- •1.«Павільйон для очікування громадського транспорту», загальні положення
- •1.1. «Павільйон для очікування громадського транспорту», як складова транспортної системи міста
- •1.2. Павільйон , як різновид малої архітектурної форми
- •2. Містобудівні аспекти проектування
- •2.1. Аналіз містобудівної обстановки
- •2.2 «Проектна ситуація» та аналіз «ситуації»
- •3.Функціонально планувальна організація павільйону
- •3.1 Рекомендації та нормативні вимоги при проектуванні павільйону
- •4. Архітектурне рішення павільйону
- •4.1 Вимоги до об′єкту та його властивості
- •4.2 Схема процесу проектування об′єкту
- •3.2 Об′ємно-планувальні параметри павільйону, що визначаються функціональними вимогами
- •4.3 Функціональна організація об’єкта
- •4.4 Підфункції об′єкта та засоби їх реалізації
- •4.5 Створення «якісно» визначеної структури об′єкта
- •4.6 «Кількісно» визначена структура об′єкта
- •4.7 Загальна форма об’єкта
- •4.8 Форма елементів об’єкту
- •4.9 Синтез об’єкту
- •5. Конструктивне рішення павільйону
- •5.1 Конструктивна система та матеріли для павільйону
- •6.Склад проекту
- •7. Графічне оформлення проекту
4.3 Функціональна організація об’єкта
Основною функцією об’єкту (його призначенням - 1 етап) – є спосіб за допомогою якого кінцеві данні (т. б. властивості об′єкта) визначаються за допомогою вихідних даних (тих що витікають із аналізу проблеми).
Якщо розглядати об’єкт як складну систему, то ми можемо аналізувати його функції на усіх рівнях від
функції загальної системи (основна функція, або, можливо, декілька паралельних основних функцій – наприклад: захист від непогоди) – 1 етап;
функції підсистем та елементів (підфункції) – 2 етап.
Уявлення про функцію – є дуже важливим інструментом для аналізу проблеми із ясно визначеними деталями, які виражають те, що об’єкт повинен бути у змозі виконувати.
4.4 Підфункції об′єкта та засоби їх реалізації
Під засобами – ми розуміємо рішення, т. б. метод, підсистему, або елементи (те за допомогою чого), за допомогою котрих може бути здійснена дана функція.
Поділ основної функції на підфункції (2етап), а потім на субфункції і т.д. може проводитися позмінно із пошуком засобів для їхньої реалізації. Один із можливих методів цієї роботи складається у побудові так званої деревовидної схеми функція-засіб. На малюнку 4 наведено приклад такої схеми що до павільйону.
Теоретично деревовидна схема функція-засіб може бути деталізованою у притулок до рівня отримання засобу - у вигляді елементу павільйону. Побудова припиняється, коли знайдено засіб для найбільш важливих підфункцій.
Умовні означення:
ф
ункція
–
що треба зробити (що),з
асіб
– за допомогою чого це можливо зробити
(як)
Малюнок 6 Деревовидна схема функція-засіб для павільйону
4.5 Створення «якісно» визначеної структури об′єкта
Проектне рішення досягається за рахунок складання процесу для кожної підфункції, який ми називаємо – основною структурою (3 етап).
Основна структура – може бути виражена:
структурними схемами (з умовними означеннями),
робочими кресленнями або
спрощеними кресленнями іншого роду.
На цьому етапі проектного процесу не приймаються будь які «кількісні» (т. б. скільки чого) рішення, наприклад ті що стосуються розмірів, відносного розташування і т. ін., тільки «якісний» (принциповий) склад компонентів об’єкту, т. б. – об’єкт складається із того, того, того… (для павільйону це наприклад: опори, перекриття, інформаційні табло, елементи фітодизайну, санітарне обладнання, елементи освітлення).
4.6 «Кількісно» визначена структура об′єкта
У «кількісно» визначеній структурі об’єкта (наступний крок процесу проектування – 4 етап) важливі:
параметри (розміри) окремих елементів – означені та оптимізовані поряд із
відносним розташуванням елементів
(наприклад: 4 опори, 1 перекриття, 3вітрозахисні екрани, 1 табло суміщене із світильниками, 2 декоративних ємкості для квітів та структурна схема яка ілюструє взаємне розташування вказаних компонентів павільйону) .
Однак на цьому етапі роботи ніякі рішення, що стосуються конструктивної форми елементів ще не приймаються.
