- •Вінницький національний медичний університетім.М.І.Пирогова Кафедра нормальноїфізіології
- •Фізіології
- •Обміну речовин і енергії,виділення
- •Провіднасистемасерця 9595
- •Нервоварегуляція 13232
- •Список головнихскорочень
- •Модуль1:загальнафізіологія Лекція1.Предмет і задачі фізіології.Збудливі тканини.Біопотенціали.Електрогенез.Закони подразнення збудливихтканин
- •Тканини
- •Збудливітканини
- •Мембранний потенціалспокою
- •Різною проникністю мембрани для цихйонів.
- •Потенціалдії
- •Зміна збудливості призбудженні
- •Загальні відомості про структуру і функцію нервовихклітин.
- •Закони проведення збудження по нервовихволокнах
- •Механізм передачі збудження в хімічнихсинапсах
- •Синапси гальмiвноїдiї
- •Електричнiсинапси
- •Проведення збудження черезсинапси
- •Головні властивості проведення збудження через синапсинаступні.
- •Лекція3.
- •Лекція4.Збудження та гальмування в цнс.Координація рефлекторноїдіяльності
- •Iррадiацiяiгенералiзацiязбудження
- •Центральне гальмування та його види(пряме,випереджаю-че,реципрокне,зворотне,латеральне)
- •Рефлекси антагонiстичнi,союзнi,синергiчнi,ланцюговi
- •Полегшення,оклюзiя
- •Принцип домiнанти
- •Пластичнiсть нервовоїсистеми
- •Сучаснiуявлення проiнтегративну дiяльнiстьмозку
- •Лекція5.Спинниймозок.Стовбурмозку.Мозочок Структурно-функціональнаорганізаціяспинногомозку
- •Функцiональне значення головних висхiдних I низхiдних шляхiв спинногомозку
- •Рефлекторна дiяльнiсть спинного мозку.Спинальна тварина.Спинальнийшок
- •Значенняспинногомозкуврегуляцiїтонусум'язiв.Гама-петля
- •Функцiї м'язових веретенiсухожильнихорганiв
- •Функцiїγ-петлi
- •Сухожильнiоргани як датчики системи регуляцiїнапруги
- •Периостальнийрефлекс
- •Стовбурмозку
- •Покрiвля середнього мозку(чотиригорб'я)
- •Ядра черепнихнервiв
- •Голубапляма
- •Загальна характеристика мезенцефальноїтварини
- •Симптоми пошкодженьмозочка
- •Функції асоціативнихядер
- •Функції неспецифiчних ядерталамусу
- •Лекція7.Гiпоталамус.Лiмбічна система.Емоцiї.Автономна(вегетативна)нервовасистема Гiпоталамус
- •Регуляцiя вегетативнихфункцiй
- •Терморегуляторна функцiягiпоталамусу
- •Гiпоталамо-гiпофiзарнасистема
- •Причетність до регуляцiї поведiнковихреакцiй
- •Лiмбічнасистема
- •Функцiї лiмбiчноїсистеми
- •Характеристикаемоцiй
- •Автономна(вегетативна)нервовасистема
- •Iннервуєвсетiло.
- •Iннервує скелетні м'язи,потовiзалози,бiльшiсть кровоносних судин(за виключенням зовнiшнiх статевих органiвiслинних залоз),мозковийшарнаднирковихзалоз,сечоводи,матку,цнс.
- •Метасимпатична нервовасистема
- •Рефлекси із залученням ланок автономної рефлекторноїдуги
- •Медiатори автономної нервовоїсистеми
- •Iмовiрнiкандидати вмедiатори
- •Активнiфактори
- •Вплив автономної нервової системи на дiяльнiсть ефекторнихорганiв
- •Гіпоталамус
- •Лекція9.Роль ендокринних залоз у регуляції процесів росту тарозвитку Щитоподібназалоза
- •Прищитоподібнізалози
- •Статевізалози
- •Лекція10.Роль ендокринних залоз у регуляції гомеостазу,неспецифічної адаптації організму Підшлунковазалоза
- •Наднирники
- •Тканиннігормони
- •Осмотичний тисккрові
- •Активна реакціякрові
- •Еритроцити.
