- •Тема 1. Серцево-легенева і церебральна реанімація.
- •1. Розвиток реаніматології та інтенсивної терапії в Україні та світі.
- •2. Види смерті; термінальні стани. Причини первинної зупинки серця. Етапи серцево-легеневої та церебральної реанімації.
- •2.1. Термінальні стани.
- •2.2. Види смерті.
- •2.3. Причини первинної зупинки серця.
- •3.2. Причини обтурації дихальних шляхів і методи відновлення їх прохідності.
- •2.4. Етапи серцево-легеневої та церебральної реанімації.
- •3. Негайний етап слцр. Причини обтурації дихальних шляхів і методи відновлення їх прохідності. Штучна вентиляція легенів. Непрямий масаж серця. Оцінка ефективності реанімаційних заходів.
- •3.1. Забезпечення прохідності верхніх дихальних шляхів. Етап a називається відновлення і підтримка прохідності дихальних шляхів.
- •3.4.Непрямий масаж серця.
- •2 Вдихи 30 компресій (2:30)
- •3.5. Оцінка ефективності реанімаційних заходів.
- •4. Спеціалізований етап слцр.
- •4.1. Види зупинки ефективного кровообігу.
- •4.3. Обсяг і обґрунтування медикаментозної терапії під час реанімації, шляхи і методи введення препаратів.
- •4.4.Визначення показань до дефібриляції та відкритого масажу серця.
- •4.5. Техніка проведення дефібриляції та правила безпеки при виконанні дефібриляції.
- •5. Ііі етап слцр.
- •Ранній прогноз кінця слцр
- •5.2. Патогенез, клінічний перебіг післяреанімаційної хвороби.
- •5.3. Поняття про декортикацію, децеребрацію та смерть мозку.
- •Критерії смерті мозку*
- •5.4. Клінічні ознаки, біохімічні та інструментальні методи визначення смерті мозку.
- •5.5. Поняття про еутаназію. Проблема життя і смерті.
- •5.7. Етичні і соціально-правові проблеми.
- •6. Післяреанімаційна хвороба.
- •7. Особливості проведення реанімації у дітей різних вікових груп.
- •Надання реанімаційної допомоги новонародженому в пологовому залі і операційній
- •Забезпечення прохідності дихальних шляхів
- •Киснева терапія
- •Непрямий масаж серця
- •Застосування лікарських засобів
- •Адреналін
- •Засоби, що нормалізують судинний об’єм крові
- •Натрію гідрокарбонат
- •Налоксону гідрохлорид
- •Дії у разі неефективної реанімації
- •Припинення реанімації
- •Післяреанімаційна допомога
- •Дитина, якій надавали будь-яку первинну реанімаційну допомогу, не повинна залишатись в пологовому залі (операційній) без нагляду медичного персоналу.
- •Перелік питань для підсумкового контролю
- •Негайний етап слцр.
- •Спеціалізований етап слцр.
- •Література, що рекомендується:
- •Алгоритм дій
- •Приклад тестових завдань для контролю кінцевого рівня знань
- •Короткі методичні вказівки
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Відповіді на тестові завдання
- •Серцево-легенева і церебральна реанімація
Застосування лікарських засобів
Лікарські засоби рідко використовують під час первинної реанімації новонароджених. Їх призначення необхідно, якщо, незважаючи на адекватну вентиляцію легень 100 % киснем і проведення непрямого масажу серця протягом 30 секунд, ЧСС залишається менше 60 скорочень за 1 хвилину.
Перелік лікарських засобів, які застосовують у пологовому залі:
Адреналін.
Засоби, що нормалізують судинний об’єм - фізіологічний розчин.
Натрію гідрокарбонат.
Налоксон.
У
разі потреби вводити лікарські засоби
внутрішньовенно, слід обов’язково
катетеризувати вену пуповини на
мінімальну глибину, яка забезпечує
вільний зворотний відтік крові (Рис.
19).
Рис.19. Правильне введення катетера у вену пуповини під час реанімації новонародженого.
Адреналін
Показання до застосування.
ЧСС менше 60 скорочень за 1 хвилину після щонайменше 30 секунд проведення непрямого масажу серця і штучної вентиляції легень 100% киснем.
Відсутність серцевої діяльності новонародженого в будь-який момент реанімації (одночасно показані ШВЛ, непрямий масаж серця і введення адреналіну).
Приготування розчину і дозування.
Готують 0,01% розчин адреналіну [1:10000]:
До 1 мл 0,1 % розчину адреналіну гідрохлориду або 0,18 % розчину адреналіну гідротартрату треба додати 9 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.
Набирають у шприц 1-5 мл приготовленого розчину [1:10000].
Дозування:
внутрішньовенна доза – 0,1-0,3 мл/кг (0,01-0,03 мг/кг);
ендотрахеальна доза – 0,3-1,0 мл/кг (0,03-0,1 мг/кг).
Не можна застосовувати більші внутрішньовенні дози адреналіну під час реанімації новонароджених, оскільки їх уведення може спричинити ураження мозку і серця дитини. Менші ендотрахеальні дози неефективні.
За відсутності ефекту і наявності показань введення адреналіну повторюють кожні 3-5 хвилин. Повторні введення адреналіну здійснюють лише внутрішньовенно.
Техніка введення.
Розчин адреналіну вводять швидко.
Рекомендований шлях введення адреналіну – внутрішньовенний; ендотрахеальне введення можна використати тимчасово поки здійснюється венозний доступ.
Ендотрахеально адреналін вводять зі шприца безпосередньо до ендотрахеальної трубки або через зонд, уведений у трубку; після введення медикаменту до трахеї важливо відразу провести декілька ефективних вентиляцій під позитивним тиском.
Засоби, що нормалізують судинний об’єм крові
Показання до застосування.
Гіповолемія:
можливість розвитку цього стану слід передбачити у всіх дітей, стан яких не поліпшується після проведених ШВЛ і непрямого масажу серця, особливо, за наявності даних про можливу крововтрату;
інші симптоми гіповолемії – блідість, слабке наповнення пульсу і відсутність ознак поліпшення периферичного кровообігу, незважаючи на всі реанімаційні зусилля.
Лікарські засоби:
0,9% розчин натрію хлориду (фізіологічний розчин);
для корекції значної крововтрати (наявні клінічні ознаки геморагічного шоку) може бути потрібною невідкладна трансфузія 0 (I) Rh(-) еритромаси;
розчини, що містять альбумін, не повинні використовуватись під час первинної реанімації, оскільки їх застосування пов’язано з вищим ризиком інфекційної захворюваності і смерті новонароджених.
Дозування і введення.
Готують 40 мл 0,9% розчину натрію хлориду у шприцах або системі.
Доза – 10 мл/кг.
Шлях введення – внутрішньовенно повільно, протягом 5-10 хвилин.
