2 Вдихи 30 компресій (2:30)
Якщо ж реаніматорів двоє, то один здійснює штучну вентиляцію легень, а інший – непрямий масаж серця, за вказаною вище схемою. Крім того, за наявності двох реаніматорів вони один одного контролюють: той хто проводить ШВЛ стежить за пульсом на магістральній артерії, а той, хто проводить масаж серця — за екскурсією грудної клітини.
3.5. Оцінка ефективності реанімаційних заходів.
Ефективно виконана СЛЦР супроводжується низкою ознак: звужуються зіниці, якщо вони були розширені, «поліпшується» колір шкіри, можуть з’являтися одиничні дихальні рухи і т.п. СЛЦР вважатиметься успішною в разі відновлення самостійного кровообігу. У разі відновлення самостійного кровообігу без відновлення самостійного дихання – продовжуємо проводити ШВЛ без масажу серця.
4. Спеціалізований етап слцр.
4.1. Види зупинки ефективного кровообігу.
Зупинка кровообігу може бути первинною і вторинною.
Первинна зупинка кровообігу відбувається при безпосередньому ураженні серцевого м’яза або провідної системи серця, а також внаслідок рефлекторних впливів на водій серцевого ритму. Основні її причини: інфаркт міокарда, повна поперечна блокада та інші види аритмій, поранення серця, міокардит, ураження електричним струмом, подразнення різних рефлексогенних зон, гостре порушення мозкового кровообігу з ураженням бульбарних центрів. При первинній зупинці кровообігу через 7-10 с відбувається втрата свідомості, можуть спостерігатися клонічні судоми. Через 40-60 с припиняється самостійне дихання.
Вторинна зупинка кровообігу є наслідком порушень функціонування інших систем організму. Основними її причинами можуть бути: гіпоксія, гіповолемія, порушення електролітного обміну, гострі отруєння, анафілактичний та інші види шоку, травматичні ушкодження, переохолодження, перегрівання та ін.
4.2. ЕКГ-діагностика типу зупинки кровообігу.
Виділяють три основні механізми зупинки кровообігу: електричну активність без пульсу, яка включає до себе електромеханічну дисоціацію та тяжку брадіаритмію; фібриляцію шлуночків (рис. 9) або шлуночкову тахікардію без пульсу (рис. 10) та асистолію (рис. 11).
Фібриляція шлуночків. Найпоширеніший вид зупинки кровообігу в позалікарняних умовах. Фібриляцію шлуночків поділяють на три типи: дрібно-, середньо- та великохвильову.
Рис. 9. Фібриляція шлуночків.
Причиною являється порушення проведення імпульсів по міокарду передсердь та шлуночків, а також підвищення збудливості міокарда. Причинами виникнення фібриляції шлуночків може бути внутрішньоклітинну гіпокаліемію, загальне охолодження організму та механічні подразнення під час діагностичних та лікувальних маніпуляціях.
Безпульсова шлуночкова тахікардія. Найпоширеніший вид зупинки кровообігу в лікарняних умовах. Можливо, це пов’язано з тим, що в умовах стаціонару з моменту зупинки кровообігу до діагностики безпульсовою шлуночкової тахікардії минає менше часу та є можливість своєчасно зафіксувати дане ускладнення. При безпульсовій шлуночковій тахікардії, незважаючи на часте скорочення шлуночків, скоротливість міокарда значно знижена, що супроводжується неефективним кровообігом.
Рис. 10. Шлуночкова тахікардія без пульсу.
Асистолія. Повна відсутність електричної та механічної діяльності міокарда. На ЕКГ виявляється у вигляді прямої лінії з незначними коливаннями. Найчастішою причиною асистолії являється ішемічна хвороба серця, також вона може розвинутись на тлі фібриляції шлуночків, що є несприятливою прогностичною ознакою для лікування хворого.
Рис. 11. Асистолія.
Електромеханічна дисоціація та брадіаритмії з неефективною механічною діяльністю серця. Це стан пацієнта, коли електрична активність серця збережена, але вона не супроводжується ефективними скороченнями міокарда. На ЕКГ може бути наявність нормальних або майже нормальних комплексів. Причинами такого стану можуть бути: гіповолемія, тампонада, напружений пневмоторакс.