Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тези лекцій з фізіології.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

Порівняльно-фізіологічнийметод

Повне видалення кори у тварин,що посідають різні сходинки еволюційного ряду,спричиняє неоднозначні наслідки.У риб(кора представлена лише одним шаром нюхових клітин),амфібій(є нюховакора),рептилій(корапов'язаназсистемоютрійчастого нерва й нюховими структурами)суттєвих змін та відхилень у поведінцінеспостерігалось.У птахів(голубів)кора організова-на у вигляді півкуль,пов'язана з різними сенсорни-ми системами;можливі складні рухові акти(літан-ня,клювання,гніздування).Після видалення півкуль зникає ініціатива в прийманні їжі(навіть коли вона поряд),літанні.Порушуєтьсябатьківськийрефлекс.

Відхиленнявповедінціпосилюютьсяуссавців–кішокі особливособак.Здатні пересуватись,со-баки можуть загинути від голоду та спраги,якщо їх штучно не годувати.Безпівкулеві мавпибільшу частину часу сплять.Людианенцефали зовсім нежиттєздатні.Після затяжної реанімації,при штуч-ному життєзабезпеченні,людина,втративши функціональнокору,перетворюєтьсяна«живийтруп».

Метод часткового видалення та подразнен-някори

Метод повного видалення кори було розробле-но,виходячи з гіпотези про рівнозначність(еквіпотенціалізм)кори.В оцінці функцій окремих ділянок кори важливу роль відігралиметоди част-кового видалення кори,у комбінації з методами подразнення при порівнянні з клінічнимиспостере-женнями,а згодом і з електрофізіологічними дослідженнями.Ці методи дозволили спростувати еквіпотенціалізмізатвердитипевнулокалізованістьполів зіспеціалізованими функціями(рис. 4.43, 4.44).В експериментах на наркотизованих твари-нах(собаках)Фрітц та Гітціг(1870)виявили,що електричне подразнення обмежених ділянок кори головного мозку викликає рух кінцівок з протилеж-ного боку–передніх чи задніх у залежності від місця подразнення.Згодом«рухові ділянки»було вивчено й у корі мозку людини під час нейрохірургічних операцій.Електричне подразнен-ня наносили на оголену поверхню мозку через трепанаційний отвір у стані неспання(Пенфілд,Расмуссен,1950).

Головною руховою ділянкоює кора прецентральноїзвивини(поля4і6заБродманом).Це М1.Їй властива соматотопічна організація з певним упорядкованим просторовим розташуван-ням центрів,котрі відають скороченнями певних груп м'язів(проекції догори ногами) (рис. 4.45).Найбільша площа ділянки для м'язів обличчя й пальців кисті,тобто ділянок тіла,що виконують особливо різноманітні й складні рухові функції,при розумінні,що треба зробити.Ця ділянка заходитьінамедіальнийкрайпівкулі,атакожвиходитьза

межі прецентральної звивини.Є також вторинна моторна ділянка(М2);розташована вона вглибині міжпівкулевої щілини й прилягає до М1.Обидві ділянки мають також представництво чутливих перифе-ричних ділянок і тому точніше звуться первинною і вторинною мотосенсорними ділянками кори(Мс1та Мс2).

ПірамідніклітиниБецаособливодобревираженівпрецентральнійзвивині.Аксоницихклітин(швидкі),атакожаксонималихпірамід3шару(повільні)утворюютьпіраміднийтракт(по1млнволоконзкожногобоку).

Рис. 4.43.Локалізація функцій в корі лівої півкулі головногомозку.

Вказаніруховіділянкикориневідповідаютьзазадумруху,аєостаннімсупраспинальнимцентром,в якомузадумрухуперетворюєтьсявпрограму.Алецепершийзцентрів-виконавцівруху.Тутвибираютьсяпотрібнім'язи.Пошкодженняділянок4і6викликаєпаралічійпарезикистей,стоп,мімічноїмускулатури,м'язів,пов'язанихзартикуляцією.

