- •Вінницький національний медичний університетім.М.І.Пирогова Кафедра нормальноїфізіології
- •Фізіології
- •Обміну речовин і енергії,виділення
- •Провіднасистемасерця 9595
- •Нервоварегуляція 13232
- •Список головнихскорочень
- •Модуль1:загальнафізіологія Лекція1.Предмет і задачі фізіології.Збудливі тканини.Біопотенціали.Електрогенез.Закони подразнення збудливихтканин
- •Тканини
- •Збудливітканини
- •Мембранний потенціалспокою
- •Різною проникністю мембрани для цихйонів.
- •Потенціалдії
- •Зміна збудливості призбудженні
- •Загальні відомості про структуру і функцію нервовихклітин.
- •Закони проведення збудження по нервовихволокнах
- •Механізм передачі збудження в хімічнихсинапсах
- •Синапси гальмiвноїдiї
- •Електричнiсинапси
- •Проведення збудження черезсинапси
- •Головні властивості проведення збудження через синапсинаступні.
- •Лекція3.
- •Лекція4.Збудження та гальмування в цнс.Координація рефлекторноїдіяльності
- •Iррадiацiяiгенералiзацiязбудження
- •Центральне гальмування та його види(пряме,випереджаю-че,реципрокне,зворотне,латеральне)
- •Рефлекси антагонiстичнi,союзнi,синергiчнi,ланцюговi
- •Полегшення,оклюзiя
- •Принцип домiнанти
- •Пластичнiсть нервовоїсистеми
- •Сучаснiуявлення проiнтегративну дiяльнiстьмозку
- •Лекція5.Спинниймозок.Стовбурмозку.Мозочок Структурно-функціональнаорганізаціяспинногомозку
- •Функцiональне значення головних висхiдних I низхiдних шляхiв спинногомозку
- •Рефлекторна дiяльнiсть спинного мозку.Спинальна тварина.Спинальнийшок
- •Значенняспинногомозкуврегуляцiїтонусум'язiв.Гама-петля
- •Функцiї м'язових веретенiсухожильнихорганiв
- •Функцiїγ-петлi
- •Сухожильнiоргани як датчики системи регуляцiїнапруги
- •Периостальнийрефлекс
- •Стовбурмозку
- •Покрiвля середнього мозку(чотиригорб'я)
- •Ядра черепнихнервiв
- •Голубапляма
- •Загальна характеристика мезенцефальноїтварини
- •Симптоми пошкодженьмозочка
- •Функції асоціативнихядер
- •Функції неспецифiчних ядерталамусу
- •Лекція7.Гiпоталамус.Лiмбічна система.Емоцiї.Автономна(вегетативна)нервовасистема Гiпоталамус
- •Регуляцiя вегетативнихфункцiй
- •Терморегуляторна функцiягiпоталамусу
- •Гiпоталамо-гiпофiзарнасистема
- •Причетність до регуляцiї поведiнковихреакцiй
- •Лiмбічнасистема
- •Функцiї лiмбiчноїсистеми
- •Характеристикаемоцiй
- •Автономна(вегетативна)нервовасистема
- •Iннервуєвсетiло.
- •Iннервує скелетні м'язи,потовiзалози,бiльшiсть кровоносних судин(за виключенням зовнiшнiх статевих органiвiслинних залоз),мозковийшарнаднирковихзалоз,сечоводи,матку,цнс.
- •Метасимпатична нервовасистема
- •Рефлекси із залученням ланок автономної рефлекторноїдуги
- •Медiатори автономної нервовоїсистеми
- •Iмовiрнiкандидати вмедiатори
- •Активнiфактори
- •Вплив автономної нервової системи на дiяльнiсть ефекторнихорганiв
- •Гіпоталамус
- •Лекція9.Роль ендокринних залоз у регуляції процесів росту тарозвитку Щитоподібназалоза
- •Прищитоподібнізалози
- •Статевізалози
- •Лекція10.Роль ендокринних залоз у регуляції гомеостазу,неспецифічної адаптації організму Підшлунковазалоза
- •Наднирники
- •Тканиннігормони
- •Осмотичний тисккрові
- •Активна реакціякрові
- •Еритроцити.
