Література:

1. Психомоторная организация человека: Учебник для вузов / Е.П. Ильин. – СПб.: Питер, 2003. – 384 с.

2. Ильин Е.П. Психология спорта / Е.П. Ильин – СПб. : Питер, 2008. – 352 с.

3. Ильин Е.П. Психология физического воспитания. – М. : Просвещение, 1987. – 287 с.

4. Алексеев Анатолий Васильевич. Система АГИМ - ауто...гипно...идео...моторика. – Ростов на Дону : Феникс, 2004. – 128 с.

5. Психология : учебник для институтов физической культуры / Под ред. В.М. Мельникова.- М. : ФиС, 1987. – 367 с.

6. Гогунов Е.Н., Мартьянов Б.И. Психология физического воспитания и спорта / Е.Н. Годунов, Б.И. Мартьянов. – М. : Академия, 2000. – 288 c.

7. Філіппов М.М. Психофізіологія людини: навч.посібник. – К. : МАУП, 2003.– 136 с.

8. Бернштейн Н. А. О ловкости и её развитии / Публ. подг. И. М. Фейгенбергом. – М. : Физкультура и спорт, 1991. – 288 с.

9. Бернштейн Н. А. О построении движений / Н. А. Бернштейн. – М. : Медгиз, 1947. – 255 с.

Дидактичні матеріали

Техніка фізичних вправ – сукупність найбільш раціональних і ефективних прийомів і засобів, які забезпечують продуктивне виконання відповідних даному виду спорту рухів і дій.

Технічна підготовка – педагогічний процес підготовки спортсмена, спрямований на оволодіння раціональними технічними прийомами даного виду спорту і їх удосконалення.

Особливості психічних процесів в здійсненні технічної підготовки спортсменів:

Особливості відчуттів

Техніка фізичних вправ пов'язана з різноманітними відчуттями, основними з яких є м'язово-рухові, вестибулярні, дотикові, зорові, слухові.

М'язово-рухові відчуття мають важливе значення для правильного виконання фізичних вправ. Експериментальні дослідження, проведені А.Ц. Пуні (Пуні А.Ц. Психологічна підготовка до змагань в спорті. - М., 1969.), дозволяють говорити про те, що, розвиваючи виразність м'язово-рухових відчуттів, ми опановуємо техніку спортивних вправ; тоді як вдосконалення техніки призводить до подальшого розвитку м'язово-рухової чутливості. Встановлено, що між рівнем розвитку "м'язового відчуття" і рівнем спортивної майстерності є прямий зв'язок. Вказані відчуття відіграють велику роль в правильній координації рухів.

Вестибулярні відчуття особливо важливі в тих видах спорту де характерні різкі рухи, повороти, раптові прискорення.

Експериментальним шляхом було доведено, що спеціальні вправи для тренування вестибулярного апарату підвищують ефективність виконання багатьох елементів спортивної діяльності в таких видах спорту, як гімнастика, спортивні ігри, акробатика.

Дотикові відчуття в сукупності з м'язово-руховими беруть участь у формуванні сприйняття предметів: їх форми, величини, ваги, твердості, пружності і положення в просторі, що важливо при роботі на спортивних снарядах або з м'ячем.

З цих відчуттів особливо слід виділити:

• відчуття дотику;

• відчуття тиску (допомагає визначити силу хвата у важкій атлетиці, гімнастиці і тому подібне);

• відчуття вібрації (допомагає "поєднати" свої рухи із спортивним снарядом).

Особлива роль в комплексі відчуттів, що формують сприйняття руху, належить органічним відчуттям, які сигналізують про стан самого рухового апарату. До них відносяться больові відчуття в м'язах, суглобах, відчуття свободи і легкості скорочення м'язів.

Зорові і слухові відчуття в основному виконують орієнтуючу і регулюючу функції, допомагають осмислити особливості дії, виділивши в ній найбільш суттєві моменти, оцінити якість виконання і внести певні корективи, щоб управляти власною руховою діяльністю.

Особливості сприйняття

Сприйняття рухів при виконанні спортивної дії відображає різні особливості і властивості цієї дії (характер, форма, амплітуда, напрям, зусилля, тривалість, швидкість, положення).

Сприйняття часу має велике значення, оскільки відображає тривалість, швидкість, послідовність, темп і ритм рухів. Найбільш складні форми часових стосунків спортсмена - це сприйняття темпу і ритму.

В основі сприйняття темпу лежить послідовна зміна м'язово-рухових відчуттів, оскільки темп визначає швидкість, з якою один рух змінюється іншим. Від темпу дій багато в чому залежить інтенсивність фізичних вправ і їх координаційна структура, тому опанувати оптимальний темп рухів - важливе завдання технічної підготовки спортсменів, особливо в циклічних видах спорту.

У основі сприйняття ритму є певне чергування дій, рухів і їх розміреність. Ритм дозволяє встановити правильне чергування рухів і їх елементів, тому сприйняття ритму дуже важливе в технічній підготовці спортсмена. У багатьох видах спорту досить часто підкреслюється "ритмічний малюнок" спортивної дії. У таких випадках говорять, що цей малюнок не можна змінювати, оскільки це порушить характер руху або дії.

В процесі занять конкретним видом спорту у спортсмена слід сформувати спеціалізоване сприйняття. У основі спеціалізованих сприйнять є тонке диференціювання подразнень, що поступають в різні системи аналізаторів. У спорті мають місце такі спеціальні сприйняття, як "почуття дистанції", "почуття висоти", "почуття води" тощо.

Особливості уваги і пам'яті

В технічній підготовці спортсмена увага виконує організуючу, координуючу, контролюючу та стимулюючу функції. Існують наступні особливості уваги: зосередження уваги, тобто здатність спортсмена направляти свою свідомість на виконання фізичної вправи, не відволікаючись на сприйняття усього іншого (необхідно у будь-яких видах спорту); розподіл уваги на декілька об'єктів (особливо важливо при виконанні технічних прийомів в складній обстановці); перемикання уваги допомагає швидко і точно переходити від одних дій і рухів до інших; стійкість уваги забезпечує стабільність і надійність виконання технічних прийомів упродовж тривалого часу.

Важливу роль в технічній підготовці спортсмена відіграє усвідомлене запам'ятовування рухів, що вивчаються. Розвиток рухової пам'яті, основу якої складають м'язово-рухові образи завчених рухів і логічно обґрунтовані компоненти рухів, характерні для цього виду технічного прийому просторові і часові параметри, а також взаємопов'язаність окремих елементів руху або дій.

Семінар № 4