2.2. Відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті забруднення навколишнього природного середовища

Непродумана, безконтрольна господарська діяльність людини призвела до того, що теперішній стан природного середовища України оцінюється фахівцями як критичний.

Значну шкоду навколишньому природному середовищу наряду з промисловим виробництвом завдає військова діяльність.

Основними й найбільш дієвими способами боротьби з забрудненням довкілля на сьогоднішній день є економічні. В Україні прийнята сувора система штрафів, розмір яких залежить від обсягу заподіяних збитків. Розрахунок розмірів відшкодування збитків за забруднення довкілля проводиться за допомогою єдиних типових методик розрахунку збитків від забруднення довкілля.

Типові методики розрахунку розмірів компенсації збитків за забруднення довкілля

Відповідно до Законів України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про охорону атмосферного повітря” та для підвищення економічної відповідальності за нанесені збитки державі внаслідок їх порушення 18 травня 1995 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України затверджені:

1. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

2. Методика відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Дані методики встановлюють основні вимоги щодо порядку проведення розрахунку заподіяних збитків і застосовуються при здійсненні державного контролю у галузі охорони та раціонального використання атмосферного повітря та водних ресурсів.

Методики є обов'язковими для спеціалістів, що здійснюють державний контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями (в т.ч. військовими), іноземними, юридичними та фізичними особами незалежно від форм власності, вимог законодавства про охорону навколишнього природного середови-ща.

У методиках наведені посилання на такі законодавчі та нормативні документи:

• Закон України від 25 червня 1991 р. "Про охорону навколишнього природного середовища";

• Закон України від 16 жовтня 1992 р. "Про охорону атмосферного повітря";

• Положення про Державну екологічну інспекцію Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1993 р. № 925;

• Санітарні правила і норми. Охорона поверхневих вод від забруднення. СанПіН № 4630–88 (затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 4 липня 1988 р.);

• Порядок визначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища (затвердже-ний Постановою Кабінету Міністрів України № 18 від 13 січня 1992р.);

• Водний кодекс України, введений в дію Постановою Верховної Ради України від 6 червня 1995 р.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків від забруднення атмосфери

Методика розрахунку збитків, заподіяних в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, встановлює єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування і стягнення збитків в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Збитки, заподіяні державі, відшкодовуються підприємствами незалежно від форм власності та видів господарської діяльності (ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"). Стягнення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не звільняє підприємства від відшкодування збитків за наднормативні викиди (ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Розмір компенсації збитків за наднормативний викид однієї тони забруднюючої речовини в атмосферне повітря визначається на основі розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в даний період, з урахуванням регулюючих коефіцієнтів і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Суперечки та оскарження нарахування і стягнення збитків вирішуються в судовому порядку.

Для того, щоб розрахунково визначити розмір відшкодування збитків від забруднення атмосфери необхідно визначити наднормативні викиди забруднюючих речовин.

Наднормативними викидами забруднюючих речовин вважаються:

• викиди забруднюючих речовин, які перевищують рівень гранично допустимих або тимчасово погоджених викидів, встановлених дозволами на викид, які видані у встановленому порядку;

• викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викид, в тому числі і по окремих інгредієнтах;

• викиди забруднюючих речовин, що здійснюються з перевищенням граничних нормативів їх утворення і вмісту в газах, що відходять для окремих типів технологічного та іншого обладнання.

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин встановлюється спеціалістами Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України при перевірці підприємств шляхом інструментальних методів контролю або розрахунково.

Розрахунок наднормативних викидів (М_і) в тонах здійснюється шляхом визначення різниці між фактичними та дозволеними потужностями викидів, з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду. Розрахунок виконується за формулою:

M_і = 0,0036 (V_і C_і - Mд_і) T , (2.1)

де V_і – об'ємна витрата газопилового потоку на виході з джерела, куб.м /с;

С_і – середня концентрація і-ї забруднюючої речовини (із серії відібраних проб), г/куб.м, розрахована як середня арифметична;

Mд_i – потужність дозволеного викиду і-ї забруднюючої речовини по даному джерелу, г/с, встановлена дозволом на викид;

Т – час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, годин.

