- •Тема 7. Теорія корисності та її застосування у процесі прийняття рішень
- •1. Сутність теорії корисності
- •2. Приклади застосування теорії корисності в прийнятті управлінських рішень
- •Тема 9. Критерії прийняття господарських рішень за умов ризику
- •1. Загальна характеристика критеріїв прийняття рішень
- •Тема 10. Прийняття рішень у конфліктних ситуаціях
- •1. Види конфліктів
- •2. Моделі конфліктних сітуацій
- •Тема 11. Обґрунтування інвестиційних і фінансових рішень за умов ризику
- •2. Прийняття фінансових рішень за умов ризику
- •Тема 12. Якісне оцінювання підприємницьких ризиків
- •2. Ідентифікація та фактори ризиків
- •Тема 13. Кількісне оцінювання підприємницьких ризиків
- •2. Характеристика методів кількісної оцінки ризиків
- •Тема 13. Кількісне оцінювання підприємницьких ризиків
- •Тема 14. Основи ризик-менеджменту
- •2. Організація ризик-менеджменту
- •Тема 15. Напрями і методи регулювання та зниження ступеня ризику
- •2. Прийоми управління ризиком
Тема 12. Якісне оцінювання підприємницьких ризиків
1. Необхідність виконання аналізу ризиків.
2. Ідентифікація та фактори ризиків.
3 Необхідність виконання аналізу ризиків
Підприємницька діяльність завжди пов’язана з більшим чи меншим рівнем невизначеності, тобто завжди підлягає впливу різних економічних ризиків. Найбільш важливі рішення, що які приймає керівник підприємства, визначаються тим, який рівень економічних ризиків прийнятний для підприємства, як можна знизити дію ризиків, можливі втрати, неприпустимі для підприємства.
Ймовірний характер економічних рішень, що приймаються в умовах ризикових ринкових відносин, може бути виявлений лише за допомогою конкретних методів аналізу ризиків та їх впливу на діяльність підприємства. У кожній ситуації, що пов’язана з ризиком, виникають питання: що означає виправданий (допустимий) ризик, де проходить межа, що відділяє допустимий ризик від нерозумного? Тобто завжди в господарській діяльності треба вміти виявити ті етапи діяльності, де виникають ризики, проаналізувати причини їх появи. Але й цього недостатньо.
Важливо не тільки знати про існування економічного ризику, а й оцінити його ступінь, ймовірність того, що певна подія дійсно відбудеться, а тоді вже – як це вплине на ситуацію. Такі дії в економічній науці називають аналізом ризиків. Чим досконалішими є методи дослідження та оцінювання ризику, тим меншим стає чинник невизначеності.
Аналіз економічних ризиків, що виникають у господарській діяльності, базується на критеріях, які запропонував американський експерт Б. Берлімер [34], а саме:
· втрати від ризику незалежні один від одного;
· втрати в одному напрямку діяльності необов’язково збільшують ймовірність
втрат у другому напрямку (за винятком форс-мажорних обставин);
· максимально можливий збиток не повинен перевищувати фінансові можли-
вості підприємства.
Можна виділити два взаємодоповнюючих види аналізу: якісний та кількісний. Головним завданням якісного аналізу є визначення факторів ризику, напрямків діяльності та етапів, де виникають ризики та ідентифікація ризиків, тобто визначення їх виду.
Для прийняття ризикових управлінських рішень одного тільки якісного аналізу буде недостатньо.
Якісний аналіз економічних ризиків це визначення факторів, що викликають ризики; визначення напрямків та етапів, де виникають ризики та ідентифікація ризиків.
Кількісний аналіз дає змогу визначити за допомогою того чи іншого методу кількісну величину кожного з можливих ризиків, а також ризик обраного напрямку діяльності.
Кількісний аналіз – це вибір методів кількісної оцінки ризиків; оцінка окремих ризиків та їх загальної величини.
Аналіз економічних ризиків є необхідною складовою частиною розробки
економічної стратегії підприємства. У структурі бізнес-плану, документі стратегічного планування, є розділ «Аналіз ризиків». Результати аналізу ризиків у діяльності підприємства можуть бути подані у вигляді тексту і в табличній формі.
У бізнес-плані аналіз ризиків може вміщувати такі моменти:
· сутність ризику (описання неочікуваних і несприятливих подій);
· причини ризику (об’єктивні і суб’єктивні дії, що викликають такі події);
· фактори ризику (передумови, що збільшують ймовірність та реальність настання ризикових подій);
· методи компенсації та зниження ризику (недопущення наступу несприятливих подій та послаблення їх негативного ефекту).
