- •2.1. Закономірності становлення глобального ринку
- •2.2. Глобальний ринок інвестицій та специфіка його функціонування
- •Окремі показники прямих іноземних інвестицій (піі) та міжнародного виробництва, 1990—2009 рр.
- •Динаміка обсягів глобального ринку деривативів за інструментами та регіонами протягом 1995—2009 рр.
- •2.3. Сучасна композиція глобального ринку товарів та послуг
- •Динаміка регіональної структури світової торгівлі товарами (1948—2009 рр.)*
- •Структура регіональних товарних ринків світу за географічним походженням імпортованих товарів, %*
- •Провідні експортери та імпортери товарів у світі, 2009 р.*
- •Динаміка товарної структури світового експорту, %*
- •Структура світового експорту товарів у 1960—2009 рр., % та млрд дол.*
- •Індекси покриття експортом імпорту за групами країн за 1970—2009 рр., %*
- •Коефіцієнт відкритості економіки (експортна квота) окремих країн, %*
- •Світова торгівля послугами за регіонами світу, 2000—2008 рр.*
- •Провідні експортери та імпортери послуг у світі, 2008 р.45
- •Динаміка видової структури світової торгівлі послугами у 1990—2009 рр.*
2.3. Сучасна композиція глобального ринку товарів та послуг
Протягом багатьох десятиріч міжнародна торгівля залишається основною й однією з найбільш динамічних форм міжнародних економічних відносин. За 1991—2009 рр. обсяги світового експорту зросли більше ніж у 6 разів і досягли рівня майже 13 трлн дол. Структурно світовий ринок товарів і послуг на 80 % складається з торгівлі товарами та на 20 % — з обміну послугами. З часу укладення Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ — 1947 р.) обсяги світового товарного експорту збільшились у 230 разів, при цьому кожне десятиріччя відбувалось мінімум подвоєння цього показника, а в період 1963—1983 рр. — більше ніж потроєння (табл. 2.3)
Таблиця 2.3
Динаміка регіональної структури світової торгівлі товарами (1948—2009 рр.)*
Регіон/країни |
Рік |
||||||||
1948 |
1953 |
1963 |
1973 |
1983 |
1993 |
2003 |
2007 |
2009 |
|
Увесь світ, млрд дол. |
59 |
84 |
157 |
579 |
1838 |
3675 |
7375 |
13619 |
|
Північна Америка, %, |
28,1 |
24,8 |
19,9 |
17,3 |
16,8 |
18,0 |
15,8 |
13,6 |
15,8 |
у т.ч. США |
21,7 |
18,8 |
14,9 |
12,3 |
11,2 |
12,6 |
9,8 |
8,5 |
9,8 |
Південна та Центральна Америка, % |
11,3 |
9,7 |
6,4 |
4,3 |
4,4 |
3,0 |
3,0 |
3,7 |
3,0 |
Європа, %, |
35,1 |
39,4 |
47,8 |
50,9 |
43,5 |
45,4 |
45,9 |
42,4 |
45,9 |
у т.ч. ЄС |
– |
– |
27,5 |
38,6 |
38,6 |
38,6 |
42,7 |
39,1 |
43,1 |
Країни СНД, % |
– |
– |
– |
– |
– |
1,5 |
2,6 |
3,7 |
2,6 |
Африка, % |
7,3 |
6,5 |
5,7 |
4,8 |
4,5 |
2,5 |
2,4 |
3,1 |
2,4 |
Близький Схід, % |
2,0 |
2,7 |
3,2 |
4,1 |
6,8 |
3,5 |
4,1 |
5,6 |
4,1 |
Азія, % |
14,0 |
13,4 |
12,5 |
14,9 |
19,1 |
26,1 |
26,2 |
27,7 |
24,2 |
у т.ч. Китай |
0,9 |
1,2 |
1,3 |
1,0 |
1,2 |
2,5 |
5,9 |
8,9 |
5,9 |
Японія |
0,4 |
1,5 |
3,5 |
6,4 |
8,0 |
9,9 |
6,4 |
5,2 |
6,4 |
* Складено за даними International Trade Statistics 2010 (WTO)27.
Як свідчать дані таблиці, за цей період відбулись також значні зрушення у регіональній структурі світових експортних потоків. Так, якщо на початку 1950-х рр. США були беззаперечним лідером з часткою світового експорту майже 20 %, що дорівнювало сумарному експорту Азії та Африки, то на сьо- годні питома вага країни впала майже до 10 %. Натомість Азія збільшила свою питому вагу, зокрема Японія і Китай — у 16 та 6,6 раза відповідно.
На сучасному світовому товарному ринку чітко виокремлюються два типи регіонів: зі зростаючою часткою в міжнародній торгівлі та зі зменшуваною. До першої групи належать: Європа — регіон-лідер у світовій торгівлі (45,9 %); Близький Схід — збільшення частки на світовому ринку з 2 до 4 %; Азія — зростання частки світового ринку за 60 років з 14 до 24 % (майже чверть пропонування).
Як представники другої групи, Північна, Південна та Центральна Америка, а також країни Африканського континенту характеризуються зниженням питомої ваги регіонального експорту в загальносвітовому. Особливо динамічно цей процес відбувається в Північній та Південній Америці. Так, якщо після Другої світової війни ці регіони постачали на світовий ринок майже 40 % товарів, то тепер — лише 17-18 %.
Позитивною динамікою характеризується натомість експорт із країн СНД: за період 1993—2009 рр. частка світового товарного ринку цих країн збільшилася з 1,5 % до 3,7 % у 2007 р., дещо зменшившись у 2009 р. — 2,6 %, що відповідає показнику колишнього СРСР у 1973 р. (також 3,7 %). Проте за цим критерієм розвитку зовнішньої торгівлі країни СНД на сьогодні випереджають країни Африки та більшість країн Південної та Центральної Америки.
Небаченій у економічній історії динамізації міжнародної торгівлі сприяли становлення та розвиток глобальної торгової системи — спочатку на засадах ГАТТ, а з 1995 р. — у межах Світової організації торгівлі. При цьому питома вага країн-членів ГАТТ / СОТ у світовому експорті збільшилась з 62,8 % до майже 95 %28.
Структура регіональних ринків товарів за критерієм географічного походження імпорту є досить неоднорідною, однак має кілька спільних рис та особливостей (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