Термін роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, підтвердженого даними контрольної перевірки, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ведеться на основі розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням обсягів наднормативних викидів і регулюючих коефіцієнтів. Розмір компенсації збитків в одиницях національної валюти визначається за формулою:

З = М_і  1,1П А_і  К_Ті  К_Зі , (2.2)

де З – розмір компенсації збитків, одиниць національної валюти;

М_і – маса і-тої забруднюючої речовини, що викинута в повітря наднормативно, тон;

1,1П – базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати (П) за одну тону умовної забруднюючої речовини на момент перевірки, одиниць національної валюти;

А_і – безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини;

К_Ті – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

К_Зі – коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною.

Безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини (А_і) визначається із співвідношення за формулою:

А_і = , (2.3)

де ГДК_і – середньодобова гранично допустима концентрація, або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) і-тої забруднюючої речовини, мг/куб.м.

Для речовин з ГДК більше одиниці в чисельнику вводиться поправочний коефіцієнт 10.

Для речовин, у яких відсутня величина середньодобової ГДК, при визначенні показника відносної небезпечності береться величина максимальної разової ГДК забруднюючої речовини в атмосферному повітрі.

Для речовин, у яких відсутні ГДК та ОБРВ, показник відносної небезпечності А_і приймається рівним 500.

Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості (Кт), залежить від числа жителів населеного пункту, його народногосподарського значення та розраховується за формулою:

К_Ті = К_нас  К_ф , (2.4)

де К_нас – коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту і визначається за табл. 2.1:

Таблиця 2.1

Залежність К_нас від чисельності жителів населеного пункту

Чисельність населення, тис.чол.	Кнас
до 100	1,0
100-250	1,2
250-500	1,35
500-1000	1,55
більше 1000	1,8

К_ф – коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту і визначається за табл. 2.2:

Таблиця 2.2

Залежність К_ф від народногосподарського значення населеного пункту

Тип населеного пункту	Кф
1. Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста, селища районного підпорядкування) та села.	1,00
2. Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста обласного підпорядкування, великі промислові та транспортні вузли)	1,25
3. Центри з перевагою рекреаційних функцій*	1,65

* Якщо населений пункт одночасно має промислове та рекреаційне значення, то К_ф=1,65.

Коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною (К_Зі) визначається за формулою:

, (2.5)

де q – середньорічна концентрація і-тої забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, мг/куб.м;

ГДК_і – середньодобова гранично допустима концентрація і–тої забруднюючої речовини, мг/куб.м.

У випадку, коли в даному населеному пункті інструментальні виміри концентрації даної забруднюючої речовини не виконуються, а також, коли рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта Кз_і приймається рівним одиниці.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків від забруднення водних ресурсів

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (надалі – Методика) встановлює, що шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі, без застосування норм зниження розміру стягнення і незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до Методики при забрудненні водних ресурсів для відшкодування збитків розраховують середню фактичну концентрацію забруднюючих речовин у стічних водах, збитки внаслідок наднормативних та самовільних скидів, збитки внаслідок самовільного використання води, збитки внаслідок безпосереднього забруднення підземних вод нафтопродуктами.

Середня фактична концентрація забруднюючих речовин в стічних водах за період скиду визначається з усієї сукупності відібраних і підданих хімічному аналізу проб стічної води обчислюється за формулою:

С_с.ф..= , (2.6)

де С_с.ф. – середня фактична концентрація, приймається як розрахункова при визначенні збитків, г/куб.м;

С₁, С₂,…,С_n – концентрації забруднюючих речовин у відібраних пробах за період порушення водоохоронного законодавства, г/куб.м;

n – кількість відібраних проб.

