- •2.Які історичні причини прийняття Конвенції
- •3.Скільки було прийнято протоколів до Конвенції?
- •4.Які етапи розвитку конвенційної системи захисту прав людини Ви знаєте?
- •5.Скільки є чинних на сьогодні протоколів до Конвенції?
- •6.Якими принципами визначається співвідношення Конвенції та національних правових систем?
- •7.Які протоколи до Конвенції відкриті для підписання станом на сьогодні?
- •8.Які зміни були внесені до Конвенції з прийняттям Протоколу № 14?
- •11.Яке значення Преамбули до Конвенції?
- •12.Якою є структура Конвенції?
- •13.Порядок утворення Суду.
- •9.Які права людини були додані до Конвенції шляхом прийняття протоколів до неї?
- •10.Який статус має Конвенція в Україні?
- •14.Стадії розгляду справи у Суді
- •15.Компетенція одноособового складу Суду.
- •16.Компетенція комітету Суду.
- •17. Компетенція палати Суду.
- •18.Компетенція Великої палати Суду.
- •19.Чи може громадянин України звертатися до Суду зі скаргою на порушення своїх прав органами іншої держави-члена рє?
- •20.Кому належить право на звернення до Суду?
- •21.Особливості оформлення заяв до Європейського суду з прав людини та ведення переписки з цим Судом.
- •22.Процедура виконання рішень Cуду в Україні.
- •23.Який національний орган уповноважений здійснювати нагляд за виконанням рішень Суду в Україні?
- •24.Який строк передбачає законодавство України для виконання остаточного рішення Суду?
- •25.Роль Комітету Міністрів Ради Європи у контролі за виконанням рішень Суду.
- •26.Хто здійснює міжнародний контроль за виконанням державами-членами рє рішень Суду і в яких формах?
- •27.Які санкції можуть бути застосовані до держави у разі невиконання нею рішень Європейського суду з прав людини?
- •28.Процедура ухвалення пілотного рішення Судом.
- •29.В чому полягають особливості пілотного рішення Суду?
- •30.Юрисдикція Суду за колом суб’єктів.
- •31.Територіальна юрисдикція Суду.
- •32.Предметна юрисдикція Суду.
- •33.Часова юрисдикція Суду
- •34.Умови прийнятності заяви до розгляду в Суді.
- •35.Виникнення життя людини з точки зору ст. 2 Конвенції.
- •36.Які критерії правомірності застосування летальної сили Ви знаєте?
- •38.Чи є право людини на життя абсолютним з позицій Конвенції? Поясніть відповідь.
- •39.Які позитивні, негативні та процесуальні обов’язки держави випливають зі ст. 2 Конвенції?
- •40.Чи захищає ст. 2 Конвенції право людини на припинення свого життя (зокрема, на евтаназію)?
- •41.Чи є заборона катування абсолютною відповідно до Конвенції та практики Суду? Поясніть відповідь.
- •42.Принцип «мінімального рівня жорстокості».
- •43.Зміст поняття «нелюдське поводження чи покарання» у практиці Суду.
- •44. Зміст поняття нелюдське поводження чи катування в практиці суду
- •45.Зміст поняття «катування» у практиці Суду.
- •46.Чим відрізняється катування від інших форм жорстокого поводження, що забороняються Конвенцією?
- •48. Які види жорстокого поводження застосовувалися, на думку Суду, до заявників у справах щодо України?
- •51.Гарантії прав особи на свободу та на особисту недоторканність.
- •52.Чи охоплює поняття свободи у розумінні ст. 5 Конвенції також і духовну (моральну) свободу? Відповідь обґрунтуйте.
- •53.Чи можна застосовувати поширювальне тлумачення до переліку обставин, встановленого у ч. 1 ст. 5 Конвенції?
- •54.Обов’язки держави, що кореспондують праву на свободу та особисту недоторканність.
- •55.Який зміст Суд вкладає у поняття «негайно», застосоване у ч. 3 ст. 5 Конвенції?
- •56.Вимоги до правомірного позбавлення особи свободи у практиці Суду.
- •57.З урахуванням яких обставин повинна оцінюватись, з точки зору Суду, «розумність» тривалості тримання під вартою до передання її до суду?
- •58.Право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом з погляду Суду.
- •59.Зміст поняття «суд» у практиці Суду
- •60.Які елементи включає право на суд за ст. 6 Конвенції?
- •61.Вимоги вмотивовувати рішення суду у практиці Суду.
- •62.Принципи, що забезпечують справедливість судового розгляду у цивільному процесі.
