- •Тема 1 Сучасні чинники зовнішніх та внутрішніх загроз та ризиків діяльності підприємства.
- •1. Основні поняття та категорії економічної безпеки підприємства
- •2. Класифікація чинників небезпек і сфери їх виникнення
- •3. Безпека підприємства у фінансовій та політико-правовій сферах
- •4. Безпека підприємства в інтелектуальній і кадровій сферах Інтелектуальна складова
- •Кадрова складова
- •2. Психологічне тестування
- •3. Взаємодія зі службою безпеки
- •Кадри як внутрішня загроза безпеці підприємств
- •Етапи і процедури відбору персоналу, як елемент подалання втрішньої небезпеки:
- •1. Перевірка рекомендацій
- •4. Матриця відповідності
- •5. Останньою процедурою відбору є співбесіда або інтерв'ювання.
- •5. Ринкова складова економічної безпеки підприємства
- •Інтерфейсна складова економічної безпеки підприємства
- •Безпека підприємства у техніко-технологічній сфері
- •Безпека підприємства в інформаційній сфері
- •Безпека підприємства в екологічній сфері
- •Безпека підприємства у силовій сфері
- •6. Шляхи підвищення ефективності управління ризиком на підприємстві
- •4. Безпека підприємства в інтелектуальній і кадровій сферах Інтелектуальна складова
- •Тема 2 Підготовка нарад із питань забезпечення економічної безпеки установи, організації, підприємства.
- •1. Основні вимоги складання та оформлення нарад.
- •2. Підготовка і проведення нарад
- •3. Вдосконалення документаційного забезпечення при проведенні ділових нарад та переговорів
- •Нетрадиційні форми нарад
- •Тема 3. Проведення семінарів та інструктажів стосовно сучасних методів протидії загрозам та ризикам.
- •1. Розробка та проведення семінарів
- •Види семінарських занять
- •2. Інструктажі які проводяться на підприємстві.
- •Порядок проведення інструктажів для працівників
- •3. Принципи та правила підтримки прийняття рішень
- •Тема 4. Проведення консультацій з використання сучасних методів протидії загрозам та ризикам діяльності підприємства
- •1.Консультування як форма організації дослідження систем управління
- •1. Консультування як форма організації дослідження систем управління
- •2. Комплекс методичних підходів щодо оцінювання економічної безпеки підприємства
- •3. Методичне забезпечення ідентифікації та оцінювання загроз економічної безпеки в системі корпоративного управління
- •Процедура оцінки діяльності генерального директора
3. Методичне забезпечення ідентифікації та оцінювання загроз економічної безпеки в системі корпоративного управління
Єдиної загальновизнаної методики оцінювання корпоративного управління у світі немає.
Рейтингові агенства, що займаються даним питанням, використовують самостійно розраховані методики. Мета рейтингу корпоративного управління найчастіше полягає у порівняльному аналізі поточних стандартів управління щодо існуючих оптимальних моделей, а не конкретних фінансових показників.
Сьогодні існує велика кількість методик щодо оцінювання якості корпоративного управління підприємства (табл. 2).
Оцінка рівня корпоративного управління в окремій державі відноситься до групи:
Макроіндикаторів: індикатор корпоративного управління (Leading Corporate Governance Indicators) від Davis Global Advisors, Inc. (LCGI); індекс ризику корпоративного управління (Corporate Governance Risk – CGR) за методикою Крічтон-Міллера (D. Crichton-Miller) і Уормана (P. Worman).
Мікроіндикаторів: оцінка рівня корпоративного управління в окремій корпорації: індикатор рівня корпоративного управління рейтингового агенства Stasndard & Poor’s; коефіцієнт корпоративного управління (Corporate Governance Quotient – CGQ), запропонований Institutional Shareholder Services (ISS); рейтинг корпоративного управління інвестиційного банку Brunswick UBS Warburg; рейтинг корпоративного управління консорціуму Російського інституту директорів та рейтингового агенства «Експерт РА»; рейтинг корпоративного управління Інституту корпоративного права і управління Російської Федерації (CORE-rating); рейтинг корпоративного управління (DR) консалтінгової фірми Deminor (Брюссель); економетрична модель М. Гібсона; інтегральний індекс корпоративного управління Українського інституту розвитку фондового ринку (CGI).