- •Гемоліз
- •Лейкоцити
- •Тромбоцити
- •Лекція12.Захисні функції крові.Групикрові Групикрові
- •Гемостаз
- •Фактори зсідання формених елементів ітканин
- •Судинно-тромбоцитарнийгемостаз
- •Коагуляційнийгемостаз
- •Антикоагулянтнасистема
- •Лекція13.Система дихання.Фізіологічні механізми етапів дихання
- •Механізм вдиху тавидиху
- •Газообмін влегенях
- •Лекція14.Транспорт газівкров’ю
- •Транспорт газівкров’ю
- •Лекція15.Регуляціядихання
- •Лекція16.Система кровообігу.Фізіологічні властивості серцевогом’яза
- •Лекція17.Насосна функція серця.Зовнішні прояви серцевоїдіяльності Зовнішні прояви роботисерця
- •Електрокардіограма
- •Серцевийцикл
- •Лекція18.Кров’яний тиск.Швидкістькровотоку.
- •Типи кровоносних судин,особливості їхбудови.
- •Закономірності руху кровісудинами.
- •Тиск крові в різних відділах судинногорусла
- •Мікроциркуляція
- •Особливості кровотоку увенах.
- •Час кругообігукрові.
- •Внутрішньоклітиннарегуляція.
- •Зовнішньосерцева регуляція роботисерця.
- •Лекція19.Регуляція серцевої діяльності й системногокровообігу Внутрішньосерцеві регуляторнімеханізми
- •Судиноруховий(вазомоторний)центр,його локалізація тазначення.
- •Іннервація кровоноснихсудин
- •Гуморальна регуляція тонусусудин.
- •Лекція20.Система травлення.Травлення в порожнині рота.Роль смакової та нюхової сенсорних систем.Регуляція слиновиділення.Травлення в шлунку.Регуляція секреторної і моторної функцій шлунка
- •Гідролітичні ферментиШкт
- •Ентеринова система шлунково-кишковоготракту
- •Травлення в порожнинірота
- •Склад та властивостіслини.
- •Травлення вшлунку
- •Склад та властивості шлунковогосоку
- •Регуляція шлунковоїсекреції
- •Складнорефлекторна фаза шлунковоїсекреції.
- •Лекція20.Травлення в12-палій кишці.Роль підшлункової залози та печінки в травленні,регуляція їх секреторноїфункції
- •Склад та властивості соку підшлунковоїзалози
- •Склад та властивостіжовчі
- •Лекція21.Травлення в кишечнику.Всмокту-вання.Моторика шкт.Регуляція секреторної та моторної функціїкишок Кишковасекреція
- •Види кишковоготравлення
- •Травлення в товстійкишці
- •Всмоктування
- •Моторика
- •Лекція22.Обмін речовин і енергії.Харчування.Теплообмін
- •Обмінвуглеводів
- •Водно-сольовийобмін
- •Енергетичнийобмін
- •Основний обмін—це мінімальна кількість енергії,яка необхідна для підтримки нормальної життєдіяльності організму при певнихумовах:
- •Регуляція обмінуречовин
- •Лекція23.Виділення
- •Будованирок
- •Кровопостачаннянирок
- •Функціїнирок
- •Лекція24.Регуляціявиділення
- •Методи вивчення та функції кори великихпівкуль
- •Анатомо-гістологічнийметод
- •Порівняльно-фізіологічнийметод
- •Метод часткового видалення та подразнен-някори
- •Викликанівідповіді
- •Інші методи оцінки функцій кори великихпівкуль
- •Сенсорні системи(аналізатори)
- •Поняття про рецептор,рецепторну ділянку,класифікаціюрецепторів
- •Механізм збудження первинних і вториннихрецепторів
- •Провідниковий відділ сенсорнихсистем
- •Кірковий відділ сенсорнихсистем
- •Властивості сенсорнихсистем
- •Адаптація сенсорнихсистем
- •Соматична сенсорна система Периферичний відділ соматичної сенсорноїсистеми
- •Провідниковий та кірковий відділи соматичної сенсорноїсистеми
- •Больова(ноцицептивна)
- •Класифікаціяболю
- •Теоріїболю
- •Теоріяінтенсивності.
