доповнити наше розуміння природи масової поведінки дозволяє короткий розгляд масової реклами. У такій рекламі заклик повинен бути адресований до анонімного індивіда. Немає прямого відношення між рекламою і передбачуваним покупцем. Немає ніякої організації або керівництва, які могли б, так би мовити, надати продавцеві (ватажку, агітатору) керовану групу покупців (підлеглих, сторонників). Замість цього кожен індивід діє на підставі свого власного вибору.

Покупці являють собою якусь різнорідну групу, яка відбувається з багатьох громад і верств суспільства; в якості членів маси, однак, з причини своєї анонімності вони є однорідними або, по суті, однаковими.