Базою для формування методик у більшості випадків є принципи організації економічного співробітництва та розвитку, а також розробки Всесвітнього банку, принципи Конфедерації асоціацій європейських акціонерів (Євроакціонерів), раціональні ділові норми й корпоративна практика Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), глобальні принципи корпоративного управління Каліфорнійського відкритого пенсійного фонду (CalPRES), принципи діяльності рейтингових агенств, затверджених Технічним Комітетом IOSCO (Міжнародна Організація Регуляторів Ринків Цінних Паперів).
Основним завданням оцінки факторів загроз економічної безпеки є формування системи показників, параметрів, критеріїв і індикаторів, що визначають якість об'єкта дослідження. Показники характеризують певні сторони об'єкта дослідження й зобов'язують вважати саме ці сторони найбільш істотними. Методика визначення показників заснована на проведенні періодичних спостережень об'єкта.
Методика оцінки що передбачає застосування бінарних змінних (1 – при наявності показника, 0 – при його відсутності). У результаті додавання набраних показників підприємство отримує певний бал.
Індекс – це співвідношення набраних підприємством балів до максимально можливого. Кожна категорія індексу повинна отримати певну вагу згідно зі ступенем важливості для користувача.
«Експерт» – це спеціаліст, компетентний у вирішенні певного завдання. Об’єктом експертизи (експертних оцінок) у цьому випадку є групи показників інформаційної прозорості підприємства.
Експертний метод (метод експертних оцінок) є сукупністю декількох різних методів, які становлять різновид, модифікації методу експертиз. Відомі різновиди експертного методу застосовуються там, де основою рішення є колективне рішення компетентних людей (експертів.
При аналізі думок експертів можна застосовувати різноманітні статистичні методи, описувати їх – значить описувати всю прикладну статистику. Тим не менше, можна виділити основні методи математичної обробки експертних оцінок, що широко застосовуються, – це перевірка узгодженості думок експертів (чи класифікація експертів, якщо немає узгодженості) та усереднення думок експертів всередині групи. Ясно, що думки різних експертів розрізняються. Важливо зрозуміти, наскільки значна ця різниця, тому необхідність та важливість перевірки узгодженості думок експертів очевидна.
Розроблено ряд методів такої перевірки. Статистичні методи перевірки узгодженості залежать від математичної природи відповідей експертів. Узгодженість думок експертів можна оцінити за величиною коефіцієнта конкордації.
Незважаючи на відмінність підходів рейтингових агенств до оцінки якості корпоративного управління, вони мают одну загальну рису – присутність прозорості інформації як аналізованого параметра (табл. 3), що є одним із загальновизнаних принципів і стандартів корпоративного управління.
Існуючі емпіричні дослідження інформаційної прозорості можна розділити на дві групи: перша група присвячена перевірці впливу інформаційної прозорості й відкритості підприємств на їх результативність (М. Сільва, Л. Альвес); друга група досліджує фактори, що впливають на рівень інформаційної прозорості підприємства. Для перевірки впливу інформаційної прозорості на показники їх діяльності важливим є визначення того, яким чином вимірювати ступінь інформаційної прозорості підприємства.