- •Гемоліз
- •Лейкоцити
- •Тромбоцити
- •Лекція12.Захисні функції крові.Групикрові Групикрові
- •Гемостаз
- •Фактори зсідання формених елементів ітканин
- •Судинно-тромбоцитарнийгемостаз
- •Коагуляційнийгемостаз
- •Антикоагулянтнасистема
- •Лекція13.Система дихання.Фізіологічні механізми етапів дихання
- •Механізм вдиху тавидиху
- •Газообмін влегенях
- •Лекція14.Транспорт газівкров’ю
- •Транспорт газівкров’ю
- •Лекція15.Регуляціядихання
- •Лекція16.Система кровообігу.Фізіологічні властивості серцевогом’яза
- •Лекція17.Насосна функція серця.Зовнішні прояви серцевоїдіяльності Зовнішні прояви роботисерця
- •Електрокардіограма
- •Серцевийцикл
- •Лекція18.Кров’яний тиск.Швидкістькровотоку.
- •Типи кровоносних судин,особливості їхбудови.
- •Закономірності руху кровісудинами.
- •Тиск крові в різних відділах судинногорусла
- •Мікроциркуляція
- •Особливості кровотоку увенах.
- •Час кругообігукрові.
- •Внутрішньоклітиннарегуляція.
- •Зовнішньосерцева регуляція роботисерця.
- •Лекція19.Регуляція серцевої діяльності й системногокровообігу Внутрішньосерцеві регуляторнімеханізми
- •Судиноруховий(вазомоторний)центр,його локалізація тазначення.
- •Іннервація кровоноснихсудин
- •Гуморальна регуляція тонусусудин.
- •Лекція20.Система травлення.Травлення в порожнині рота.Роль смакової та нюхової сенсорних систем.Регуляція слиновиділення.Травлення в шлунку.Регуляція секреторної і моторної функцій шлунка
- •Гідролітичні ферментиШкт
- •Ентеринова система шлунково-кишковоготракту
- •Травлення в порожнинірота
- •Склад та властивостіслини.
- •Травлення вшлунку
- •Склад та властивості шлунковогосоку
- •Регуляція шлунковоїсекреції
- •Складнорефлекторна фаза шлунковоїсекреції.
- •Лекція20.Травлення в12-палій кишці.Роль підшлункової залози та печінки в травленні,регуляція їх секреторноїфункції
- •Склад та властивості соку підшлунковоїзалози
- •Склад та властивостіжовчі
- •Лекція21.Травлення в кишечнику.Всмокту-вання.Моторика шкт.Регуляція секреторної та моторної функціїкишок Кишковасекреція
- •Види кишковоготравлення
- •Травлення в товстійкишці
- •Всмоктування
- •Моторика
- •Лекція22.Обмін речовин і енергії.Харчування.Теплообмін
- •Обмінвуглеводів
- •Водно-сольовийобмін
- •Енергетичнийобмін
- •Основний обмін—це мінімальна кількість енергії,яка необхідна для підтримки нормальної життєдіяльності організму при певнихумовах:
- •Регуляція обмінуречовин
- •Лекція23.Виділення
- •Будованирок
- •Кровопостачаннянирок
- •Функціїнирок
- •Лекція24.Регуляціявиділення
- •Методи вивчення та функції кори великихпівкуль
- •Анатомо-гістологічнийметод
- •Порівняльно-фізіологічнийметод
- •Метод часткового видалення та подразнен-някори
- •Викликанівідповіді
- •Інші методи оцінки функцій кори великихпівкуль
- •Сенсорні системи(аналізатори)
- •Поняття про рецептор,рецепторну ділянку,класифікаціюрецепторів
- •Механізм збудження первинних і вториннихрецепторів
- •Провідниковий відділ сенсорнихсистем
- •Кірковий відділ сенсорнихсистем
- •Властивості сенсорнихсистем
- •Адаптація сенсорнихсистем
- •Соматична сенсорна система Периферичний відділ соматичної сенсорноїсистеми
- •Провідниковий та кірковий відділи соматичної сенсорноїсистеми
- •Больова(ноцицептивна)
- •Класифікаціяболю
- •Теоріїболю
- •Теоріяінтенсивності.
- •Теоріяспецифічності.