- •Теоріяспецифічності.
- •Периферичний відділ больової сенсорноїсистеми
- •Провідниковий і кірковий відділи больової сенсорноїсистеми
- •Компонентиболю
- •Антиноцицептивна анальгезуючасистема
- •Групи антиноцицептивної системи(анцс)
- •Опіатна нейроннасистема
- •Неопіатна нейроннасистема
- •Гормональна опіатнасистема
- •Гормональна неопіатнасистема
- •Особливі формиболю
- •Свербіння талоскіт
- •Фізіологічні основизнеболювання
- •Лекція26.Функції зорової сенсорноїсистеми Вступ
- •Аномалії рефракціїока
- •Акомодаціяока
- •Зіничнийрефлекс
- •Фізіологія сітківкиока
- •Фотохімічні та електричні процеси в сітківці
- •Біполярні клітини та їх роль у проведенні збудження
- •Роль клітин другого функціональногошару
- •–Шар біполярних,гори-зонтальних,амакринових клітин3 –шар гангліозних клітинЧорністрілки–гальмівний
- •Роль третього функціонального шарусітківки
- •Теорії сприйняття кольору,їхдокази
- •Трьохкомпонентна теорія сприйняттякольорів.
- •Докази трьохкомпонентноїтеорії
- •Опонентна теорія сприйняття кольорів(контрасту)
- •Гострота зору.Методи оцінки у клініці.Віковіособливості
- •Подвійністьсітківки
- •Поле зору.Метод визначення.Бінокулярнийзір
- •Адаптація зорової сенсорноїсистеми
- •Провідниковий та кірковий відділи зорової сенсорноїсистеми
- •Лекція27.Слухова сенсорна система.Вестибуляр-на сенсорнасистема
- •Значення слухової сенсорної системи.Характеристика параметрівзвуку
- •Периферичний відділ слухової сенсорноїсистеми
- •Функції зовнішньоговуха:
- •Структурно–функціональна характеристика внутрішньоговуха
- •Проведення звукових коливань до внутрішньоговуха
- •Передача звукових коливань узавитці
- •Функціональна роль органа Корті
- •Теорії сприйняття звуків різноїчастоти
- •“Телефонна”теоріяРезерфорда
- •Провідникові й коркові відділи слухової сенсорноїсистеми
- •Бінауральнийслух
- •Вестибулярна сенсорнасистема Вступ.Характеристика подразників вестибулярного апарата.Порогисприйняття
- •Периферійний відділ вестибулярної сенсорної системи
- •Апаратаампул
- •Додаткові зв’зки вестибулярних ядер з іншимицентрами
- •Реакції організму при подразненні вестибулярнихядер
- •Вестибуло-моторніреакції
- •Адаптація вестибулярної сенсорноїсистеми
- •Лекція28.Смакова сенсорна система.Нюхова сен-сорнасистема
- •Значення смакової сенсорноїсистеми
- •Структурно-функціональна характеристика периферійної частини смакової сенсорноїсистеми
- •Провідниковий та корковий відділи смакової сенсорноїсистеми
- •Пороги смакового відчуття.Адаптація
- •Пороги виникнення смаково-го відчуття,тобто мінімальне сма-кове подразнення,здатне виклика-тивідчуттясмаку.
- •Адаптація смаковоїсистеми
- •Нюхова сенсорнасистема
- •Механізм збудження нюхових рецепторнихклітин
- •Провідниковий та мозковий відділи нюхової сенсорноїсистеми
- •Пороги нюхового відчуття.Адаптація
- •Класифікація умовних і безумовнихрефлексів.
- •6.Інструментальні(оперантні).