Виявленіулюдейвпостцентральнійзвивинісенсорніділянкитакожізсоматотопічноюорганізацієюйпримішуванням моторних одиниць(див.рис. 4.45).Тому насправді вони сенсомоторні(См).За Бродма-ном–цеполя1,2,3.ЄйділянкаСм2;це–нижнятім'янаділянка,щоприлягаєдолатеральноїборозни.Забезпечуєпервиннийаналізівідбір.Отже,усьогоруховихділянокукорі,якічутливих,чотири.Сенсорні ділянкиєприкладомпроекційнихділяноккори,вякихрозташованімономодальнінейрони,щоотримуютьінформаціювідрелейнихядерталамусу.

Електричнеподразненняпід час нейрохірургічних операційділянок1, 2, 3 (С1та С2)викликає відчуття тиску,дотику,тепла на протилежному боці тіла.Їх видалення спричиняє втрату тонкої градації чутливості тієї частини тіла,котра представлена у видаленій ділянці кори.Рухи ж стаютьнезграбними,

«неакуратними»,невправними.

С1відповідальна за сприйняття взаємного положення частин тіла.Забезпечує сприйняття деталей подразника,орієнтаціюголовивнапрямкузвуківісвітла.Аналіздискримінаційний(точковий).

С2забезпечує первинний ситуаційний аналіз подразника.Тут організується сприйняттяпротяжності

тіла,виділеннябіологічнонебезпечнихподразниківвекстремальнихумовах.

Зороваділянкакори(ділянка17)–остроговазвивинаталатеральнаборознанаїїберегах.Отримує зоровуінформацію.Цетопографічно(фототопічно)організованепредставництвосітківки,безперекриттяколонок.У кожну півкулю надходять сигнали від рецепторів обох очей–у ліву–від правих половин,у праву–від лівих.Електричне подразнення дає відчуття світла(без усвідомлення його джерела).Пош-кодження спричиняє фотоми,геміанопію.

Рис. 4.44.Локалізація функцій на медіальній поверхні кори правої півкулі головногомозку.

Слуховапроекційнаділянкакори–поперечнізвивиниверхньоїчастинискроневихчасток(ділянка41).Це звивина Гешля,головним чином розташована в латеральній борозні,невелика частина–на верхнім краї скроневої частки.У слуховій ділянці представлено тонотопічно завиток внутрішнього вуха.Сюдижпроектуютьсявестибулярнішляхи.Електричнеподразненняцієїділянкивикликаєвідчуттяшумув обох вухах.Ураження вискової частки призводить до порушень слуху.Завдяки двобічному представ-ництву,однобічнеруйнуваннянепризводитьдоповноїглухоти.

Моторний центр мови Брока(ділянка40)у нижній лобній звивині(у правшів)прилягає до прецентральної звивини–ділянки,що керує скороченнями м'язів губ,язика,піднебіння,глотки,тобто м'язів,причетних до артикуляції.Центр Брока розвивається з мозкового центру міміки мавп.Ураження цієї ділянки спричиняє моторну афазію,тобто неможливість вимовляти слова.Однак паралічів відповіднихм'язівнемає.

Великі території займаютьасоціативні ділянки(у людини86%усієї поверхні кори,у мавп– 64%,у щурівусього3%).Ціділянкиспеціалізованінаузагальнюючійоцінцідіючихподразниківзавсімаознака-ми,а також настроюванні на найбільш цілеспрямовану діяльність;отже,забезпечують інтегративні функції мозку на вищому рівні.Якщо в проекційних зонах переважають мономодальні Н,то в асоціативних–полімодальнізавдякиконвергенції;пов'язанівонизасоціативнимиядрамиталамусу.

Головних асоціативних ділянок3:паріето-окціпіто-темпоральна,фронтальна,лімбічна кора.Асоціативніполя,якізабезпечуютьоцінкудіючогоподразника,розташованіувиглядіпоясівшириною

    1. см,щооточуютьвідповідніпроекційніполя.