- •Периферичний відділ больової сенсорноїсистеми
- •Провідниковий і кірковий відділи больової сенсорноїсистеми
- •Компонентиболю
- •Антиноцицептивна анальгезуючасистема
- •Групи антиноцицептивної системи(анцс)
- •Опіатна нейроннасистема
- •Неопіатна нейроннасистема
- •Гормональна опіатнасистема
- •Гормональна неопіатнасистема
- •Особливі формиболю
- •Свербіння талоскіт
- •Фізіологічні основизнеболювання
- •Лекція26.Функції зорової сенсорноїсистеми Вступ
- •Аномалії рефракціїока
- •Акомодаціяока
- •Зіничнийрефлекс
- •Фізіологія сітківкиока
- •Фотохімічні та електричні процеси в сітківці
- •Біполярні клітини та їх роль у проведенні збудження
- •Роль клітин другого функціональногошару
- •–Шар біполярних,гори-зонтальних,амакринових клітин3 –шар гангліозних клітинЧорністрілки–гальмівний
- •Роль третього функціонального шарусітківки
- •Теорії сприйняття кольору,їхдокази
- •Трьохкомпонентна теорія сприйняттякольорів.
- •Докази трьохкомпонентноїтеорії
- •Опонентна теорія сприйняття кольорів(контрасту)
- •Гострота зору.Методи оцінки у клініці.Віковіособливості
- •Подвійністьсітківки
- •Поле зору.Метод визначення.Бінокулярнийзір
- •Адаптація зорової сенсорноїсистеми
- •Провідниковий та кірковий відділи зорової сенсорноїсистеми
- •Лекція27.Слухова сенсорна система.Вестибуляр-на сенсорнасистема
- •Значення слухової сенсорної системи.Характеристика параметрівзвуку
- •Периферичний відділ слухової сенсорноїсистеми
- •Функції зовнішньоговуха:
- •Структурно–функціональна характеристика внутрішньоговуха
- •Проведення звукових коливань до внутрішньоговуха
- •Передача звукових коливань узавитці
- •Функціональна роль органа Корті
- •Теорії сприйняття звуків різноїчастоти
- •“Телефонна”теоріяРезерфорда
- •Провідникові й коркові відділи слухової сенсорноїсистеми
- •Бінауральнийслух
- •Вестибулярна сенсорнасистема Вступ.Характеристика подразників вестибулярного апарата.Порогисприйняття
- •Периферійний відділ вестибулярної сенсорної системи
- •Апаратаампул
- •Додаткові зв’зки вестибулярних ядер з іншимицентрами
- •Реакції організму при подразненні вестибулярнихядер
- •Вестибуло-моторніреакції
- •Адаптація вестибулярної сенсорноїсистеми
- •Лекція28.Смакова сенсорна система.Нюхова сен-сорнасистема
- •Значення смакової сенсорноїсистеми
- •Структурно-функціональна характеристика периферійної частини смакової сенсорноїсистеми
- •Провідниковий та корковий відділи смакової сенсорноїсистеми
- •Пороги смакового відчуття.Адаптація
- •Пороги виникнення смаково-го відчуття,тобто мінімальне сма-кове подразнення,здатне виклика-тивідчуттясмаку.
- •Адаптація смаковоїсистеми
- •Нюхова сенсорнасистема
- •Механізм збудження нюхових рецепторнихклітин
- •Провідниковий та мозковий відділи нюхової сенсорноїсистеми
- •Пороги нюхового відчуття.Адаптація
- •Класифікація умовних і безумовнихрефлексів.
- •6.Інструментальні(оперантні).
- •Умови вироблення умовногорефлексу:
- •Механізм винекнення умовногорефлексу
- •Гальмування умовнихрефлексів
- •Фізіологічний механізмпам‘яті
- •Динаміка розвиткусну
- •Механізми виникненнясну
- •Лекція30.Фізіологічні основи поведінки.Роль потреб,мотивацій таемоцій
- •Основні типи вищої нервовоїдіяльності
- •Особливості вищої нервової діяльностілюдини
- •Емоційнастійкість
- •Функціональна асиметрія півкульмозку
- •Перелік використаноїлітератури Підручники тапосібники
- •Монографії,статті таогляди
- •Загальнийаналізкрові
- •Коагулограма
- •Іншіпоказникикрові
- •Показникисечі
Моторика
Моторика(руховафункція)системитравленнязабезпечуєподрібнення,розм’якшенняіперетирання,змішування їжі з ферментами,транспортування хімусу,виведення екскрементів(рис. 9.2).В основімо-
торної функції гладеньких м’язів є скорочувальна активність пучка(група клітин діаметром100мкм,які щільноприлягаютьоднадоодної),щовідбуваєтьсязарахунокСа2+.
