30. Біохімічна гіпотеза виникнення життя о.І.Опарина і д. Холдейна.

У 20-х роках ХХ століття російський учений О.І.Опарин та англійський учений Д.Холдейн сформулювали біохімічну гіпотезу виникнення життя. На думку цих учених біологічній еволюції передувала хімічна еволюція органічних речовин, яка тривала аж до часу виникнення життя (3,8 млрд років тому). Первинна атмосфера Землі складалась із вуглекислого газу, метану, аміаку, оксидів сірки, сірководню та водяної пари. Озонового екрану не було і до поверхні суходолу та Світового океану надходив потік космічного та ультрафіолетового сонячного випромінювань. Унаслідок підвищеної вулканічної активності у води Світового океану й атмосферу з надр Землі потрапляли різноманітні хімічні сполуки. Такі умови учені неодноразово відтворювали в лабораторіях. У результаті цих дослідів, у водному розчині солей, близьких за складом до морської води, в умовах опромінювання та пропускання через них електричних розрядів (аналогія блискавки), утворились деякі органічні сполуки: нуклеотиди, амінокислоти та невеличкі ланцюжки з амінокислот, моносахариди тощо. Вони утворювали скупчення, відокремлені від води поверхнею розділу - коацерватні краплини, які існували досить тривалий час.

Незважаючи на це, гіпотеза Опарина - Холдейна стверджує, що коацерватні краплини якимось чином перетворилися на „доклітинні” живі організми, від яких виникли прокаріоти. Отже, абіогенез у минулому Землі як спосіб виникнення життя, довести не вдалось.

Розгорнута відповідь на запитання

Варіант 18

Частина ііі

29. Розв’язання задачі.

За умовою задачі гаплоїдне число хромосом (1n) дорівнює 7.

1. Тверда пшениця має у каріотипі 28 хромосом або 4 n ;

2. М’яка пшениця має у каріотипі 42 хромосоми або 6 n;

3. Гамети твердої пшениці матимуть 2 n хромосом;

4. Гамети м’якої пшениці матимуть 3 n хромосом;

5. Зигота пшениці матиме 2 n + 3 n = 5n хромосом;

6. Каріотип гібридної пшениці матиме 5 n = 5 х 7 = 35.

Відповідь: 35 хромосом матиме у каріотипі гібридна пшениця.

30. Види відновлюваної енергетики, які слід розвивати в Україні.

1. Сонячна енергетика - використання сонячних колекторів (СК) для гарячого водопостачання й опалення; виробництво електроенергії з використанням фотоелементів.

2. Вітроенергетика - за обсягами виробництва вітрової електроенергії Україна посідає 25-е місце у світі та 14-е в Європі (дані 2006 року). Вітрова енергетика перспективна для розвитку на Азовсько-Чорноморському узбережжі, степовій зоні тощо. Збірку вітроагрегатів було налагоджено на дніпропетровському «Південмаші». Нині в Україні зроблено 750 вітроагрегатів. На їхній базі здійснюється будівництво п’яти станцій загальною потужністю 226 МВт. Поряд з розвитком комерційної вітроенергетики в Україні слід розвивати і некомерційну, в першу чергу „сільську”, „фермерську”, „для двору”, для чого також необхідно розробити механізм інвестування.

3. Теплова енергія довкілля - джерелом низько потенційної теплоти може служити атмосферне повітря, тепло ґрунту, ґрунтових вод, водоймищ, рідкі промислові відходи. Теплова енергія ґрунту та ґрунтових вод може використовуватися для обігріву та вентилювання приміщень. Використання всіх цих джерел для альтернативного теплозабезпечення з застосуванням теплових насосів (ТН) в останній час динамічно розвивається у США, Японії, Швейцарії, Канаді, Швеції, Німеччині, Австрії.

4. Альтернативний газ - для України перспективні газифікація бурого вугілля і торфу, а також шахтний метан: по його запасах наша країна займає четверте місце у світі. В основних вугільних басейнах - Донецькому і Львівсько-Волинському вугільні пласти містять 12-22 трлн куб. м. метану. Лідером у використання шахтного метану є донецька шахта ім. Засядька.

5. Геотермальна енергетика - у Криму побудована геотермальна міні-електростанція, де 2 шпари подають термальну воду температурою 64 градуса з глибини 1700 м. Вода використовується для одержання теплоенергії, а газ, що втримується в ній, є джерелом електроенергії. Найбільш перспективними районами можливого використання геотермальної енергії в Україні є Закарпаття, Крим, Полтавська, Харківська, Донецька, Луганська, Херсонська та Запорізька області.

6. Найбільш перспективним видом є енергетика біомаси (виробництво електричної і теплової енергії), а також рідкого і газоподібного палива. Для цього використовують органічні речовини рослинного походження (солома, деревина, пелети, швидкоростучі тополя, верба, трава Міскантус; Тваринного походження ( відходи тваринництва і птахівництва, рідкі каналізаційні стічні води, торф, тверді побутові відходи.

7. Мала гідроенергетика - 48 малих ГЕС в Україні, такі як Теребле-Рикська, Гайворонська, Корсунь-Шевченківська, Стеблевська, Ладижинська тощо.

Всі ці види енергетики - екологічно чисті, не забруднюють навколишнє середовище.