Спеціальніділянкиверхньогойсередньоговип'ячувань(конволюцій)улівійпівкулі(поле42)пов'язані з розумінням мови.При їх пошкодженні втрачається здатність розуміти слова почуті,а також вимовлені самоюлюдиною(сенсорнийцентрмовиВерніке).

Зороваасоціативнакора(поля18,19заБродманом).Поле18забезпечуєсприйняттяцілісноїкарти-ни,поле19–пізнаннязоровихобразів.Ціполязабезпечуютьасоціаціюзоровоїтаіншихвидівчутливості.Синтезу підлягають не тільки зорові,але частково й тактильні та слухові відчуття.Усе це забезпечує пізнаванняпредметівзаїхбагатьмаознаками.Подразненняполя19викликаєзоровігалюцинації,ушкод-ження–зорові агнозії(неможливість оцінити джерело світлового впливу,сприйняти написані слова).Агнозія–порушенняпізнаванняпризбереженніелементарноїчутливостійсвідомості.Агнозіїголовнимчиномпов'язанізпошкодженнямасоціативнихтім'яно-потиличнихділянок.Кірковийкінецьзоровогоана-лізатораписьмовоїмовирозташованийвкутовійзвивині.Припошкодженнійогомаємісцеалексія(по-рушенняздатностічитатитарозумітинаписане).

Пошкодженняслуховоїасоціативноїкоривикликаєслуховуагнозію–неможливістьпізнатидже-релозвуковоїдії.Цяділянка,розташовананапериферіїслуховоїпервинноїділянки,єасоціативнимслу-ховимполем,пов'язанимзоцінкоюзначущостізвуків.Їїподразненнявикликаєслуховігалюцинаціїйрухиголовивпротилежнийбік.Зпам'ятівитягаютьсязвуковіобразиминулого(Пенфілд).

«Поле імен» забезпечує можливість назвати предмет.

Рис. 4.45.Соматосенсорнатамоторна кора.На малюнку показано тільки половини кожної з таких корко-вих ділянок:ліва соматосенсорна ділянка(отримує сигнали переважно від правої половини тіла)і права моторна ділянка(здійснюєкеруваннярухамилівоїполовинитіла).

Тактильнаагнозіяспостерігаєтьсяприпошкодженніверхньоїтім'яноїчастки,якаприлягаєдоділянкишкіряноїчутливості.Невпізнаютьсяпредметиприобмацуваннізаформою,об'ємом(астереогнозія),хоча тактильнайглибокачутливістьзбережені.

Апраксії(на відміну від еупраксій–правильних дій)полягають у порушеннях цілеспрямованих доцільних дій,виконання яких слід було здійснити за наказом,за інструкцією або за взірцем(наслідуванням).У зв'язку з пошкодженням асоціативних полів тім’яної кори лівої півкулі(у правшів) –неможливість заселити нитку в голку,шити та ін.);з ушкодженням поля40тім'яної кори–неможливістьнамалювати чизконструювати.

Отже,пошкодження асоціативного поля не призводить до втрати якогось виду чутливості,але не дає можливості оцінити значення діючого подразника,джерело подразнен-ня.Якщо активація проекційних полів забезпечує оцінку модальності,вида подразника подібно до сигнального дзвоника за телефоном чи лампочки на табло,то активацією асоціативного поля розкривається суть подразника(зміст телефонної розмови),його значення,всебічна оцінка ситуації.Так,скроневі асоціативні поля важливі у сприйнятті форми,схеми,розташу-вання власного тіла,просторових відношень навколишньогосвіту.

Лобнакора(поля9–14)посідаєдещоособливемісце.

