- •2.Які історичні причини прийняття Конвенції
- •3.Скільки було прийнято протоколів до Конвенції?
- •4.Які етапи розвитку конвенційної системи захисту прав людини Ви знаєте?
- •5.Скільки є чинних на сьогодні протоколів до Конвенції?
- •6.Якими принципами визначається співвідношення Конвенції та національних правових систем?
- •7.Які протоколи до Конвенції відкриті для підписання станом на сьогодні?
- •8.Які зміни були внесені до Конвенції з прийняттям Протоколу № 14?
- •11.Яке значення Преамбули до Конвенції?
- •12.Якою є структура Конвенції?
- •13.Порядок утворення Суду.
- •9.Які права людини були додані до Конвенції шляхом прийняття протоколів до неї?
- •10.Який статус має Конвенція в Україні?
- •14.Стадії розгляду справи у Суді
- •15.Компетенція одноособового складу Суду.
- •16.Компетенція комітету Суду.
- •17. Компетенція палати Суду.
- •18.Компетенція Великої палати Суду.
- •19.Чи може громадянин України звертатися до Суду зі скаргою на порушення своїх прав органами іншої держави-члена рє?
- •20.Кому належить право на звернення до Суду?
- •21.Особливості оформлення заяв до Європейського суду з прав людини та ведення переписки з цим Судом.
- •22.Процедура виконання рішень Cуду в Україні.
- •23.Який національний орган уповноважений здійснювати нагляд за виконанням рішень Суду в Україні?
- •24.Який строк передбачає законодавство України для виконання остаточного рішення Суду?
- •25.Роль Комітету Міністрів Ради Європи у контролі за виконанням рішень Суду.
- •26.Хто здійснює міжнародний контроль за виконанням державами-членами рє рішень Суду і в яких формах?
- •27.Які санкції можуть бути застосовані до держави у разі невиконання нею рішень Європейського суду з прав людини?
- •28.Процедура ухвалення пілотного рішення Судом.
- •29.В чому полягають особливості пілотного рішення Суду?
- •30.Юрисдикція Суду за колом суб’єктів.
- •31.Територіальна юрисдикція Суду.
- •32.Предметна юрисдикція Суду.
- •33.Часова юрисдикція Суду
- •34.Умови прийнятності заяви до розгляду в Суді.
- •35.Виникнення життя людини з точки зору ст. 2 Конвенції.
- •36.Які критерії правомірності застосування летальної сили Ви знаєте?
- •38.Чи є право людини на життя абсолютним з позицій Конвенції? Поясніть відповідь.
- •39.Які позитивні, негативні та процесуальні обов’язки держави випливають зі ст. 2 Конвенції?
- •40.Чи захищає ст. 2 Конвенції право людини на припинення свого життя (зокрема, на евтаназію)?
- •41.Чи є заборона катування абсолютною відповідно до Конвенції та практики Суду? Поясніть відповідь.
- •42.Принцип «мінімального рівня жорстокості».
- •43.Зміст поняття «нелюдське поводження чи покарання» у практиці Суду.
- •44. Зміст поняття нелюдське поводження чи катування в практиці суду
- •45.Зміст поняття «катування» у практиці Суду.
- •46.Чим відрізняється катування від інших форм жорстокого поводження, що забороняються Конвенцією?
- •48. Які види жорстокого поводження застосовувалися, на думку Суду, до заявників у справах щодо України?
- •51.Гарантії прав особи на свободу та на особисту недоторканність.
- •52.Чи охоплює поняття свободи у розумінні ст. 5 Конвенції також і духовну (моральну) свободу? Відповідь обґрунтуйте.
- •53.Чи можна застосовувати поширювальне тлумачення до переліку обставин, встановленого у ч. 1 ст. 5 Конвенції?
- •54.Обов’язки держави, що кореспондують праву на свободу та особисту недоторканність.
- •55.Який зміст Суд вкладає у поняття «негайно», застосоване у ч. 3 ст. 5 Конвенції?
- •56.Вимоги до правомірного позбавлення особи свободи у практиці Суду.
- •57.З урахуванням яких обставин повинна оцінюватись, з точки зору Суду, «розумність» тривалості тримання під вартою до передання її до суду?
- •58.Право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом з погляду Суду.
- •59.Зміст поняття «суд» у практиці Суду
- •60.Які елементи включає право на суд за ст. 6 Конвенції?
- •61.Вимоги вмотивовувати рішення суду у практиці Суду.
- •62.Принципи, що забезпечують справедливість судового розгляду у цивільному процесі.