- •Умови вироблення умовногорефлексу:
- •Механізм винекнення умовногорефлексу
- •Гальмування умовнихрефлексів
- •Фізіологічний механізмпам‘яті
- •Динаміка розвиткусну
- •Механізми виникненнясну
- •Лекція30.Фізіологічні основи поведінки.Роль потреб,мотивацій таемоцій
- •Основні типи вищої нервовоїдіяльності
- •Особливості вищої нервової діяльностілюдини
- •Емоційнастійкість
- •Функціональна асиметрія півкульмозку
- •Перелік використаноїлітератури Підручники тапосібники
- •Монографії,статті таогляди
- •Загальнийаналізкрові
- •Коагулограма
- •Іншіпоказникикрові
- •Показникисечі
Порівняльно-фізіологічнийметод
Повне видалення кори у тварин,що посідають різні сходинки еволюційного ряду,спричиняє неоднозначні наслідки.У риб(кора представлена лише одним шаром нюхових клітин),амфібій(є нюховакора),рептилій(корапов'язаназсистемоютрійчастого нерва й нюховими структурами)суттєвих змін та відхилень у поведінцінеспостерігалось.У птахів(голубів)кора організова-на у вигляді півкуль,пов'язана з різними сенсорни-ми системами;можливі складні рухові акти(літан-ня,клювання,гніздування).Після видалення півкуль зникає ініціатива в прийманні їжі(навіть коли вона поряд),літанні.Порушуєтьсябатьківськийрефлекс.
Відхиленнявповедінціпосилюютьсяуссавців–кішокі особливособак.Здатні пересуватись,со-баки можуть загинути від голоду та спраги,якщо їх штучно не годувати.Безпівкулеві мавпибільшу частину часу сплять.Людианенцефали зовсім нежиттєздатні.Після затяжної реанімації,при штуч-ному життєзабезпеченні,людина,втративши функціональнокору,перетворюєтьсяна«живийтруп».
Метод часткового видалення та подразнен-някори
Метод повного видалення кори було розробле-но,виходячи з гіпотези про рівнозначність(еквіпотенціалізм)кори.В оцінці функцій окремих ділянок кори важливу роль відігралиметоди част-кового видалення кори,у комбінації з методами подразнення при порівнянні з клінічнимиспостере-женнями,а згодом і з електрофізіологічними дослідженнями.Ці методи дозволили спростувати еквіпотенціалізмізатвердитипевнулокалізованістьполів зіспеціалізованими функціями(рис. 4.43, 4.44).В експериментах на наркотизованих твари-нах(собаках)Фрітц та Гітціг(1870)виявили,що електричне подразнення обмежених ділянок кори головного мозку викликає рух кінцівок з протилеж-ного боку–передніх чи задніх у залежності від місця подразнення.Згодом«рухові ділянки»було вивчено й у корі мозку людини під час нейрохірургічних операцій.Електричне подразнен-ня наносили на оголену поверхню мозку через трепанаційний отвір у стані неспання(Пенфілд,Расмуссен,1950).
Головною руховою ділянкоює кора прецентральноїзвивини(поля4і6заБродманом).Це М1.Їй властива соматотопічна організація з певним упорядкованим просторовим розташуван-ням центрів,котрі відають скороченнями певних груп м'язів(проекції догори ногами) (рис. 4.45).Найбільша площа ділянки для м'язів обличчя й пальців кисті,тобто ділянок тіла,що виконують особливо різноманітні й складні рухові функції,при розумінні,що треба зробити.Ця ділянка заходитьінамедіальнийкрайпівкулі,атакожвиходитьза
межі прецентральної звивини.Є також вторинна моторна ділянка(М2);розташована вона вглибині міжпівкулевої щілини й прилягає до М1.Обидві ділянки мають також представництво чутливих перифе-ричних ділянок і тому точніше звуться первинною і вторинною мотосенсорними ділянками кори(Мс1та Мс2).
ПірамідніклітиниБецаособливодобревираженівпрецентральнійзвивині.Аксоницихклітин(швидкі),атакожаксонималихпірамід3шару(повільні)утворюютьпіраміднийтракт(по1млнволоконзкожногобоку).
Рис. 4.43.Локалізація функцій в корі лівої півкулі головногомозку.