Гладенькім’язиздатнідоавтоматії.Пейсмекерівєдекілька:ушлункувкардіальнійіпілоричнійчасти-нах,у12-палійкишцівділянціпечінково-панкреатичноїампулиФатера,уклубовійкишці.Урегуляціїмо-торикишлунково-кишковоготракту(ШКТ)приймаєучастьміжм’язовенервовесплетіння,якезабезпе-чує здійснення місцевих рефлексів і в той же час знаходиться під впливом центрів автономної нервової системи(симпатичніволокнагальмують,парасимпатичнічерезблукаючийнерв–підсилюютьмоторику).
Видискороченьшлунка:тонічні,перистальтичні(малі,великі,пропульсивні).
Механізмпереходу(евакуації)хімусузшлункав12-палукишку.Натщепілоричнийсфінктеррозсла-блений і перша порція хімусу вільно проходить у12-палу кишку.Кисле середовище цієї порції викликає подразненняхеморецепторів,виділяютьсясекретин,гастринШІПісфінктерзакривається(рефлексСер-дюкова,замикаючий рефлекс).Після нейтралізації кислого вмісту сфінктер знову розслаблюється.На замикаючий рефлекс впливають також скорочення шлунку,градієнт тиску між шлунком і12-палою киш-кою,наповненняшлунката12-палоїкишки,консистенціяїжі(рідкаевакуюєтьсяшвидше),складїжі(жир гальмує,вуглеводиприскорюютьевакуацію),температура(теплаприскорює),ступіньгідролізу,наявність газів(СО2прискорює),тонусблукаючого(парасимпатичного)нерва.Надходженняжирівікислогохімусузумовлюєвивільненнясекретину,холецистокінін-панкреозимінуіШІП,щосповільнюєевакуацію.Гіперо-смолярністьдуоденальноговмістуаналізуютьосморецепторидванадцятипалоїкишки,якіініціюютьспо-вільненняшлунковоїевакуації.Прискорюютьевакуаціюхімусутакожгастрин,мотилінісоматостатин.
Рис.9.2.МоторнафункціяШКТ.
Моторикакишечника
Тонічніскороченнязабезпечуютьконтактхімусузіслизовоюіпокращуютьвсмоктування.
Сегментація–перемішування,підвищеннятиску.
Маятникоподібні–перемішування,мембраннетравлення,всмоктування,руххімусувкаудальномунапрямку.
Перистальтичні–руххімусувкаудальномунапрямку.
Антиперистальтичніскорочення–притаманнівнормітовстійкишці.
Підсилюють моторику кишечника:блукаючий нерв,ацетилхолін,серотонін,гастрин,гістамін,холе-цистокінін,мотилін,кислоти.
Гальмуютьмоторикукишечника:симпатичніволокна,їхмедіаторинорадреналiн(знижуєсекрецiюзалозШКТрозслаблюєгладкiм'язикишки,утойжечасслиновидiленняпідсилюється)таадреналін(гальмуєшлунково-кишковумото-рику,розслаблює стiнки органiв,але скорочує сфiнктери шлунково-кишкової систем,гальмує травну секрецію),секретин,ВІП,ШІП,панкреатичнийполіпептид,атропін(М-холінолітик,блокуєхолінорецепторипостсинаптичноїмембрани).
Лекція22.Обмін речовин і енергії.Харчування.Теплообмін
Обмін речовин й енергії або метаболізм—сукупність хімічних і фізичних перетворень речо-вин й енергії,які забезпечують життєдіяльність організму.Енергія,що виділяється в процесі ме-таболізму,необхідна для здійснення роботи(механічної,хімічної,електроосмотичної),росту,розвитку й забезпечення структури та функції клітиннних елементів(рис.11.1).
