Осмотичний тисккрові

Осмотичний тиск кровізабезпечує обмін води між кров’ю і тканинами.Осмотичним тиском назива-єтьсясила,щозабезпечуєрухрозчинникачерезнапівпронимкнумембранувбікбільшоїконцент-рації.Длякровіцявеличина–7,6атм.або300мосмоль.Осмоль–осмотичнийтискрозчинуодномоляр-ної концентрації.Осмотичний тиск забезпечується головним чином неорганічними речовинами плазми.Частинаосмотичноготиску,щостворюєтьсябілками,маєназву«онкотичнийтиск».Забезпечуєтьсявінголовнимчиномальбумінами.Онкотичнийтискплазмикровібільший,ніжміжклітинноїрідини,оскількивостаннійзначнонижчийвмістбілків.Зівдякибільшомуонкотичномутискувплазмікровіводазміжклітин-ноїрідиниповертаєтьсявкров.Задобуізкровоносноїсистемивиділяєтьсядо20лрідини.2-4лїїуви-гляділімфиповертаються лімфатичними судинами в кровоносну систему.Разом із рідиною з крові в інтерстиційпотрапляютьциркулюючівплазмібілки.Частиназнихрозщеплюєтьсяклітинамитканин,ли-шечастинапотрапляєулімфу.Томувлімфібілківменше,ніжуплазмікрові.Лімфа,щовідтікаєвідріз-нихорганів,міститьрізнукількістьбілків:від20г/лулімфі,щовідтікаєвідм’язівдо62г/л–відпечінки(у плазмікровібілківміститься60-80г/л).Улімфіміститьсявеликакількістьліпідів,лімфоцитів,практично немаєеритроцитівінебуваєтромбоцитів.

Призменшенніонкотичноготискурозвиваютьсянабряки.Це,першзавсе,зумовленотим,щоводанеутримуєтьсявкров’яномуруслі.

Розчини,якімаютьоднаковийзкров’юосмотичнийтиск,називаються,ізотонічними.Такимрозчиномє0,9%розчинNaCl.Він називається фізіологічним розчином.Розчини,які мають більший осмотичний тиск називаютьсягіпертонічними,менший-гіпотонічними.Якщо клітини крові помістити в гіпертоніч-ний розчин,із них виходить вода,вони зменшуються в об’ємі.Це явище має назвуплазмоліз.Якщо ж клітиникровіпоміститивгіпотонічнийрозчин,водавнадмірнійкількостінадходитьвних.Клітини(перш завсееритроцити)збільшуютьсявоб’ємійруйнуються.Цеявищемаєназвугемоліз(осмотичний).Зда-тністьеритроцитівзберігатицілісністьмембранивгіпотонічномурозчинімаєназвуосмотичнарезистен-тністьеритроцитів.Дляїївизначенняеритроцитивносятьурядпробірокз0,2-0,8%розчинамиNaCl.За нормальноїосмотичноїрезистентностігемолізеритроцитівпочинаєтьсяу0,45-0,52%розчиніNaCl(міні-мальнаосмотичнарезистентність);50%лізисвідбуваєтьсяу0,40-0,42%розчиніNaCl,аповнийлізис–у0,28-0,35%розчиніNaCl(максимальнаосмотичнарезистентність).

Регулюванняосмотичноготискувідбуваєтьсяпереважнозадопомогоюмеханізмівспраги(див.моти-вації)та секреції вазопресину(АДГ).При підвищенні ефективного осмотичного тиску плазми крові збу-джуються осморецептори переднього гіпоталамусу,посилюється секреція вазопресину,який стимулює механізми виникнення спраги.Збільшується приймання рідини.Вода затримується в організмі,розбав-ляєгіпертонічнуплазмукрові.Провіднарольурегуляціїосмотичноготискукровіналежитьниркам(див.

регуляціювиділення).

