- •Основні законодавчі акти, норми та правила, що регулюють умови праці в Україні. Конституція України.
- •Метеорологічні умови в робочій зоні приміщень. Повітря робочої зони. Категорії чистоти повітряного середовища.
- •Основні законодавчі акти, норми та правила, що регулюють умови праці в Україні. Зу «Про охорону праці».
- •Вимоги санітарії до чистоти повітряного середовища виробничих приміщень та заходи забезпечення його чистоти.
- •Основні законодавчі акти, норми та правила, що регулюють умови праці в Україні. Кодекс законів про працю Україні.
- •Вентиляція, її види та принципи розрахунку. Засоби індивідуального захисту від речовин, що забруднюють повітря.
- •Органи державного управління охороною праці, компетенція і повноваження цих органів в галузі охорони праці, їх функції.
- •Пожежовибухонебезпечність об’єкта. Класифікація пожежної небезпеки виробництв та вогнестійкість конструкцій.
- •Фізико-хімічні основи горіння та пожежонебезпечність речовин. Пожежі. Причини їх виникнення та шляхи розповсюдження.
- •Галузеві, регіональні системи управління охороною праці.
- •Організація охорони праці на підприємстві.
- •Основні параметри, що регулюють зорові умови роботи. Характеристики та види джерел штучного освітлення.
- •Аналіз гігієнічних умов праці, за ступенем важкості та оптимальність інтенсивності праці.
- •Методи розрахунку природного та штучного освітлення.
- •Види інструктажів.
- •Аналіз небезпеки при дотику до струмопровідних частин різних електромереж.
- •Структура державного керівництва і нагляду за охороною праці.
- •Вібрація, її дія на організм, норми та методи захисту.
- •Нагляд і контроль за діями адміністрації підприємства в галузі охорони праці.
- •Нормування та методи захисту від шуму.
- •Громадський контроль за дотриманням законодавства з охорони праці.
- •Характеристики іонізуючого випромінювання. Дія на організм іонізуючого випромінювання.
- •Нещасні випадки. Класифікація нещасних випадків.
- •Класифікація нещасних випадків:
- •Види нещасних випадків:
- •Класифікація приміщень за ступенем електробезпеки. Заходи по зменшенню небезпеки поразки електричним струмом.
- •Травми та професійні захворювання.
- •Норми та методи захисту від іонізуючого випромінювання.
- •Розслідування та облік аварій.
- •Нормування та методи захисту від електромагнітних полів та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону.
- •Методи аналізу виробничого травматизму, показники частоти та тяжкості.
- •Границі вимірювання оптичного діапазону. Дія на організм, методи контролю та захисту від випромінювання оптичного діапазону.
- •Аналіз причин травматизму.
- •Протипожежні вимоги до улаштування устаткування, технологічних процесів та виробничих приміщень. Системи попередження пожеж та захисту.
- •Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики виробничого травматизму та профзахворювань.
- •Стиснені гази, їх отримання, зберігання та транспортування. Заходи запобігання вибуху апаратів та посудин, що працюють під тиском.
- •Основні законодавчі акти, норми та правила, що регулюють умови праці в Україні. Конституція України.
- •Організація пожежної охорони підприємств і пожежний нагляд.
- •Організація охорони праці на підприємстві.
- •Запобігання вибуху газо-, паро- і пило повітряних сумішей.
- •Органи державного управління охороною праці, компетенція і повноваження цих органів в галузі охорони праці, їх функції.
- •Вимоги до конструкції машин і обладнання. Небезпечні зони.
- •Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики виробничого травматизму та профзахворювань.
- •Вплив електричного струму на організм людини.
- •Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики виробничого травматизму та профзахворювань.
- •Огороджуючи та запобіжні пристрої, їх призначення та види. Блокіровочне обладнання та сигналізація.
- •Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики виробничого травматизму та профзахворювань.
- •Методи гасіння пожеж та основні вогнегасні речовини.
Аналіз гігієнічних умов праці, за ступенем важкості та оптимальність інтенсивності праці.
Згідно Гігієнічної класифікації, умови праці поділяються на 4 класи:
1). Оптимальні умови праці – це умови, при яких зберігається не тільки здоров’я працівників, але створюються умови для високого рівня працездатності.
2). Допустимі умови праці – характеризуються такими рівнями факторів, які не перевищують встановлених нормативів, а можливі зміни функт. стану організмів відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни.
3). Шкідливі умови праці – характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, які перевищують встановлені нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організми.
4). Небезпечні (екстремальні) умови праці – характеризуються такими рівнями, вплив яких на протязі робочої зміни створює високий ризик виникнення важких форм профзахворювань, отруєнь, каліцтв, загрози для життя.
Методи розрахунку природного та штучного освітлення.
Оскільки природне освітлення постійно змінюється протягом дня залеж- но від погоди й інших факторів, то для його нормування, згідно із СНиП ІІ-4- 79, прийнятий коефіцієнт природної освітленості (КПО). Він виражається у від- сотках і визначається відношенням освітленості у певній точці приміщення Ев (лк) до одночасної зовнішньої освітленості горизонтальної поверхні розсіяного світла небозводу Ен (лк).
ен = КПО = (Ев/Ен) · 100, %.
КПО вказує, яка частина зовнішнього дифузійного світла небозводу (у відсотках) забезпечує освітлення у визначеній точці всередині приміщення. При цьому, внутрішня освітленість (Ев) повинна вимірюватися в наступних точках виробничого приміщення .
Розрахунок системи штучного освітлення зводиться до вибору системи освітлення, визначення типу й необхідної кількості світлових приладів (ламп) та світильників.
Розрахунок освітлювальної установки може бути виконаний різними способами, що базуються на двох основних методах: світлового потоку (коефіцієнта використання світлового потоку) і точкового.
Метод світлового потоку (коефіцієнта використання) застосовують для розрахунку системи загального рівномірного освітлення. Він дає змогу визначити світловий потік джерел світла, необхідний для створення нормованого освітлення горизонтальної площі (S), з урахуванням прямого й відбитого потоків світла.
Необхідний світловий потік Фр визначають за формулою:
Фр = Ен ·К· S ·Z / (N · η · ν),
де Ен – нормативна освітленість, лк (за СНиП ІІ-4-79); К = 1,2...2,0 – коефіцієнт запасу, що враховує запиленість приміщення (і, як наслідок – світильників) і зниження світлового потоку світлових приладів у процесі їх експлуатації; S –площа, що освітлюється, м2; Z = 1,0...1,15 – коефіцієнт, що характеризує нерівномірність освітлення; N – прийнята кількість світильників; ν = 0,8 – коефіцієнт затінення (для приміщень з фіксованим розташуванням працюючих); η – коефіцієнт використання світлового потоку світильників на розрахунковій площі. Величину цього коефіцієнта визначають залежно від типу світильника, коефіцієнтів відбиття полу, стін, стелі й індексу приміщення:
ί = А · В/h(А + В),
де А та В – розміри приміщення в плані; h – висота підвісу світильників над робочою поверхнею, м.
Точковий метод найбільш прийнятний для розрахунку мінімальної освітленості. Освітленість горизонтальної площадки в точці А (ЕА, лк) дорівнює
ЕА = IА· cosα / r2
де: IА – сила світла в напрямку до точки А, кд (значення IА знаходять за кривими світлорозподілу конкретного світильника); α – кут між нормаллю до робочої поверхні і напрямку вектора сили світла в точці А; r – відстань від світильника до точки А.