Структура світового експорту товарів у 1960—2009 рр., % та млрд дол.*

Країни	1960 р.	1970 р.	1980 р.	1990 р.	2000 р .	2008 р.	2009 р.
Розвинуті, %	71	76	66	72	66	58	57
Ті, що розвиваються, %	24	19	30	24	32	38	40
З перехідною економікою, %	5	5	4	3	2	4	3
Усього, млрд дол.	130,098	316,99	2034,996	3483,3	6448,82	13 956,87	12 419

^* Розраховано за даними «Statistical Year book»³¹ та «Monthly Bulletin of Statistics» за відповідні роки³².

У товарній структурі світового експорту, як правило, виділяються три основні групи товарів: 1) сільськогосподарська продукція та сировина; 2) паливо та продукція видобувної промисловості; 3) промислові товари. При цьому питома вага першої та третьої груп мають виражену тенденцію до зменшення (крім кризового 2009 р.), натомість частка другої групи суттєво зростає — з 13,3 % у 2001 р. до 19,5 % у 2007 р. Навіть у 2009 р. частка цієї групи товарів у світовій торгівлі становила майже 19 % (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Динаміка товарної структури світового експорту, %*

Групи товарів	Роки
	2001	2003	2005	2006	2007	2009
Усі товари	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100
Сільськогосподарська продукція і сировина	9,1	9,2	8,3	8,0	8,5	9,6
Паливо та продукція видобувної галузі	13,3	13,1	17,6	19,3	19,5	18,6
Промислові товари у т.ч.	74,8	74,5	71,6	70,1	69,8	68,6
залізо та сталь	2,2	2,5	3,1	3,2	3,5	2,7
хімічні продукти	9,9	10,9	10,8	10,6	10,9	11,9
напівфабрикати	7,2	7,2	6,9	6,7	6,6	–
автомобілі	9,4	9,9	12,7	12,4	8,7	7,0
офісне і телекомунікаційне обладнання	13,8	12,8	12,5	12,3	11,1	10,9
інші машини й обладнання	17,7	17,0	12,5	12,3	12,1	–
текстиль	2,5	2,3	2,0	1,9	1,7	1,7
одяг	3,3	3,1	2,7	2,6	2,5	2,6
інші споживчі товари	8,8	8,8	8,3	8,0	8,0	–
Товари, що не підлягають класифікації	2,8	3,1	2,5	2,6	2,2	3,2

^* Розраховано за даними Світової організації торгівлі³³.

Аналізуючи товарну структуру світового експорту сільськогосподарської продукції, сировини і палива, зауважимо, що в 1960—1970-ті рр. питома вага продовольства у світовому експорті становила приблизно 20 %, на сьогодні вона скоротилась до 5,5 %, а сільськогосподарської сировини — з 10 до 3 %. При цьому питома вага мінеральної сировини та палива залишається майже незмінною — на рівні 15—20 %. Загалом частка мінеральної сировини у світовому товарному експорті становить 19 %, з яких половина постачань припадає на паливо, передусім нафту та нафтопродукти. Головна особливість нафтової промисловості світу — територіальний розрив між основними районами видобутку та споживання нафти. Так, частка економічно розвинутих країн у світовому нафтовидобутку становить 25 %, а в споживанні — 60 %. З іншого боку, частка країн, що розвиваються, у світовому видобутку нафти сягає 60 %, тоді як у споживанні не перевищує 25 %. Країни ОПЕК, які видобувають більше від 40 % усієї нафти, споживають лише 7 % нафти та нафтопродуктів — трохи більше, ніж СНД чи Китай. Така ситуація спричинюється до значних масштабів торгівлі даним ресурсом — обсяги світової торгівлі нафтою дорівнюють близько 4 % усього світового товарообороту.

Регіональна структура світового сільськогосподарського експорту останніми роками є дуже нерівномірною — три регіони забезпечують 93,4 % постачань продукції сільського господарства в інші країни, а саме Західна Європа (близько 44 %), Північна Америка (близько 20 %) та Азія (18 %). Крім того, Західна Європа та Азія виступають і потужними імпортерами сільськогосподарської продукції, причому обсяги імпорту значно перевищують обсяги експортних поставок. До п’ятірки найбільших експортерів продукції сільського господарства входять Європейський Союз, США, Канада, Бразилія та Китай. Їхня частка у світовому експорті цієї продукції становить більше ніж 65 %, а разом з іншими десятьма лідерами — 83,5 %³⁴.

У світовій торгівлі продовольством та сільськогосподарською сировиною провідну роль відіграють розвинуті країни: виробляючи 50 % продукції, вони забезпечують 72 % світового експорту та 69 % імпорту продовольства (без урахування риби). Серед країн світу в останні роки найбільшими експортерами продовольства є США (14 % світового експорту), Франція — близько 7 %, Нідерланди — 6 %, Німеччина — близько 6 % та Канада — 5 %, а найбільшим імпортером є Японія, частка імпорту якої перевищує 8 %, а також Німеччина, Великобританія, Франція, Італія. У товарній структурі світової торгівлі продо­вольством і сільськогосподарською продукцією переважають фрукти та овочі, зерно і продукти його переробки, риба та морепродукти, м’ясні і молочні вироби, масло, насіння, тропічні товари та цукор тощо³⁵.

У структурі світового ринку промислових товарів тільки така товарна позиція, як «хімічні продукти», демонструє зростання за 2001 — 2009 рр., решта — падіння. Це стосується напівфабрикатів, автомобілів, офісного та телекомунікаційного обладнання, текстилю та одягу.

Найбільш конкурентним на світовому ринку товарів є сектор торгівлі машинно-технічною продукцією, для якого характерні такі особливості: значне скорочення життєвого циклу більшості видів товарів цієї групи; постійне оновлення номенклатури та асортименту виробів; штучне моральне старіння; перехід від одиничного до «системного» продажу та створення відповідних товарів, коли покупцеві пропонується не тільки основний товар, а й різноманітні комплектні, доповнювальні та супутні товари; підвищення вимог до технічних стандартів товарів та їхнього дизайну та необхідність відповідності машин, обладнання, комплектних вимогам Міжнародної організації стандартів (ISO); вищі темпи зростання експорту машинотехнічної продукції порівняно з її виробництвом, що обумовлено процесами реіндустріалізації у світовій економіці.

На сьогодні 80 % світового експорту та понад 60 % світового імпорту продук­ції машинобудування зосереджено в десяти індустріально розвинених країнах, таких як Японія, Німеччина, США, Франція, Великобританія, Італія, Канада, Бельгія, Нідерланди, Швейцарія, Швеція, Корея. При цьому 50 % світового експорту припадає на Японію, Німеччину та США. Лідерами імпорту машин, обладнання та транспортних засобів є Сполучені Штати Америки, Німеччина та Великобританія — понад 35 % світових закупівель³⁶.

Аналізуючи індекс стану платіжного балансу (показник покриття експортом імпорту) за групами країн та світом у цілому, звернімо увагу на те, що у світовій торгівлі за останні 40 років його значення коливалось у межах 85,0—97,8 %, що свідчить про від’ємне сальдо торговельного балансу. Додатне сальдо торговельних балансів мали країни, що розвиваються, та з перехідною економікою (до кризового 2009 р.) (табл. 2.8).

Таблиця 2.8