Таблиця 2
Характеристика методик оцінювання корпоративного управління
Розробник |
Шкала оцінювання |
Об’єкти оцінювання |
Примітки |
Stasndard & Poor’s (S&P Сorporate Governance Score – CGS) |
10-бальна шкала |
Структура власності, відносини з фінансово зацікавленими особами, розкриття інформації, склад та практика роботи ради директорів, правове середовище, регулювання, інфраструктура ринку, інформаційна інфраструктура |
Універсальність (використання загальноприйнятих стандартів корпоративного управління), відсутність незалежної перевірки інформації; висока вартість послуг |
Gamma (Stasndard & Poor’s) |
10-бальна шкала |
Права та вплив акціонерів, ефективність роботи ради директорів, стратегічного процесу та системи винагород, прозорість, аудит та корпоративна система управління ризиками |
Можливість оцінки корпоративної системи ризик-менеджменту та стратегії компанії; визначення слабких областей корпоративного управління, що призводять до втрати вартості |
Інвестиційний банк Brunswick UBS Warburg |
72-бальна шкала: 72-максимальні ризики, 0-мінімальні ризики |
Непрозорість, розмивання акціонерного капіталу, злиття, реструктуризація, банкрутство, обмеження на купівлю і володіння акціями, ініціативи у сфері корпоративного управління, ведення реєстру |
Відкритість методики; порівняльний аналіз підприємств і визначення ступеня ризикованості вкладення в їх активи; об'єктивність інформації |
Інститут корпоративного права і управління (CORE-rating) |
Від 0 до 200 |
Відсутність ризиків, розкриття інформації, структура ради директорів та виконавчих органів, структура акціонерного капіталу, основні права акціонерів, історія корпоративного управління |
Можливість оцінки якості корпоративного управління на досвіді підприємств; оцінка ризиків, з урахуванням якості аудиторських висновків; закритість методики |
Консалтингова фірма Deminor (Брюссель) |
10-бальна шкала |
Дотримання прав акціонерів та виконання ними своїх обов’язків, виплата дивідендів, прозорість процедур корпоративного управління, структура і функції керівних органів АТ |
Простота обчислення; врахування невеликої кількості факторів; проведення оцінки на замовлення |
Institutional Shareholder Services |
Груповий ранжований ряд |
Склад і структура керівних органів; статут та внутрішні документи; дотримання законодавства; винагорода членів виконавчих органів; якісні фактори, включаючи виконання фінансових планів; освіта керівників; частка менеджерів та працівників в акціонерному капіталі |
Урахування структури корпоративного управління й положення підприємства на ринку; зосередження на діяльності органів корпоративного управління; відсутність урахування інших факторів |
Institutional Shareholder Services |
Груповий ранжований ряд |
Склад і структура керівних органів; статут та внутрішні документи; дотримання законодавства; винагорода членів виконавчих органів; якісні фактори, включаючи виконання фінансових планів; освіта керівників; частка менеджерів та працівників в акціонерному капіталі |
Врахування структури корпоративного управління й становищая підприємства на ринку; зосередження на діяльності органів корпоративного управління; відсутність урахування інших факторів |
Економетрична модель М. Гібсона |
Регресійні залежності |
Результати діяльності підприємства (продажі, прибуток, заборгованість тощо); залежність результатів діяльності менеджменту та економічних показників |
Оцінка ефективності корпоративного управління на ринках, що формуються; врахування обмеженої групи факторів |
Український інститут розвитку фондового ринку (CGI) |
Значення від -1 до +1 |
Індекс рівня розвитку корпоративного права в країні (права акціонерів, прозорість інформації, взаємодія з зацікавленими сторонами), індекс рівня регуляторного впливу уповноважених органів влади на процес корпоративного управління в країні, індекс рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах |
Використання загальнодоступної інформації, кожна складова інтегрального показника може використовуватися як окремий індекс; ризики суб’єктивності оцінювання |
Рейтингове агентство «Кредит-Рейтинг» |
Рівні: А (вищий) – Е (нижчий), В, С і D – проміжні значення рівня (+, без знака, -) |
Структуру власності, права власників та інших зацікавлених сторін, механізми управління й контролю, рівень розкриття інформації, аудит |
Незалежна перевірка інформації, урахування національних особливостей |
Ренкінг корпоративного управління журналу Euromoney |
