- •2.Які історичні причини прийняття Конвенції
- •3.Скільки було прийнято протоколів до Конвенції?
- •4.Які етапи розвитку конвенційної системи захисту прав людини Ви знаєте?
- •5.Скільки є чинних на сьогодні протоколів до Конвенції?
- •6.Якими принципами визначається співвідношення Конвенції та національних правових систем?
- •7.Які протоколи до Конвенції відкриті для підписання станом на сьогодні?
- •8.Які зміни були внесені до Конвенції з прийняттям Протоколу № 14?
- •11.Яке значення Преамбули до Конвенції?
- •12.Якою є структура Конвенції?
- •13.Порядок утворення Суду.
- •9.Які права людини були додані до Конвенції шляхом прийняття протоколів до неї?
- •10.Який статус має Конвенція в Україні?
- •14.Стадії розгляду справи у Суді
- •15.Компетенція одноособового складу Суду.
- •16.Компетенція комітету Суду.
- •17. Компетенція палати Суду.
- •18.Компетенція Великої палати Суду.
- •19.Чи може громадянин України звертатися до Суду зі скаргою на порушення своїх прав органами іншої держави-члена рє?
- •20.Кому належить право на звернення до Суду?
- •21.Особливості оформлення заяв до Європейського суду з прав людини та ведення переписки з цим Судом.
- •22.Процедура виконання рішень Cуду в Україні.
- •23.Який національний орган уповноважений здійснювати нагляд за виконанням рішень Суду в Україні?
- •24.Який строк передбачає законодавство України для виконання остаточного рішення Суду?
- •25.Роль Комітету Міністрів Ради Європи у контролі за виконанням рішень Суду.
- •26.Хто здійснює міжнародний контроль за виконанням державами-членами рє рішень Суду і в яких формах?
- •27.Які санкції можуть бути застосовані до держави у разі невиконання нею рішень Європейського суду з прав людини?
- •28.Процедура ухвалення пілотного рішення Судом.
- •29.В чому полягають особливості пілотного рішення Суду?
- •30.Юрисдикція Суду за колом суб’єктів.
- •31.Територіальна юрисдикція Суду.
- •32.Предметна юрисдикція Суду.
- •33.Часова юрисдикція Суду
- •34.Умови прийнятності заяви до розгляду в Суді.
- •35.Виникнення життя людини з точки зору ст. 2 Конвенції.
- •36.Які критерії правомірності застосування летальної сили Ви знаєте?
- •38.Чи є право людини на життя абсолютним з позицій Конвенції? Поясніть відповідь.
- •39.Які позитивні, негативні та процесуальні обов’язки держави випливають зі ст. 2 Конвенції?
- •40.Чи захищає ст. 2 Конвенції право людини на припинення свого життя (зокрема, на евтаназію)?
- •41.Чи є заборона катування абсолютною відповідно до Конвенції та практики Суду? Поясніть відповідь.
- •42.Принцип «мінімального рівня жорстокості».
- •43.Зміст поняття «нелюдське поводження чи покарання» у практиці Суду.
- •44. Зміст поняття нелюдське поводження чи катування в практиці суду
- •45.Зміст поняття «катування» у практиці Суду.
- •46.Чим відрізняється катування від інших форм жорстокого поводження, що забороняються Конвенцією?
- •48. Які види жорстокого поводження застосовувалися, на думку Суду, до заявників у справах щодо України?
- •51.Гарантії прав особи на свободу та на особисту недоторканність.
- •52.Чи охоплює поняття свободи у розумінні ст. 5 Конвенції також і духовну (моральну) свободу? Відповідь обґрунтуйте.
- •53.Чи можна застосовувати поширювальне тлумачення до переліку обставин, встановленого у ч. 1 ст. 5 Конвенції?
- •54.Обов’язки держави, що кореспондують праву на свободу та особисту недоторканність.
- •55.Який зміст Суд вкладає у поняття «негайно», застосоване у ч. 3 ст. 5 Конвенції?
- •56.Вимоги до правомірного позбавлення особи свободи у практиці Суду.
- •57.З урахуванням яких обставин повинна оцінюватись, з точки зору Суду, «розумність» тривалості тримання під вартою до передання її до суду?
- •58.Право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом з погляду Суду.
- •59.Зміст поняття «суд» у практиці Суду
- •60.Які елементи включає право на суд за ст. 6 Конвенції?