Вказаніруховіділянкикориневідповідаютьзазадумруху,аєостаннімсупраспинальнимцентром,в якомузадумрухуперетворюєтьсявпрограму.Алецепершийзцентрів-виконавцівруху.Тутвибираютьсяпотрібнім'язи.Пошкодженняділянок4і6викликаєпаралічійпарезикистей,стоп,мімічноїмускулатури,м'язів,пов'язанихзартикуляцією.
Виявленіулюдейвпостцентральнійзвивинісенсорніділянкитакожізсоматотопічноюорганізацієюйпримішуванням моторних одиниць(див.рис. 4.45).Тому насправді вони сенсомоторні(См).За Бродма-ном–цеполя1,2,3.ЄйділянкаСм2;це–нижнятім'янаділянка,щоприлягаєдолатеральноїборозни.Забезпечуєпервиннийаналізівідбір.Отже,усьогоруховихділянокукорі,якічутливих,чотири.Сенсорні ділянкиєприкладомпроекційнихділяноккори,вякихрозташованімономодальнінейрони,щоотримуютьінформаціювідрелейнихядерталамусу.
Електричнеподразненняпід час нейрохірургічних операційділянок1, 2, 3 (С1та С2)викликає відчуття тиску,дотику,тепла на протилежному боці тіла.Їх видалення спричиняє втрату тонкої градації чутливості тієї частини тіла,котра представлена у видаленій ділянці кори.Рухи ж стаютьнезграбними,
«неакуратними»,невправними.
С1відповідальна за сприйняття взаємного положення частин тіла.Забезпечує сприйняття деталей подразника,орієнтаціюголовивнапрямкузвуківісвітла.Аналіздискримінаційний(точковий).
С2забезпечує первинний ситуаційний аналіз подразника.Тут організується сприйняттяпротяжності
тіла,виділеннябіологічнонебезпечнихподразниківвекстремальнихумовах.
Зороваділянкакори(ділянка17)–остроговазвивинаталатеральнаборознанаїїберегах.Отримує зоровуінформацію.Цетопографічно(фототопічно)організованепредставництвосітківки,безперекриттяколонок.У кожну півкулю надходять сигнали від рецепторів обох очей–у ліву–від правих половин,у праву–від лівих.Електричне подразнення дає відчуття світла(без усвідомлення його джерела).Пош-кодження спричиняє фотоми,геміанопію.
Рис. 4.44.Локалізація функцій на медіальній поверхні кори правої півкулі головногомозку.
Слуховапроекційнаділянкакори–поперечнізвивиниверхньоїчастинискроневихчасток(ділянка41).Це звивина Гешля,головним чином розташована в латеральній борозні,невелика частина–на верхнім краї скроневої частки.У слуховій ділянці представлено тонотопічно завиток внутрішнього вуха.Сюдижпроектуютьсявестибулярнішляхи.Електричнеподразненняцієїділянкивикликаєвідчуттяшумув обох вухах.Ураження вискової частки призводить до порушень слуху.Завдяки двобічному представ-ництву,однобічнеруйнуваннянепризводитьдоповноїглухоти.
Моторний центр мови Брока(ділянка40)у нижній лобній звивині(у правшів)прилягає до прецентральної звивини–ділянки,що керує скороченнями м'язів губ,язика,піднебіння,глотки,тобто м'язів,причетних до артикуляції.Центр Брока розвивається з мозкового центру міміки мавп.Ураження цієї ділянки спричиняє моторну афазію,тобто неможливість вимовляти слова.Однак паралічів відповіднихм'язівнемає.
Великі території займаютьасоціативні ділянки(у людини86%усієї поверхні кори,у мавп– 64%,у щурівусього3%).Ціділянкиспеціалізованінаузагальнюючійоцінцідіючихподразниківзавсімаознака-ми,а також настроюванні на найбільш цілеспрямовану діяльність;отже,забезпечують інтегративні функції мозку на вищому рівні.Якщо в проекційних зонах переважають мономодальні Н,то в асоціативних–полімодальнізавдякиконвергенції;пов'язанівонизасоціативнимиядрамиталамусу.