0 % (повна відсутність позитивних ознак) до 100 % (ідеал) |
Прозорість структури власності, фінансова прозорість, структура ради директорів і процес прийняття нею рішень, взаємини з акціонерами, збалансованість інтересів менеджменту й акціонерів компанії |
Урахування специфіки національного законодавства й особливостей регулювання; відсутність незалежної перевірки інформації |
Davis Global Advisors, Inc |
10-бальна шкала, показники |
Структура ради директорів, реалізація прав голосування, прозорість інформації |
Обмеженість застосування (тільки для розвинених країн) |
Методика Крічтон-Міллера та Уормана (CGR) |
0 – 5 (дуже високий), 6 – 10 (високий), 11 – 20 (середній), 21 – 28 (низький) |
Оцінка чинного законодавства, оцінка правових процесів, оцінка регуляторного режиму, оцінка «етичного покриття» |
Обмеженість застосування (тільки для країн з перехідною економікою) |
Таблиця 3
Аналіз інформаційної прозорості у методиках рейтингових агенств
Назва |
Сутність та напрями оцінки |
Stasndard & Poor's |
Прозорість структури власності (структура власності; відомості про утримувачів великих (контрольних) пакетів акцій (включаючи випадки володіння акціями й правами голосу через посередників); відомості про акції, що належать членам ради директорів; свідчення фактів володіння акціями через посередників, відомості про акції, що належать членам керівництва). Прийняті стандарти розкриття інформації (фінансова звітність та інші звіти (у тому числі відомості по ключових афілійованих cтруктурах), що представляються акціонерам і інвесторам). Своєчасність інформації |
CORE-rating |
Обов'язкове розкриття інформації (перелік інформації, що підлягає обов'язковому публічному розкриттю акціонерними товариствами, а також на вимогу акціонерів, установлений законом. Відповідність змісту інформації вимогам повноти, згідно з відповідним нормативним актом). Добровільне розкриття додаткової інформації (при розрахунку рейтингу досліджуються питання, що стосуються розкриття додаткової інформації на добровільній основі з метою більш повного інформування про свою діяльність зацікавлених осіб. У ході складання рейтингу аналізуються положення статуту, що надають переваги в доступі до інформації одним акціонерам перед іншими або обмежуючим розкриттям інформації. Вивчається також практика розкриття інформації в процесі підготовки до проведення загальних зборів акціонерів) |
РІД та РА «Експерт РА»
|
Наявність документа про інсайдерську інформацію, наявність внутрішнього документа, що відбиває інформаційну політику компанії, розкриття інформації про структурі власності, розкриття інформації про склад ради директорів, розкриття інформації про склад виконавчих органів товариства, розкриття інформації про винагороду членів ради директорів і виконавчих органів товариства, наявність публічної фінансової звітності й аудиторського висновку, підготовлених відповідно до міжнародних стандартів обліку, наявність фінансової звітності, підготовленої відповідно до стандартів обліку, розкриття інформації про угоди, у здійсненні яких є зацікавленість, оперативність розкриття інформації у формі щоквартального звіту, якість річного звіту, повідомлення акціонерів про проведення річних загальних зборів через друковані ЗМІ, розкриття інформації про діяльність товариства на інтернет-сайті, рівнодоступність інформації для зацікавлених осіб |
УІРФР
|
Перелік інформації, що підлягає розкриттю відповідно до принципів корпоративного управління: результати фінансової та операційної діяльності товариства; завдання товариства; володіння значними пакетами акцій та права голосу; члени ради та правління, а також розмір їхньої винагороди; значущі фактори ризику; важливі питання, які пов’язані з працівниками та іншими заінтересованими особами; структура і політика управління товариством; розкриття інформації відповідно до стандартів бухгалтерського обліку та аудиту; наявність незалежного аудиту результатів фінансово-господарської діяльності за підсумками року; наявність рівноправного, зручного, дешевого та своєчасного доступу до необхідної інформації |
Значення наглядової ради як одного з центральних внутрішніх механізмів корпоративного управління, особливо велике в існуючих умовах, коли зовнішні механізми корпоративного управління (фінансові ринки, інститут банкрутств і тощо) слаборозвинені чи недостатньо ефективні в контексті задач корпоративного управління й не спроможні скорегувати всі дисбаланси внутрішнього контролю.
