- •Основні законодавчі акти, норми та правила, що регулюють умови праці в Україні. Конституція України.
- •Метеорологічні умови в робочій зоні приміщень. Повітря робочої зони. Категорії чистоти повітряного середовища.
- •Основні законодавчі акти, норми та правила, що регулюють умови праці в Україні. Зу «Про охорону праці».
- •Вимоги санітарії до чистоти повітряного середовища виробничих приміщень та заходи забезпечення його чистоти.
- •Основні законодавчі акти, норми та правила, що регулюють умови праці в Україні. Кодекс законів про працю Україні.
- •Вентиляція, її види та принципи розрахунку. Засоби індивідуального захисту від речовин, що забруднюють повітря.
- •Органи державного управління охороною праці, компетенція і повноваження цих органів в галузі охорони праці, їх функції.
- •Пожежовибухонебезпечність об’єкта. Класифікація пожежної небезпеки виробництв та вогнестійкість конструкцій.
- •Фізико-хімічні основи горіння та пожежонебезпечність речовин. Пожежі. Причини їх виникнення та шляхи розповсюдження.
- •Галузеві, регіональні системи управління охороною праці.
- •Організація охорони праці на підприємстві.
- •Основні параметри, що регулюють зорові умови роботи. Характеристики та види джерел штучного освітлення.
- •Аналіз гігієнічних умов праці, за ступенем важкості та оптимальність інтенсивності праці.
- •Методи розрахунку природного та штучного освітлення.
- •Види інструктажів.
- •Аналіз небезпеки при дотику до струмопровідних частин різних електромереж.
- •Структура державного керівництва і нагляду за охороною праці.
- •Вібрація, її дія на організм, норми та методи захисту.
- •Нагляд і контроль за діями адміністрації підприємства в галузі охорони праці.
- •Нормування та методи захисту від шуму.
- •Громадський контроль за дотриманням законодавства з охорони праці.
- •Характеристики іонізуючого випромінювання. Дія на організм іонізуючого випромінювання.
- •Нещасні випадки. Класифікація нещасних випадків.
- •Класифікація нещасних випадків:
- •Види нещасних випадків:
- •Класифікація приміщень за ступенем електробезпеки. Заходи по зменшенню небезпеки поразки електричним струмом.
- •Травми та професійні захворювання.
- •Норми та методи захисту від іонізуючого випромінювання.
- •Розслідування та облік аварій.
- •Нормування та методи захисту від електромагнітних полів та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону.
- •Методи аналізу виробничого травматизму, показники частоти та тяжкості.
- •Границі вимірювання оптичного діапазону. Дія на організм, методи контролю та захисту від випромінювання оптичного діапазону.
- •Аналіз причин травматизму.
- •Протипожежні вимоги до улаштування устаткування, технологічних процесів та виробничих приміщень. Системи попередження пожеж та захисту.
- •Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики виробничого травматизму та профзахворювань.
- •Стиснені гази, їх отримання, зберігання та транспортування. Заходи запобігання вибуху апаратів та посудин, що працюють під тиском.
- •Основні законодавчі акти, норми та правила, що регулюють умови праці в Україні. Конституція України.
- •Організація пожежної охорони підприємств і пожежний нагляд.
- •Організація охорони праці на підприємстві.
- •Запобігання вибуху газо-, паро- і пило повітряних сумішей.
- •Органи державного управління охороною праці, компетенція і повноваження цих органів в галузі охорони праці, їх функції.
- •Вимоги до конструкції машин і обладнання. Небезпечні зони.
- •Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики виробничого травматизму та профзахворювань.
- •Вплив електричного струму на організм людини.
- •Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики виробничого травматизму та профзахворювань.
- •Огороджуючи та запобіжні пристрої, їх призначення та види. Блокіровочне обладнання та сигналізація.
- •Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики виробничого травматизму та профзахворювань.
- •Методи гасіння пожеж та основні вогнегасні речовини.
Нещасні випадки. Класифікація нещасних випадків.
Подію, яка викликала травму, називають нещасним випадком.