- •63.Принципи, що забезпечують справедливість судового розгляду у кримінальному процесі.
- •64.Право на справедливий судовий розгляд у інтерпретації Суду.
- •65.Право на публічний судовий розгляд справи у інтерпретації Суду
- •66.Право на розгляд справи упродовж розумного строку з точки зору Суду.
- •67.Право на виконання остаточного рішення суду.
- •68.Правомірні з погляду Суду обмеження права на суд.
- •69.Чи виправдовує відсутність у держави коштів для виконання остаточного судового рішення його невиконання з точки зору Конвенції?
- •70.Презумпція невинуватості: тлумачення Судом ч.2 ст.6 Конвенції.
- •71.Права обвинуваченого у практиці Суду як гарантії права на суд.
- •72.Зміст поняття «цивільні права та обов’язки» у практиці Суду
- •73.Зміст поняття «кримінальне обвинувачення» у практиці Суду
- •74.Принципи, що забезпечують справедливість судового розгляду у цивільному процесі.
25.Роль Комітету Міністрів Ради Європи у контролі за виконанням рішень Суду.
Нагляд за виконанням рішень Європейського суду відповідно до частини 2 статті 46 Конвенції здійснює Комітет Міністрів Ради Європи (далі Комітет Міністрів). Слід зазначити, що Комітет Міністрів є виконавчим органом цієї впливової європейської організації і як такий він вирішує низку питань, пов’язаних з діяльністю РЄ – політичні, фінансові, організаційні тощо. Функція забезпечення виконання рішень Європейського суду є окремим напрямком діяльності Комітету Міністрів.
Кожні два місяці (шість разів на рік) Комітет Міністрів проводить засідання з питань виконання державами-учасницями рішень Європейського суду (засідання DH). З моменту набуття чинності судовим рішенням воно вноситься до порядку денного найближчого засідання DH Комітету Міністрів. Питання щодо виконання рішення Європейського суду розглядається періодично з інтервалом, як правило, не більше 6 місяців доти, доки Комітет Міністрів не визнає рішення виконаним і не закриє справу прийняттям відповідного резолюції.
Комітет Міністрів має повноваження приймати, так звані, попередні резолюції, які відображають його позицію з приводжу питань, пов’язаних з ходом виконання рішень (Interim Resolutions).
Попри те, що засідання Комітету Міністрів є закритими, заявник має можливість поінформувати його про хід виконання судового рішення державою, надіславши до нього скаргу, зокрема, у випадку відмови держави сплатити компенсацію або вжити інші заходи індивідуального характеру.
26.Хто здійснює міжнародний контроль за виконанням державами-членами рє рішень Суду і в яких формах?
Нагляд за виконанням рішень Європейського суду відповідно до частини 2 статті 46 Конвенції здійснює Комітет Міністрів Ради Європи (далі Комітет Міністрів). Слід зазначити, що Комітет Міністрів є виконавчим органом цієї впливової європейської організації і як такий він вирішує низку питань, пов’язаних з діяльністю РЄ – політичні, фінансові, організаційні тощо. Функція забезпечення виконання рішень Європейського суду є окремим напрямком діяльності Комітету Міністрів.
Кожні два місяці (шість разів на рік) Комітет Міністрів проводить засідання з питань виконання державами-учасницями рішень Європейського суду (засідання DH). З моменту набуття чинності судовим рішенням воно вноситься до порядку денного найближчого засідання DH Комітету Міністрів. Питання щодо виконання рішення Європейського суду розглядається періодично з інтервалом, як правило, не більше 6 місяців доти, доки Комітет Міністрів не визнає рішення виконаним і не закриє справу прийняттям відповідного резолюції.
Комітет Міністрів має повноваження приймати, так звані, попередні резолюції, які відображають його позицію з приводжу питань, пов’язаних з ходом виконання рішень (Interim Resolutions).
Попри те, що засідання Комітету Міністрів є закритими, заявник має можливість поінформувати його про хід виконання судового рішення державою, надіславши до нього скаргу, зокрема, у випадку відмови держави сплатити компенсацію або вжити інші заходи індивідуального характеру.
Контроль за виконанням рішень Європейського суду не обмежується лише контролем за сплатою компенсації. Комітет Міністрів контролює також вжиття державою інших індивідуальних та загальних заходів, спрямованих на відновлення порушеного права та попередження аналогічних порушень. Саме такий контроль складає основний зміст наглядової функції Комітету Міністрів, саме такі дії складають основний зміст діяльності держави щодо виконання рішень Європейського суду.