Більша частина досліджень щодо впливу наглядової ради на якість корпоративного управління сфокусована на її структурі та механізмах роботи, а також на контролюючій функції цього органу управління. Тобто увага зосереджується на формальних (кількісних, структурних) аспектах проблеми, оскільки якість корпоративного управління оцінюється на основі відповідності підприємства певному набору вимог. А такі фактори, як індивідуальні якості та компетентність членів наглядової ради, їх здатності взаємодіяти з іншими суб’єктами корпоративного управління та приймати ефективні управлінські рішення, не враховуються.
Наслідком застосування такого механістичного підходу є відсутність єдиної «ідеальної структури наглядової ради» та однозначного доказу впливу її структури на фінансові результати діяльності підприємства. Компетенції наглядової ради здійснюють не менш вагомий вплив на здатність її членів діяти згідно з інтересами підприємства та інших участників корпоративного управління, а також приймати стратегічні рішення.
Труднощі оцінки наглядової ради полягають у такому: важкість встановлення критеріїв оцінки діяльності, формалізувати результати якої можна лише з великою часткою умовності.
Наглядова рада – це орган, що здійснює загальне керівництво підприємством.
Рада має справу з такими нематеріальними об'єктами, як захист прав акціонерів, урегулювання корпоративних конфліктів, контроль за роботою виконавчих органів і управління ризиками, розробка стратегії розвитку товариства тощо. Проблемним є питання щодо того, хто повинен оцінювати діяльність наглядової ради. Акціонери побічно можуть дати таку оцінку шляхом переобрання чи дострокового припинення повноважень членів наглядової ради, але такий механізм не забезпечить удосколення її діяльності.
Якщо оцінку проводитиме сама наглядова рада, то виникне питання щодо незалежності та об’єктивності цієї оцінки. Залучення зовнішніх експертів вирішить ці проблеми, але їх послуги є досить дорогими й кількість підприємств, що зможуть скористатися ними, незначна.
Розглянемо практичні підходи до оцінки складу і якості роботи ради директорів (наглядової ради). У табл. 4 представлено опитування, складене американським професором Салмоном. У ньому представлено 22 питання, які, на думку авторів, оцінюють виконання основних вимог щодо складу і якості роботи наглядової ради.
Таблиця 4.
Оцінка складу та якості роботи наглядової ради АТ
Питання |
Так |
Ні |
Чи доводиться у раді директорів фірми на кожного внутрішнього директора по 3 (або більш) зовнішніх директорів? |
|
|
Чи обмежено членство внутрішніх директорів першою посадовою особою фірми, головним оперативним керівником і головним фінансовим керівником? |
|
|
Чи є бесіди членів ради з вищими менеджерами, що не входять в його склад, звичайною справою? |
|
|
Чи оптимальний склад ради (від 8 до 15 членів)? |
|
|
Чи приймає рішення рада (а не менеджмент) відносно вибору аудиторської фірми для проведення перевірки фірми? |
|
|
Чи проводить комітет з аудиту регулярний аналіз потенційно небезпечних явищ? |
|
|
Чи працюють консультанти по оплаті і преміюванню з комітетом з винагороди, а не з керівництвом служби кадрів? |
|
|
Чи проявив комітет з винагороди сміливість, щоб встановити винагороду керівникові фірми залежно від довгострокових результатів її діяльності, навіть якщо це розходиться з поширеною в галузі практикою? |
|
|
Чи досить збалансована діяльність виконавчого комітету, щоб запобігти появі директорів «двох сортів», що володіють більшими і меншими повноваженнями? |
|
|
Чи проводять зовнішні члени ради щорічний аналіз планів заміщення вищих управлінських постів? |
|
|
Чи проводять зовнішні члени щорічну формалізовану оцінку сильних сторін і недоліків, цілей, особистих планів і результатів роботи першого керівника? |
|
|