Головних асоціативних ділянок3:паріето-окціпіто-темпоральна,фронтальна,лімбічна кора.Асоціативніполя,якізабезпечуютьоцінкудіючогоподразника,розташованіувиглядіпоясівшириною
см,щооточуютьвідповідніпроекційніполя.
Спеціальніділянкиверхньогойсередньоговип'ячувань(конволюцій)улівійпівкулі(поле42)пов'язані з розумінням мови.При їх пошкодженні втрачається здатність розуміти слова почуті,а також вимовлені самоюлюдиною(сенсорнийцентрмовиВерніке).
Зороваасоціативнакора(поля18,19заБродманом).Поле18забезпечуєсприйняттяцілісноїкарти-ни,поле19–пізнаннязоровихобразів.Ціполязабезпечуютьасоціаціюзоровоїтаіншихвидівчутливості.Синтезу підлягають не тільки зорові,але частково й тактильні та слухові відчуття.Усе це забезпечує пізнаванняпредметівзаїхбагатьмаознаками.Подразненняполя19викликаєзоровігалюцинації,ушкод-ження–зорові агнозії(неможливість оцінити джерело світлового впливу,сприйняти написані слова).Агнозія–порушенняпізнаванняпризбереженніелементарноїчутливостійсвідомості.Агнозіїголовнимчиномпов'язанізпошкодженнямасоціативнихтім'яно-потиличнихділянок.Кірковийкінецьзоровогоана-лізатораписьмовоїмовирозташованийвкутовійзвивині.Припошкодженнійогомаємісцеалексія(по-рушенняздатностічитатитарозумітинаписане).
Пошкодженняслуховоїасоціативноїкоривикликаєслуховуагнозію–неможливістьпізнатидже-релозвуковоїдії.Цяділянка,розташовананапериферіїслуховоїпервинноїділянки,єасоціативнимслу-ховимполем,пов'язанимзоцінкоюзначущостізвуків.Їїподразненнявикликаєслуховігалюцинаціїйрухиголовивпротилежнийбік.Зпам'ятівитягаютьсязвуковіобразиминулого(Пенфілд).
«Поле імен» забезпечує можливість назвати предмет.
Рис. 4.45.Соматосенсорнатамоторна кора.На малюнку показано тільки половини кожної з таких корко-вих ділянок:ліва соматосенсорна ділянка(отримує сигнали переважно від правої половини тіла)і права моторна ділянка(здійснюєкеруваннярухамилівоїполовинитіла).
Тактильнаагнозіяспостерігаєтьсяприпошкодженніверхньоїтім'яноїчастки,якаприлягаєдоділянкишкіряноїчутливості.Невпізнаютьсяпредметиприобмацуваннізаформою,об'ємом(астереогнозія),хоча тактильнайглибокачутливістьзбережені.
Апраксії(на відміну від еупраксій–правильних дій)полягають у порушеннях цілеспрямованих доцільних дій,виконання яких слід було здійснити за наказом,за інструкцією або за взірцем(наслідуванням).У зв'язку з пошкодженням асоціативних полів тім’яної кори лівої півкулі(у правшів) –неможливість заселити нитку в голку,шити та ін.);з ушкодженням поля40тім'яної кори–неможливістьнамалювати чизконструювати.
Отже,пошкодження асоціативного поля не призводить до втрати якогось виду чутливості,але не дає можливості оцінити значення діючого подразника,джерело подразнен-ня.Якщо активація проекційних полів забезпечує оцінку модальності,вида подразника подібно до сигнального дзвоника за телефоном чи лампочки на табло,то активацією асоціативного поля розкривається суть подразника(зміст телефонної розмови),його значення,всебічна оцінка ситуації.Так,скроневі асоціативні поля важливі у сприйнятті форми,схеми,розташу-вання власного тіла,просторових відношень навколишньогосвіту.
Лобнакора(поля9–14)посідаєдещоособливемісце.
