2.3. Аналіз витрат і собівартості виробництва та реалізації продукції

Виробництво та реалізація продукції потребують трудових, матеріальних і грошових витрат. Витрати підприємства на спожиті засоби виробництва, предмети праці й оплату праці працівників, виражені в грошовій формі, утворюють собівартість продукції.

Собівартість продукції – це основний якісний показник роботи підприємства. Її рівень відбиває досягнення та недоліки роботи як підприємства в цілому, так і кожного структурного підрозділу. Систематичне зниження собівартості продукції має важливе народногосподарське значення, бо дає змогу за стабільних ринкових цін збільшувати прибуток на кожну гривню витрат, підвищує конкурентоспроможність продукції.

За ринкових відносин завдання щодо зниження собівартості продукції централізовано не планується, а ефективність роботи підприємств оцінюється за допомогою показника прибутку. Однак це ще більше посилює значення проблеми зниження собівартості, бо від рівня собівартості залежить конкурентоспроможність продукції, фінансовий стан підприємства, матеріальний та культурний рівень життя його працівників, виконання надходжень до бюджету країни.

Для проведення аналізу використовуються такі джерела інформації:

• планова собівартість продукції;

• аналітичні розрахунки, норми й нормативи споживання ресурсів;

• звітна інформація, зокрема «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» ф. 2, «Звіт з праці» ф. 1-ПВ і ф. З-ПВ, дані оперативного обліку (первинні документи, зведення, реєстри відпуску матеріалів на виробництво, табелі про нарахування заробітної плати, норми витрат матеріалів, відхилення від норм; матеріали обстежень, перевірок, спостережень, нарад, технологічної документації, паспортні дані).

2.4. Аналіз виробництва та реалізації продукції

Основними завданнями аналізу виробництва і реалізації продукції є: • оцінка ступеня виконання плану реалізації продукції та виробничої програми; •оцінка динаміки випуску і реалізації продукції; • визначення впливу різних факторів на зміни величини цих показників; • кількісна оцінка резервів зростання випуску та реалізації продукції.

Обсяг виробництва продукції оцінюється за допомогою натуральних, умовно-натуральних і вартісних показників. Так, обсяг виробництва характеризується валовою і чистою продукцією, обсяг випуску — готовою та товарною продукцією, обсяг реалізації — відвантаженою та реалізованою продукцією. Найважливішими показниками обсягу продукції, робіт і послуг є: у будівництві — товарна будівельна продукція, обсяг будівельно-монтажних робіт; на транспорті — вантажооборот, обсяг перевезень вантажів і пасажирів, у торгівлі — товарообіг. Валова продукція — це готова продукція, напівфабрикати, інструменти, прилади, роботи (послуги), що реалізовані на сторону, разом із змінами залишків незавершеного виробництва за період. Готова продукція — це вироби, які є закінченими з погляду виробничого циклу та виготовлені для реалізації зовнішнім споживачам. Готова продукція є часткою товарної продукції.

Товарна продукція — це вироби підприємства, які призначені для продажу стороннім організаціям та для внутрішнього споживання на самому підприємстві. Реалізована продукція — це відвантажена і сплачена покупцями продукція. Аналіз динаміки обсягу випуску та реалізації продукції здійснюється за допомогою базисних, ланцюгових та середньорічних темпів зростання (приросту). Середньорічний темп зростання (приросту) виробництва та реалізації продукції можна розрахувати по середньогеометричній або середньоарифметичній зваженій. Аналіз обсягів виробництва та реалізації здійснюється у вартісних і натуральних показниках. Порівняння темпів зростання цих показників дає змогу виділити основні фактори, що впливають на оціночні показники. При цьому можливі такі варіанти: • темпи зростання вартісних показників вищі, ніж темпи зростання натуральних. У цьому випадку зміна обсягів продукції зумовлена переважно зростанням цін; • темпи зростання натуральних показників вищі, ніж темпи зростання вартісних. Так, у разі, якщо фактичний обсяг виробництва менший за плановий, підприємство не виконує договірних зобов’язань з обсягу реалізації продукції. Причинами виникнення такої ситуації можуть бути велика кількість бракованої продукції, використання основних засобів не на повну потужність, простої обладнання, нестача сировини, матеріалів тощо.

У випадку, коли фактичні обсяги виробництва перевищують обсяги реалізації, на підприємстві накопичуються понаднормативні запаси нереалізованої продукції. У процесі аналітичних процедур оцінюються наслідки таких ситуацій для підприємства. У першому випадку — це штрафні санкції за порушення договірних зобов’язань, у другому — виникнення витрат, пов’язаних з наявними понаднормативними запасами: зростання складських витрат, податку на майно, уповільнення оборотності оборотних коштів, омертвіння капіталу в запасах. Отже, аналіз виконання плану виробництва та реалізації продукції спрямований на виявлення причин неефективного використання виробничого потенціалу. Вивчивши динаміку виконання плану з виробництва та реалізації продукції, необхідно визначити фактори, що впливають на зміни їх обсягу. Виробництво і реалізація — найважливіші функції підприємства, хоча показники, що визначають ці аспекти ринкової активності, суттєво відрізняються. Під результатом виробництва розуміють продукцію, яка підготовлена до реалізації, а під результатом реалізації — продукцію, яка знайшла свого покупця, тобто відвантажена й сплачена останнім. Саме цим пояснюється неідентичність результатів аналізу виробничої й збутової діяльності підприємства. Однак незважаючи на те, що виробництво та реалізація — це різні види діяльності, між ними існує тісний зв’язок: підприємство не може здійснювати реалізацію, якщо не виготовляє продукцію, і навпаки, якщо підприємство з будь-яких причин зазнає труднощів з реалізацією продукції, то в нього виникають проблеми з подальшим її виробництвом. Отже, прямий і зворотний зв’язки між виробництвом і реалізацією існують протягом тривалого відрізку часу, за який капітал обертається кілька разів.

Отже, враховуючи характер зв’язку, який існує між виробництвом і реалізацією продукції в коротко- та довгостроковій перспективі, у системі факторного аналізу результативним показником є обсяг реалізації продукції, а факторним — обсяг виробництва та зміни залишків нереалізованої продукції.[21, c. 253-259]