Чи здійснює номінаційний комітет (а не керівництво) пошук нових членів ради і їх запрошення балотуватися на виборах? |
|
|
Чи існує спосіб для зовнішніх членів змінити порядок денний засідання ради, запропонований головою? |
|
|
Чи допомагає фірма директорам підготуватися до засідання, заздалегідь представляючи необхідну стандартну інформацію, а також спеціальні матеріали до обговорення? |
|
|
Чи достатня тривалість засідань для вдумливого обговорення, а не лише заслуховування виступів керівництва? |
|
|
Чи зустрічаються зовнішні члени ради на регулярній основі без менеджерів? |
|
|
Чи активно бере участь рада у формулюванні ділової довгострокової стратегії з самого початку планового циклу? |
|
|
Чи (фактично, а не лише теоретично) відбирає раду директорів, а не вищий керівник нового вищого керівника фірми? |
|
|
Чи пов'язана оплата директорів, принаймні деяких, з результатами діяльності фірми? |
|
|
Чи піддається періодичному аналізу діяльність членів ради? |
|
|
Чи приймаються заходи для того, щоб члени ради, що не досягли необхідного рівня професіоналізму, не ставали кандидатами на перевибрання? |
|
|
Чи приймаються ефективні заходи до створення атмосфери довіри між директорами? |
|
|
Негативні відповіді показують проблемні моменти в роботі ради директорів. Ключ тесту: підрахуйте кількість відповідей, за кожну відповідь «Так» привласніть по 1 балу. Підрахуйте бали і порівняєте з ключем тесту: від 1 до 10 балів – не відповідає вимогам; від 11 до 15 балів – є істотні зауваження до роботи; від 16 до 22 балів – відмінна оцінка.
У табл. 5 представлена методика оцінки роботи Ради директорів, розроблена компанією Motorola. У ній міститься 9 питань щодо різних аспектів діяльності ради з ширшою, ніж в опитувальнику Салмона, варіативністю відповідей (5 варіантів).
Таблиця 5
Опитувальник оцінки роботи ради директорів Motorola
№ з/п |
Показники |
Абсолютно згоден |
Згоден |
Середній варіант |
Незгоден |
Абсолютно незгоден |
1 |
Достатньою мірою бере участь у визначенні наступника генерального директора (ген. дир.) |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
2 |
Має необхідні процедури для оцінки ген. дир. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
3 |
Отримує досить інформації для оцінки ген. дир. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
4 |
Витрачає досить часу на обговорення довгострокових планів компанії |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
5 |
Пропонує зміни стратегічного курсу компанії |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Має бачення і місію, зрозумілі всім членам ради |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
7 |
Готовий врегулювати непередбачену корпоративну кризу |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
8 |
Має належні структури і процедури, що допомагають оцінювати стратегію і цілі компанії |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
9 |
Ефективно досліджує серйозні недоліки в роботі |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Якщо а < 2,5, то можна вважати, що рада директорів працює погано; 2,5 ≤ а < 3,5, то Рада директорів працює задовільно; 3,5 ≤ а < 4,5 – добре; 4,5 ≤ a ≤ 5 – відмінно.
Контроль і оцінка діяльності менеджменту, у тому числі генерального директора – відноситься до компетенції наглядової ради. Крім того, генеральний директор підзвітний вищому органу управління – загальним зборам акціонерів. Хоча процес оцінки діяльності генерального директора в різних компаніях має свої особливості, методика, розроблена фірмою «Дейтон Хадсон», містить його найбільш істотні елементи і представлена в табл. 6.
Така процедура щорічної оцінки є істотним кроком щодо надання наглядовій раді повноважень, що гарантують підзвітність менеджерів. Також дана процедура оцінки дає можливість Раді брати участь у відкритому і вільному колегіальному обговоренні діяльності АТ і його генерального директора.
Таблиця 6