Нещасний випадок на виробництві — випадок, що стався внаслідок дії на працівника небезпечного чи шкідливого виробничого фактора під час виконання працівником трудових обов’язків чи завдання керівника робіт.
Класифікація нещасних випадків:
Види нещасних випадків:
Класифікація приміщень за ступенем електробезпеки. Заходи по зменшенню небезпеки поразки електричним струмом.
Травми та професійні захворювання.
Травма — це тілесне пошкодження, тобто порушення цілісності тканин та органів тіла в результаті зовнішнього впливу, що супроводжується розладом функцій окремих органів чи всього організму.
Виробнича травма — це травма, отримана працівником на виробництві та викликана невиконанням вимог безпеки праці.
Професійними захворюваннями вважаються захворювання, які виникли виключно в результаті здійснення професійної діяльності з використанням шкідливих речовин або при певних видах робіт.
Особливу увагу слід звернути на аналіз травматизму і професійної захворюваності. При проведенні аналізу ставляться такі завдання:
— виявлення причин нещасного випадку;
— визначення найнебезпечніших видів робіт та процесів;
— виявлення факторів, які характерні щодо травматизму на даному робочому місці, цеху, підрозділі;
— виявлення загальних тенденцій, які характерні щодо травматизму на даному робочому місці, цеху, підрозділі.
Мета аналізу травматизму — це розробка заходів запобігання нещасним випадкам, у зв’язку з чим потрібно систематично аналізувати й узагальнювати причини травматизму.
Ступінь втрати працездатності визначається медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) у відсотках до професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров’я.
Норми та методи захисту від іонізуючого випромінювання.
Уперше толерантну дозу в рентгенах запропонувала Національна комісія захисту від опромінення США на початку 1934 року. Цілком логічно, що вона базувалася на припущеннях Д.Машталлера щодо 1/10 еритемної дози на рік. Виміряну в повітрі дозу 550 рентгенів було округлено до 600 рентгенів, а кількість робочих днів на рік в умовах рентгенівського випромінювання було прийнято 250. Отже, граничну дозу було обмежено - 0,24 рентгена на день. Через півроку Міжнародна комісія з радіаційного захисту виконала аналогічні дослідження і прийняла дозу 0,25 рентгена на день. Це значення, у свою чергу, було округлено до 0,2 рентгена на день. У 1949 році дозу професійного опромінення було зменшено до 0,3 рентгена на тиждень, а в 1956 році - до 5 бер на рік, що в багатьох країнах залишилося дотепер.
Нормування радіаційної безпеки здійснюють для таких категорій осіб:
· А (персонал) - особи, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо з ДІВ;
· Б (персонал) - особи, які безпосередньо не зайняті на роботах з ДІВ, але у зв'язку з розташуванням робочих місць у приміщеннях та на промислових майданчиках об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть додатково опромінюватися;
· В - населення загалом.
Захист від іонізуючих випромінювань забезпечується такими засобами та методами:
ізоляцією чи огородженням джерел випромінювань за допомогою спеціальних камер, огорож, екранів;
обмеженням часу перебування персоналу в радіаційно-небезпечній зоні;
віддаленням робочого місця від джерел випромінювання;
використанням дистанційного керування;
застосуванням приладів сигналізації і контролю;
використанням засобів індивідуального захисту.
Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та облік. Спеціальне розслідування.
Параметри електромагнітних полів, їх класифікація, вплив на людину.
Повідомлення про профзахворювання та розслідування його причин, реєстрація та облік.
Електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону їх класифікація, вплив на людину.
Електромагнітні випромінювання — це процес утворення вільного електромагнітного поля, що випромінює заряджені частинки, які прискорено рухаються. Головними їх джерелами є телевізійні передавачі та радіолокаційні станції, пристрої сотового та інших видів радіозв’язку, високовольтні мережі електропередач, електротранспорт, установки радіозв’язку, комп’ютерна техніка.
Підвищений рівень електромагнітних випромінювань шкодить здоров’ю людини. Передусім від цього страждають нервова і серцево-судинна системи, виникають головний біль, зниження точності робочих рухів, млявість, перевтома, порушення сну.