Рис. 11.1.Схема обміну речовин та енергії ворганізмі:
Q1–первиннатеплота;Q2–вториннатеплота;А–робота.
Метаболізмзабезпечуєвідновленнявтраченихорганізмоммінеральнихтаорганічнихсполук,якіроз-падаються,постачає організменергією.
Обмінречовинскладаєтьсязпроцесівасиміляціїтадисиміляції.Асиміляція(анаболізм)—поцесза-своєнняорганізмомречовинтаенергії.Дисиміляція(катаболізм)—процесрозпадускладнихорганічнихсполук,приякомувитрачаєтьсяенергія.
Процеси асиміляції та дисиміляції нерозривно пов’язанні між собою.У період росту переважає асиміляція.Удоросломуорганізмівстановлюєтьсявідноснарівновагаміжпроцесамиобмінуречовин.У похилому віці асиміляція відстає від дисиміляції.Порушення нормальних співвідношень між процесами катаболізмутаанаболізмуспостерігаютьсяпризахворюваннях.
Обмінбілків
Білки(протеїни) —високомолекулярні сполуки,побудованні з амінокислот.Білки виконують багаточисленніфункціїворганізмі.
Структурна,або пластичнафункція:білки являються головною складовою частиною всіх клітин іміжклітиннихструктур.
Каталітична,або ферментативна функціябілків:здатність прискорювати біохімічні реакції в організмі.Усівідоміферментиявляютьсябілками.
Захисна функціябілків:утворення імунних тіл(антитіл)при надходженні до організму чужорідного білка(наприклад,бактерії).Білкизв’язуютьтоксинитаотрути,щопотрапляютьворганізм,забезпечують зсіданнякровійзупинкукровотечіприпораненнях.
Транспортнафункція:перенесеннябагатьохречовин.Постачанняклітинкиснемтавидаленнявуг-лекислогогазузорганізмузабезпечуєтьсябілком—гемоглобіном,ліпопротеїдизабезпечуютьтранспортжирівтощо.
Функцією білків єпередача спадковоїінформації,в якій провідну дію виконують нуклеопротеїди.У складнуклеопротеїдіввходятьнуклеїновікислоти.
Регуляторна функціябілків:підтримка біологічних констант в організмі,забезпечуються впливом різнихгормонівбілковоїприроди.
Енергетична рольбілків:забезпечення енергією всіх життєвих процесів в організмі.Окислення1г білкаворганізмізабезпечуєвиділення4,1ккал.
Індивідуальна специфічністьбілків
Білкирізнихлюдеймаютьіндивідуальнуспецифічність.Цепідтверджуєтьсяутвореннямімуннихтілворганізмілюдиниприпересадціорганів.Урезультатіможевиникнутиреакціявідторгненняпересаджено-го органа.Індивідуальні відмінності в складі білків передаються в спадок.Порушення генетичногокоду
можестатипричиноюважкихспадковиххвороб.
Потребавбілках
Ворганізміпостійновідбуваєтьсясинтезтарозпадбілків.Джереломсинтезуновогобілкаєбілкиїжі.У травномутрактібілкирозщеплюютьсяферментамидоамінокислотівтонкійкишцівідбуваєтьсяїхвсмок-тування.Одночаснозамінокислотамиможутьвсмоктуватисьіпептиди.Замінокислотіпептидівклітинисинтезуютьбілок,якийхарактернийдляданогоорганізму.Білкинеможутьбутизаміненнііншимихарчо-вими продуктами,їх синтез в організмі можливий лише з амінокислот.Білок може замінювати жири та вуглеводи,оскількивикористовуєтьсядлясинтезуцихсполук.
Біологічна цінність білків.У різних природних джерелах білка(рослинних та тваринних)налічуєтьсяблизько80амінокислот.Ухарчовихпродуктах,яківикористовуєлюдина,міститьсятільки20амінокислот.Не всі амінокислоти,що входять до складу білків,являються рівноцінними для людини.Деякі амінокислоти не можуть синтезуватися в організмі людини й повинні надходити з їжею в готовому вигляді.Їх називаютьнезаміними амінокислотами.До них відносяться:валін,метіонін,треонін,лей-цин,ізолейцин,фенілаланін,триптофан і лізин,а у дітей ще аргінін і гістидин.Нестача незамінних амінокислотвїжіпризводитьдопорушеннябілковогообмінуворганізмі.Замінніамінокислотивосновно-мусинтезуютьсяворганізмі.
