31. Розслідування та облік аварій.

32. Нормування та методи захисту від електромагнітних полів та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону.

Слід знати основні види захисту від електромагнітного випромінювання, до яких належать:

• зменшення випромінювань безпосередньо біля джерела;

• дистанційний контроль і керування в екранованому приміщенні;

• організаційні заходи (проведення доземетричного контролю, медичні огляди, додаткова відпустка, скорочені робочі дні);

• застосування засобів індивідуального захисту (спецодяг, захисні окуляри).

31. Методи аналізу виробничого травматизму, показники частоти та тяжкості.

Розглянемо методи аналізу травматизму.

Найпоширенішими методами аналізу травматизму, що взаємно доповняють один одного, є:статистичний і монографічний.

Статистичний метод, що базується на аналізі статистичного матеріалу накопиченого за декілька років на підприємстві або галузі, дає можливість оцінити кількісно рівень травматизму за допомогою показників: коефіцієнта частоти (К_z), коефіцієнта тяжкості (К_в), коефіцієнта виробничих витрат (К_вв).

Коефіцієнт частоти травматизму визначається за формулою:

,

де N — кількість врахованих нещасливих випадків на виробництві у звітному періоді з утратою працездатності на 1 і більше днів,

ч — середньосписочна кількість працівників за звітний період часу.

Коефіцієнт частоти травматизму визначається на 1000 осіб облікової чисельності працівників.

Коефіцієнт тяжкості травматизму визначається за формулою:

,

де D — сума днів непрацездатності по всіх нещасних випадках,

N — загальна кількість нещасних випадків.

Коефіцієнт виробничих витрат визначається за формулою:

.

Різновидом статистичного методу є груповий і топографічний методи.

При груповому методі дослідження нещасні випадки групуються:

• за професією та видами робіт потерпілих;

• за характером та локалізацією пошкоджень;

• за низкою зовнішніх ознак: днями, тижнями, змінами, віком, стажем, статтю, кваліфікацією потерпілого.

При топографічному методі дослідження всі нещасні випадки систематично позначають умовними позначками на план розташування устаткування в цеху, дільниці відповідно до того, де стався нещасний випадок.

При монографічному методі дослідження виявляють вплив на безпеку праці багатьох елементів досліджуваного об’єкта, тобто проводиться глибокий аналіз небезпечних і шкідливих виробничих чинників, притаманних тій чи іншій виробничій дільниці, устаткуванню, технологічному процесу.

Одночасно застосовуються санітарні й технічні методи дослідження.

Нині дедалі більшої ваги набувають економічний і ергономічний методи.

Економічний метод полягає у визначенні економічного збитку від травматизму і спрямований на з’ясування економічної ефективності витрат на розробку і впровадження заходів з охорони праці.

Ергономічний метод грунтується на комплексному вивченні системи «людина — машина (техніка) — виробниче середовище».