- •63.Принципи, що забезпечують справедливість судового розгляду у кримінальному процесі.
- •64.Право на справедливий судовий розгляд у інтерпретації Суду.
- •65.Право на публічний судовий розгляд справи у інтерпретації Суду
- •66.Право на розгляд справи упродовж розумного строку з точки зору Суду.
- •67.Право на виконання остаточного рішення суду.
- •68.Правомірні з погляду Суду обмеження права на суд.
- •69.Чи виправдовує відсутність у держави коштів для виконання остаточного судового рішення його невиконання з точки зору Конвенції?
- •70.Презумпція невинуватості: тлумачення Судом ч.2 ст.6 Конвенції.
- •71.Права обвинуваченого у практиці Суду як гарантії права на суд.
- •72.Зміст поняття «цивільні права та обов’язки» у практиці Суду
- •73.Зміст поняття «кримінальне обвинувачення» у практиці Суду
- •74.Принципи, що забезпечують справедливість судового розгляду у цивільному процесі.
31.Територіальна юрисдикція Суду.
При визначенні компетенції за територією визначається сфера територіального застосування ЄСПЛ. За загальним правилом Суд з прав людини може розглядати всі факти, що мають місце на територіях, до яких застосовується Конвенція. Такими територіями є території держав- учасниць Конвенції. Разом з тим поняття територіальної юрисдикції не обмежується тільки територіями держав- учасниць. Стаття 56 встановлює норми, відповідно до яких «будь-яка держава-учасниця може під час ратифікації або будь-коли після цього заявити в повідомленні на ім’я Генерального секретаря Ради Європи про те, що дія цієї Конвенції поширюється на всі або деякі з територій, за міжнародні відносини яких вона відповідає».
32.Предметна юрисдикція Суду.
Предметна юрисдикція вимагає від Суду з прав людини проведення попереднього розгляду заяви на предмет відповідності порушеного права положенням, що гарантуються Конвенцією або протоколами до неї. Стаття 34 Конвенції встановлює: «Суд може приймати від будь-якої особи... заяви про порушення однією з Високих Договірних Сторін прав, викладених у Конвенції або протоколах до неї». Предметна компетенція Суду поширюється лише на ті права, які гарантуються Європейською конвенцією з прав людини та протоколами до неї.При встановленні предметної компетенції Суд виходить, головним чином, з власного розуміння характеру чи змісту того чи іншого права, на порушення якого скаржиться заявник. Проте прийняття Судом рішення про сумісність предметної юрисдикції скарг заявника з положеннями Конвенції не означає визнання Судом наяв- ності порушення права чи прав, гарантованих Конвенцією, оскільки цьому має передувати комплексний розгляд справи як стосовно прийнятності заяви, так і стосовно суті справи. Предметна юрисдикція Суду є найбільш динамічною, так як відповідні положення Конвенції постійно набувають нового розуміння за результатами змін та розвитку, що відбуваються в Раді Європи. Встановлення компетенції Суду вимагає попереднього розгляду індивідуальної заяви на предмет прийнятності щодо гарантованості Конвенцією чи протоколами до неї права, на яке є посилання в заяві позивача
33.Часова юрисдикція Суду
Під компетенцією Суду за часом визначається термін дії Конвенції. Конвенція починає діяти, тобто породжувати права і обов’язки для держав-учасниць з моменту набуття чинності, а для держав, що приєдналися – з моменту набуття чинності для кожної держави, яка приєдналася. Відповідно до норм Конвенції, Суд розглядає заяви щодо порушення прав людини, які відбулися після набрання чинності. Суд не розглядає заяви стосовно фактів, які мали місце до дати набрання нею чинності Європейською конвенцією для держави-відповідача та моменту визнання останньою можливості для заявників звертатись до контрольних органів Конвенції з метою подання індивідуальних заяв (справа «Подбєльськи проти Польщі» від 1998 року). Це правило не тільки випливає з положень Конвенції, а й повністю відповідає загальновизнаним принципам права. Таким чином, до компетенції Суду не належить розгляд індивідуальних заяв, в яких містяться факти порушення прав людини, що мали місце до дати набрання чинності Конвенції для відповідної держави. Проте практика Суду свідчить, що виняток можуть становити заяви, в яких йдеться про «триваючі порушення»: коли початкові факти порушення, відображеного в заяві, мали місце до дати набрання чинності Конвенції для держави-відповідача, але вони безпосередньо визначали стан заявника вже після зазначеної дати.