2. Прийоми управління ризиком

Прийоми ризик-менеджменту – це прийоми управління ризиком. Вони складаються із засобів розв’язування ризиків i прийомів зниження ступеня ризику.

Запобігання ризику означає просте ухилення від заходу, пов’язаного з ризиком. Однак запобігання ризику для підприємств практично є нереальним, тобто означає відмову від прибутку.

Відрахування ризику – це залишення ризику за інвестором, тобто на його

відповідальності.

Передача ризику означає, що інвестор передає відповідальність за ризик

комусь іншому, наприклад, страховій компанії.

Зниження ступеня ризику – це скорочення імовірності й обсягу втрат.

Для зниження ступеня ризику застосовують різноманітні прийоми. Найбільш розповсюдженими серед них є:

- диверсифікація;

- одержання додаткової інформації про вибір i результати;

- лімітування;

- самострахування;

- страхування.

Диверсифікація являє собою процес розподілу інвестованих коштів між

різноманітними об’єктами вкладення капіталу, які безпосередньо не зв’язані між собою, з метою зниження ступеню ризику i втрат доходів.

Лімітування – це встановлення ліміту, тобто граничних сум витрат, продаж, кредиту тощо. Лімітування є важливим прийомом зниження ступеня ризику i застосовується банками при наданні позик, підписанні різноманітних угод i т. ін. Господарюючими суб’єктами воно використовується при продажу товару в кредит, наданні позик, визначенні сум вкладення капіталу i т. ін.

Самострахування означає, що підприємець віддає перевагу підстрахува-

тися самому, ніж купувати страховку в страховій компанії.

Самострахування – це децентралізована форма створення натуральних та грошових страхових (резервних) фондів безпосередньо в господарюючому суб’єкті, діяльність якого підлягає ризику.

Страхування – це відносини по захисту майнових інтересів господарюючих суб’єктів i громадян при настанні певних подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, що формуються із страхових внесків, які сплачуються ними (страхових премій).

Зниження ступеня ризику може здійснюватися за допомогою й інших прийомів з урахуванням специфіки діяльності підприємства. Вибір того чи іншого прийому визначається також видом господарського ризику. Так, зниження ступеня банківського кредитного ризику можливе i за допомогою таких заходів:

- перевірки платоспроможності потенційного позичальника;

- поточного контролю за виданими кредитами;

- використання застави, гарантій, поручительство;

- одержання з клієнта премії за ризик i т. ін.

Зниження ступеня валютного ризику підприємства можливе шляхом укладення форвардних, ф’ючерсних i опціонних угод, структурного балансування, засобу «валютного кошика», вибору у вигляді валюти платежу по зовнішньоекономічних договорах національної валюти тощо.

Знизити ступінь банківського процентного ризику можна також за допомогою проведення відсоткових «свопів» та інших видів особливих фінансових угод.

У разі впливу на діяльність підприємства внутрішніх ризиків найбільш

ефективною можливістю знизити рівень ризику є прямий управлінський вплив

на можливі фактори ризику:

- перевірити передбачуваних партнерів;

- грамотно складати контракти угод;

- планувати i прогнозувати діяльність підприємства;

- ретельно добирати кадри.

54