Ця ділянка пов'язана з моторними полями,що забезпечує задум рухової програми.Пов'язана з гіпоталамусом і лімбічною системою;звідси випливає роль префронтальної кори в узгодженні при поведінковійдіяльностізовнішніхситуаційівнутрішніхмотивацій.Якнаслідок:

  • адекватністьповедінки;

  • керуванняприродженимиповедінковимиреакціямизадопомогоюнакопиченогодосвіду;

  • реалізаціянайвищихформінтегративноїдіяльностімозку;

  • цілеспрямований вибір рухів,дій,що важливо при навчанні з урахуванням індивідуального досвіду,отже,причетністьдоорганізаціїпам'яті;

  • напідставіпопередньогосинтезусигналів,зарахуноквилученняінформаціїпроминулийдосвід,про-гнозування.

Отже,лобнакора–цеважливаділянкаакцепторарезультатудії(Анохін,Судаков).

При пошкодженнях лобної кори в поведінці людини спостерігається імпульсивність,підвищена емоційність,розгальмованість,роздратованість,ейфорія та інші прояви психічної нестійкості,нестриманості,неврівноваженості.

При ствердженні ролі лобної кори як вищого регуляторного відділу,вищі нервові функції не можна спроектувати на окремі ділянки лобної кори.Будь-яка її частинка може бути залучена до здійснення кожної з вищих функцій в залежності від індивідуального досвіду.Тому«лобні»хворі можуть виявляти вельмирізнірозлади–порушенняпізнавання,пам'яті,інтелекту,навчаннятаін.Лобнакоравідповідаєзасоціальніконтакти.Тутспостерігаєтьсявеликафункціональнадинамічність.

Отже,якщо проекційні поля мають фіксовану локалізацію в корі й зв'язки з нижчерозташо-ваними центрами(жорсткі ланки),то асоціативні функціонують як ціле,пов'язані зі складними процесами вищої нервової діяльності,психічної діяльності(гнучкі ланки–Н.П.Бєхтєрєва).Взагалі фізіологічний принцип діяльності кори є системним,потребує залучення самих різних ділянок кори,хоча й нерівнозначних(нееквіпотенціальних).

Електроенцефалографія

Електроенцефалографія-це метод реєстрації біострумів головного мозку при розташуванні реєструючих електродів на поверхні черепа(рис. 4.46).У випадку контакту електродівзповерхнеюкориметодмаєназву«електрокортикографія».

Наелектроенцефалограмі(ЕЕГ)виділяютьнаступнікомпоненти(рис.4.47):

α-хвилі–їхчастотаскладає8-13/с,амплітуда50мкВ;цеосновнийфонелектричноїактивностімозкуустані спокійного неспання;β-хвилі–їх частота14-30/с,амплітуда30мкВ;це хвилі активного неспання; (виникаютьпридіїподразників,розплющенніочей,емоційномузбудженні),атакожупарадоксальнійста-діїсну;

δ-хвилі–їхчастота1-3,5/с,амплітуда100мкВ;спостерігаютьсяпригіпервентиляції,унаркозі,повільній фазісну,придеякихпатологічнихстанах(уділянках,сусідніхзпухлиною,якпроявгальмівногостану);

θ-хвилі–їх частота4-7/с,амплітуда100-200мкВ;переважно виникають у паріетальних і скроневих ділянках;з’являютьсяпризасипанні.

ЕЕГмаєпевнедіагностичнезначення,оскількиєпоказникомфункціональногостануголовногомозку.

Електрична активність головного мозку дитиниза частотно-амплітудною і топографічною характеристикою суттєвовідрізняєтьсявідЕЕГдорослоїлюдини.

Урозвиткубіоелектричноїактивностівонтогенезівиділяютьчотириперіоди:

      1. відмоментанародженнядо18місяцівувсіхділянкахмозкудомінуєδ-активність;

      2. від18місяцівдо5роківдомінуєθ-активність;

      3. від6роківдо10роківдомінуєα-ритм(лабільнафаза);

      4. після10роківдомінуєα-ритм(стабільнафаза).

Вікові зміни електричної активності головного мозку зумовлені морфофункціональним дозріванням кори великих півкуль

Рис. 4.47.Схема головних ритмів електроенцефалограми.

I–бета-ритм,II–альфа-ритм,III–тета-ритм, IV–дельта-ритм,V–судомнірозряди.