5.2. Проектування на станції трк
При проектуванні тональних рейкових кіл (ТРК) захист від помилкової вільності при пробої ізолюючих стиків виконується чергуванням модулюючих і несучих частот в рейкових колах. Для надійного захисту необхідно аби ТРК з однаковими несучими і модулюючими частотами, були відокремлені як мінімум двома ТРК з іншими комбінаціями частот, несучих і модулюючих частот.
В ТРК 3-го покоління існує 10 комбінацій частот:
1. 420/8,
2. 420/12,
3. 480/8,
4. 480/12,
5. 580/8,
6. 580/12,
7. 720/8,
8. 720/12,
9. 780/8,
10. 780/12;
де 420, 480….780 – несучі, 8 і 12 модулюючі частоти .
У ТРК на з'їздах між кодованими коліями використовується схема контролю згону стиків (КСС). Ця схема захищає від прийому кодів АЛС з паралельної колії при згоні стиків між стрілками з'їзду. Для організації КСС на відгалуженнях з'їзду встановлюються релейні кінці рейкових кіл.
При Колійному розвитку, показаному на малюнку 27, кодована секція із стрілкою 21 має відгалуження з вихідним сигналом Ч4. У таких випадках секція обладнується схемою контролю заняття відгалуження КЗО (схема припиняє кодування секції при приготованому маршруті з іншої колії і проїзді поїздом сигналу Ч4). Наявність схеми вказується буквами КЗО між рейками відгалуження. На секціях, в яких використовується схема КЗО, застосовують несучу 720 або 780 Гц. На проектованій нами станції схема КЗО не потрібна.
Рис. 27. Колійний розвиток, при якому необхідна схема КЗО
5.2.1. Розстановка апаратури трк.
Живлячі і релейні кінці відображаються на плані залежно від роду тяги, побудова пояснюватиметься на прикладі електротяги постійного струму, відмінність при іншому роді тяги буде лише в позначенні кінців рейкового кола.
Встановимо ТЯ кінців рейкових кіл на примально-відправних коліях: живлячий кінець в центрі і по одному релейному біля ізостиків, що огороджують примально-відправну колію (рис.28 дія 1) (оскільки ми проектуємо лише одну горловину, другого релейного кінця ми не бачимо). З метою скорочення вживання ТЯ можна розмістити апаратуру двох живлячих кінців в одному ТЯ, підключення до рейок віддаленого від ТЯ кінця проводиться через кабельну стійку (рис.28 дія 1’). При вказані релейного або живлячого кінця на примально-відправних коліях відзначаємо буквою «К» між рейками те, що з цього кінця відбувається кодування.
Рис. 28. Установка апаратури ТРЦ при електротязі постійного струму
Встановимо живлячі кінці ТРК біля вхідних сигналів, відповідно з протилежного боку безстрілочної ділянки за вхідним сигналом встановлюємо релейні кінці (рис.28 дія 2). Тут і далі на всіх секціях головних колій відзначаємо буквою «К» можливість кодування.
Якщо кодована секція головної колії граничить з боковою примально-відправною колією необхідно вказати між рейками на відгалуженні букви «КЗО». У відгалужень тих, що граничать з коліями вказуємо релейні кінці, з протилежного боку ставимо живлячий кінець (Рис. 27). У нашій горловині схема КЗО не потрібна.
У розгалужених ТРК, прилеглих до декількох примально-відправних колій, розмістимо з боку примально-відправних колій релейні кінці. В цьому випадку відстань від генератора до всіх приймачів буде приблизно однаковою (рис.28 дія 3).
Від вхідного сигналу рухаємося до примально-відправних колій розставляючи по обидві сторони ізостика однойменні кінці РК: релейний–релейний або живлячий – живлячий (рис.28 дія 4). Біля одного ізостика може вийти розміщення апаратури релейний – живлячий (рис.28 дія 4’).
додаємо релейні кінці на з'їздах між головними коліями для організації схеми КСС (контроль згону стиків). (рис.28 дія 5). Біля ізостиків з'їздів між головними коліями робимо позначку «КСС».
Розставляємо апаратуру на остальних секціях, встановлюючи апаратуру ТРК релейний – релейний або живлячий – живлячий (рис.28 дія 6).
Після вказівки кінців рейкових кіл перевірте відсутність частої помилки: у одному рейковому колі два і більш живлячих кінця.