- •61.Вимоги вмотивовувати рішення суду у практиці Суду.
- •62.Принципи, що забезпечують справедливість судового розгляду у цивільному процесі.
- •63.Принципи, що забезпечують справедливість судового розгляду у кримінальному процесі.
- •64.Право на справедливий судовий розгляд у інтерпретації Суду.
- •65.Право на публічний судовий розгляд справи у інтерпретації Суду
- •66.Право на розгляд справи упродовж розумного строку з точки зору Суду.
- •67.Право на виконання остаточного рішення суду.
- •68.Правомірні з погляду Суду обмеження права на суд.
- •69.Чи виправдовує відсутність у держави коштів для виконання остаточного судового рішення його невиконання з точки зору Конвенції?
- •70.Презумпція невинуватості: тлумачення Судом ч.2 ст.6 Конвенції.
- •71.Права обвинуваченого у практиці Суду як гарантії права на суд.
- •72.Зміст поняття «цивільні права та обов’язки» у практиці Суду
- •73.Зміст поняття «кримінальне обвинувачення» у практиці Суду
- •74.Принципи, що забезпечують справедливість судового розгляду у цивільному процесі.
14.Стадії розгляду справи у Суді
Стаття 27 Конвенції передбачає створення в межах Суду трьох різних типів органів: комісій, палат і Великої палати.
Комісія, до складу якої входить три судді, може визнати неприйнятною або вилучити з реєстру справ індивідуальну заяву, якщо така ухвала може бути винесена без додаткового вивчення. Кожна така ухвала є остаточною і особа, що звернулась із заявою, не може вимагати її перегляду.
В палатах, на другому рівні організаційної структури Суду, здійснюється більша частина його роботи. До складу палат входять сім суддів, включаючи й члена палати за посадою — суддю, якого було обрано від зацікавленої держави-учасниці, або особу, яка призначається для участі в засіданнях в разі відсутності такого судді.
Окрім створення комісій, про які йшлось вище, палата приймає ухвали щодо прийнятності та суті міждержавних і індивідуальних заяв, які не були визнані неприйнятними у комісіях. Як правило, палата приймає рішення щодо прийнятності окремо від рішення по суті.
Велика палата — третій рівень, на якому здійснюється робота Суду. До складу Великої палати входять сімнадцять суддів. Окрім члена Великої палати за посадою, який засідає на тих же умовах, що визначаються по відношенню до члена палати за посадою, пункт 3 статті 27 також зараховує до складу Великої палати Голову Суду, заступників Голови, голів палат та інших суддів, які визначаються відповідно до регламенту Суду.
Велика палата вповноважена розглядати лише ті справи, які були передані до неї і лише в трьох випадках,відповідно до статті 30, палата може відмовитись від своєїюрисдикції на користь Великої палати за таких обставин:
якщо справа, яку розглядає палата, порушує серйозне питання щодо тлумачення Конвенції чи протоколів до неї
якщо вирішення питання, яке вона розглядає, може призвести до результату, несумісного з рішенням, постановленим Судом раніше
якщо жодна зі сторін у справі не заперечує проти цього
15.Компетенція одноособового складу Суду.
Одноосібний суддя вирішує питання про прийнятність скарги. В одноосібному засіданні не може брати участь суддя, обраний від держави-відповідача по справі (зацікавленої держави). Якщо справа потребує додаткового вивчення, вона передається суддею на розгляд комітету або палати. Визнання скарги неприйнятною, прийняття рішення про виключення її зі списку судових справ є остаточним і оскарженню не підлягає.
16.Компетенція комітету Суду.
Стаття 28 Конвенції у новій редакції визначає повноваження комітетів:
«…комітет може одностайним голосуванням: a) оголосити її неприйнятною або вилучити її з реєстру справ, якщо таке рішення може бути прийняте без додаткового вивчення; або b) оголосити її прийнятною і одночасно постановити рішення по суті, якщо покладене в основу справи питання щодо тлумачення або застосування Конвенції чи протоколів до неї є предметом усталеної практики Суду».
Відповідні рішення комітету є остаточними.
Якщо суддя, обраний від Високої Договірної Сторони, яка є стороною у справі, не є членом комітету, комітет може на будь-якій стадії провадження запросити цього суддю зайняти місце одного з членів комітету.
Отже, участь судді, обраного від держави-відповідача у засіданні комітету не є обов’язковою; вона залежить від позиції комітету