Розрахунок величини збитків внаслідок наднормативних скидів визначається за формулою:

З_над = V T  (С_с.ф. - С_д)  0,003 А_і  n  &  0,001 , (2.7)

де V – витрати стічних вод, куб.м/год;

Т – тривалість наднормативного скиду, годин;

С_с.ф. – середня фактична концентрація забруднюючих речовин у зворотних водах, г/куб.м;

С_д – дозволена для скиду концентрація забруднюючих речовин, визначена при затвердженні ГДС (ТПС) г/куб.м. У разі скиду речовин, які відсутні в переліку допустимих для скиду, а фактична концентрація їх перевищує ГДК для водного об'єкта, що приймає стічні води, в розрахунковій формулі С_д приймається рівним ГДК;

0,003 – базова ставка відшкодування збитків, в частках неоподаткованого мінімуму доходів громадян, НМД/кг, (розрахована як середня вартість знешкодження різних забруднюючих речовин в долях неоподаткованого мінімуму доходів за одиницю маси речовини);

А_і – показник відносної небезпечності речовини, визначається з співвідношення 1/С_гдк (С_гдк – гранично допустима концентрація цієї речовини згідно з СанПІН № 4630-88 або Узагальненим переліком ГДК шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм).

Для завислих речовин показник відносної небезпечності приймається рівним 0,3, а для підприємств, що експлуатують комунальні системи каналізації, – 0,1.

n – величина неоподаткованого мінімуму доходів громадян в одиницях національної валюти;

& – коефіцієнт, що враховує категорію водного об’єкта (табл. 2.3):

Таблиця 2.3

Значення коефіцієнтів, що враховують категорію водного об’єкта

Категорія водного об’єкта	&
Морські та поверхневі водні об’єкти комунально-побутового використання Поверхневі водні об’єкти господарсько-питного водокористування Поверхневі та морські водні об’єкти рибогосподарського водокористування: ІІ категорії І категорії	1,0 1,4 1,6 2,0

0,001 - коефіцієнт, що враховує розмірність величин.

Збитки за наднормативні скиди комунальними каналізаціями відшкодовуються у разі порушення технологічних режимів роботи очисних споруд, передбачених проектом у розмірі, який не повинен перевищувати 50 % прибутку за послуги каналізації за час порушення природоохоронного законодавства (крім аварійних скидів)

Збитки для самовільних, аварійних та санкціонованих вимушених скидів стічних вод (крім скидів із водних транспортних засобів) визначаються за формулою:

З _с.а.в. = V T  С_с.ф.. 0,003 А_і  n  &  0,001, (2.8)

де позначення аналогічні тим, що використані у формулі 2.7.

Збитки за аварійні скиди комунальними каналізаціями відшкодовуються у розмірі, що не повинен перевищувати 50% річного прибутку за послуги каналізації.

При самовільному використанні води збитки розраховуються за формулою:

З _с.в. = W  Таp., (2.9)

де W – об’єми води при самовільному водокористуванні, куб.м;

Таp. – діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях національної валюти за 1 куб.м;

Збитки внаслідок безпосереднього забруднення підземних вод нафтопродуктами розраховуються:

• в розрахунку на 1 куб.м забруднених підземних вод за формулою:

З_п.в. = Y_n  n  V_з  L , (2.10)

де Y_n – питома величина збитків, спричинених навколишньому середовищу, в частинах НМД;

n – розмір неоподатковуваного мінімуму доходів, одиниць національної валюти;

V_з – об'єм забруднених підземних вод, куб.м;

L – коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод:

для ґрунтових – 1,0;

для міжпластових безнапірних – 1,3;

для міжпластових напірних (артезіанських) – 1,6.

Визначення об’єму забруднених підземних вод V_з провадиться за формулою:

V_з = F m  na (2.11)

де F – площа забруднення, кв.м;

m – середня потужність забрудненої частини водоносного горизонту, м;

na – активна пористість водонасиченої товщі, частки одиниці (табл. 2.4).

Таблиця 2.4