Ця ділянка пов'язана з моторними полями,що забезпечує задум рухової програми.Пов'язана з гіпоталамусом і лімбічною системою;звідси випливає роль префронтальної кори в узгодженні при поведінковійдіяльностізовнішніхситуаційівнутрішніхмотивацій.Якнаслідок:
адекватністьповедінки;
керуванняприродженимиповедінковимиреакціямизадопомогоюнакопиченогодосвіду;
реалізаціянайвищихформінтегративноїдіяльностімозку;
цілеспрямований вибір рухів,дій,що важливо при навчанні з урахуванням індивідуального досвіду,отже,причетністьдоорганізаціїпам'яті;
напідставіпопередньогосинтезусигналів,зарахуноквилученняінформаціїпроминулийдосвід,про-гнозування.
Отже,лобнакора–цеважливаділянкаакцепторарезультатудії(Анохін,Судаков).
При пошкодженнях лобної кори в поведінці людини спостерігається імпульсивність,підвищена емоційність,розгальмованість,роздратованість,ейфорія та інші прояви психічної нестійкості,нестриманості,неврівноваженості.
При ствердженні ролі лобної кори як вищого регуляторного відділу,вищі нервові функції не можна спроектувати на окремі ділянки лобної кори.Будь-яка її частинка може бути залучена до здійснення кожної з вищих функцій в залежності від індивідуального досвіду.Тому«лобні»хворі можуть виявляти вельмирізнірозлади–порушенняпізнавання,пам'яті,інтелекту,навчаннятаін.Лобнакоравідповідаєзасоціальніконтакти.Тутспостерігаєтьсявеликафункціональнадинамічність.
Отже,якщо проекційні поля мають фіксовану локалізацію в корі й зв'язки з нижчерозташо-ваними центрами(жорсткі ланки),то асоціативні функціонують як ціле,пов'язані зі складними процесами вищої нервової діяльності,психічної діяльності(гнучкі ланки–Н.П.Бєхтєрєва).Взагалі фізіологічний принцип діяльності кори є системним,потребує залучення самих різних ділянок кори,хоча й нерівнозначних(нееквіпотенціальних).
Електроенцефалографія
Електроенцефалографія-це метод реєстрації біострумів головного мозку при розташуванні реєструючих електродів на поверхні черепа(рис. 4.46).У випадку контакту електродівзповерхнеюкориметодмаєназву«електрокортикографія».
Наелектроенцефалограмі(ЕЕГ)виділяютьнаступнікомпоненти(рис.4.47):
α-хвилі–їхчастотаскладає8-13/с,амплітуда50мкВ;цеосновнийфонелектричноїактивностімозкуустані спокійного неспання;β-хвилі–їх частота14-30/с,амплітуда30мкВ;це хвилі активного неспання; (виникаютьпридіїподразників,розплющенніочей,емоційномузбудженні),атакожупарадоксальнійста-діїсну;
δ-хвилі–їхчастота1-3,5/с,амплітуда100мкВ;спостерігаютьсяпригіпервентиляції,унаркозі,повільній фазісну,придеякихпатологічнихстанах(уділянках,сусідніхзпухлиною,якпроявгальмівногостану);
θ-хвилі–їх частота4-7/с,амплітуда100-200мкВ;переважно виникають у паріетальних і скроневих ділянках;з’являютьсяпризасипанні.
ЕЕГмаєпевнедіагностичнезначення,оскількиєпоказникомфункціональногостануголовногомозку.
Електрична активність головного мозку дитиниза частотно-амплітудною і топографічною характеристикою суттєвовідрізняєтьсявідЕЕГдорослоїлюдини.
Урозвиткубіоелектричноїактивностівонтогенезівиділяютьчотириперіоди:
відмоментанародженнядо18місяцівувсіхділянкахмозкудомінуєδ-активність;
від18місяцівдо5роківдомінуєθ-активність;
від6роківдо10роківдомінуєα-ритм(лабільнафаза);
після10роківдомінуєα-ритм(стабільнафаза).
Вікові зміни електричної активності головного мозку зумовлені морфофункціональним дозріванням кори великих півкуль
Рис. 4.47.Схема головних ритмів електроенцефалограми.
I–бета-ритм,II–альфа-ритм,III–тета-ритм,
IV–дельта-ритм,V–судомнірозряди.