Активна реакціякрові

Активна реакція крові(рН)обумовлена співвідношенням в ній Н⁺і ОН^-йонів.Кров має слаболужну реакцію.рНартеріальноїкрові–7,4,венозної–7,35.КрайнімежізмінирН,щосуміснізжиттям–7,0-7,8.

ЗрушеннярНкровівкислусторону–ацидоз,улужну–алкалоз.Якацидоз,такіалкалозможутьбутидихальними,метаболічними,компенсованими йнекомпенсованими.

Кровмає4буфернісистеми,якіпідтримуютьсталістьрН.

1)Буферна система гемоглобіну.Ця система представлена відновленим гемоглобіном(ННв)і його калієвоюсіллю(КНв).ВтканинахНввиконуєфункціюлугу,приєднуючиН⁺,авлегеняхведесебеяккис-лота,віддаючиН⁺.

2. Карбонат-бікарбонатнабуфернасистема–представленавугільноюкислотоювнедисоційованомуйдисоційованомустанах:Н₂СО_3↔Н⁺⁺НСО₃^-.ЯкщовкровізбільшуєтьсякількістьН⁺,реакціяіделіворуч.ЙониН^+зв’язуютьсязаніономНСО₃^-зутвореннямдодатковоїкількостінедисоційованоївугільноїкислоти(Н₂СО₃).ПривиникненнідефіцитуН^{+реакція}ідеправоруч.Потужністьцієїсистемивизначаєтсятим,що Н₂СО_3ворганізміперебуваєвстанірівновагизСО₂:Н₂СО_3↔СО₂₊Н₂О(реакціявідбуваєтьсязаучастюкарбоангідразиеритроцитів).ПризростаннівкровінапругиСО₂,одночаснозростаєконцентраціяН⁺.Над-

лишокСО_{2виділяється}легенямипридиханні,аН^+-нирками.ПризменшеннінапругиСО₂,йоговиділення

3 2 3 2 2

легенямипридиханнізменшується.Укінцевомувиглядіфункціонуваннякарбонат-бікарбонатноїбуфер-ної системи можна представити наступним чином:Н⁺+НСО^-↔ Н СО ↔ Н О+СО.

2. Фосфатнабуфернасистемаутворена:

а)дігідрофосфатомNaH₂PO₄-ведесебеякслабакислота;

б)гідрофосфатомNa₂HPO_4-ведесебеяклуг.

- + 2-

Функціонуванняфосфатноїбуферноїсистемиможнапредставитинаступнимчином:H₂PO_4↔Н+HPO_4.

Концентраціяфосфатівуплазмікровімаладлятого,щобцясистемавідігравалазначнуроль,однак,вонамаєважливезначеннядляпідтриманнявнутріклітинногорНтарНсечі.

4. Буферна ситема білків плазми крові.Білки є ефективними буферними системами,оскільки здат-ність до дисоціації мають як карбоксилові,так і амінні вільнігрупи:

RCOOH↔RCOO^-+Н⁺

- +

RNH₃↔RNH₂+Н

Значнобільшийвнесокуствореннябуферноїємностібілківвносятьбоковігрупи,щоздатнійонізува-тися,особливоімідазольнекільцегістидину.

Приклінічнійоцінцікислотно-лужноїрівновагиукомплексіпоказниківважливезначеннямаютьрНартеріальноїкрові,напругаСО₂,стандартнийбікарбонатплазмикрові(standartbicarbonate–SB;скла-дає22-26ммоль/л;являє собою вміст бікарбонатів у плазмі крові,повністю насиченій киснем при на-прузівуглекислогогазу40ммрт.ст.татемпературі37⁰С)тавміступлазміаніонівусіхслабихкис-

лот(першзавсебікарбонатитааніоннігрупибілків).Усіціразомвзятіаніониназиваютьсябуферними основами(bufferbases–BB).ВмістВВвартеріальнійкровіскладає48ммоль/л.

Формені елементикрові