Білкимістятьрізніамінокислотиврізнихспіввідношеннях.Ускладїжітваринногопоходженнявходитьбільше незамінних амінокислот,ніж у склад рослинної їжі.Білки,які містять весь необхідний набір амінокислот,називаютьсябіологічноповноціннимибілками.Найбільшвисокабіологічнацінністьбілківмолока,яєць,риби,м’яса.Біологічнонеповноціниминазиваютьбілки,ускладіякихвідсутняхочабоднаамінокислота,яка не може бути синтезована в організмі.Неповноціними являються білки кукурудзи,пшениці,ячменю.
Азотний баланс.Азот потрапляє в організм тільки з білковою їжею,в інших поживних речовинах він не міститься.Засвоєння азоту визначають за різницею вмісту азоту в спожитій їжі та в калі.Знаючи кіль-кість засвоєного азоту,легко підрахувати загальну кількість засвоєного організмом білка,оскілки в білку міститься в середньому16%азоту,тобто,1грам азоту міститься в6,25г білка.Таким чином,пом-ноживши знайдеу кількість азоту на6,25 (білковий коефіцієнт),можна визначити кількість білка.Для визначення кількості зруйнованого білка,необхідно знати загальну кількість азоту,виведеного з організ-му.Азотовмісні продукти білкового обміну(сечовина,сечова кислота,креатинін та ін.)виділяються голо-вним чином з сечею та частково з потом.В умовах звичного,неінтенсивного потовиділення на кількість азоту в поті можна не звертати увагу.Отже,кількість азоту в сечі є надійним показником кількості незво-ротного розпаду білківамінокислот.
Азотнийбаланс—різницяміжкількістюзасвоєногоазотуйкількістюазоту,виведеногозорганізму.Розрізняютьазотнурівновагу,позитивнийінегативнийазотнйбаланс.
Азотнарівновага—кількістьвиділеногоазотудорівнюєкількостіазоту,щонадійшовворганізм.Азо-тнарівновагаспостерігаєтьсяуздоровоїдорослоїлюдини.
Таблиця11.1
Вікові величини належної кількості поживних речовинтаенергії в добових харчовихраціонах
Вік |
Поживні речовини,гкг-1 |
Енергія,ккал/кг-1 |
||
білки |
жири |
вугле-води |
||
0-3міс |
2,5 |
6,5 |
13 |
120 |
4-6міс |
3,0 |
6,0 |
13 |
120 |
7-12міс |
3,5 |
5,5 |
13 |
115 |
1-3роки |
4,0 |
4,0 |
16 |
115 |
4-6років |
3,5 |
3,5 |
14 |
100 |
7-10років |
2,5 |
2,5 |
10 |
75 |
11-13років,хлопчики |
2,3 |
2,3 |
9 |
65 |
11-13років,дівчатка |
2,1 |
2,1 |
8 |
60 |
14-17років,хлопчики |
1,8 |
1,8 |
7,3 |
60 |
14-17років,дівчатка |
1,6 |
1,6 |
6,5 |
47 |
Дорослі |
1,4 |
1,4 |
5,7 |
42 |
Позитивний азотнй баланс—кількість виведе-ного азоту значно менше,ніж засвоєного(затримка азоту в організмі).Позитивний азотнй баланс відмі-чаєтьсявдітей(підсиленийріст),ужінокпідчасвагі-тності,при інтенсивній спортивній підготовці(збіль-шення м’язової тканини),при загоювані ран чи виду-жуваніпісляважкогозахворювання.
Негативний азотнй баланс(азотний дефіцит)–
кількість виділеного азоту більша засвоєного.Нега-тивний азотний баланс спостерігається при білковомуголодуванні,порушеннірегуляціїбілкового
обміну.
Білковиймінімум–мінімальнакількістьспожито-го білка,за якої підтримується азотна рівновага(25- 35г на добу).У зв’язку з тим,що не весь білок їжі завоюється і не всі білки містять необхідни набірне-
заміннихамінокислот,тобілканеобхідноспоживатибільше,ніжбілковиймінімум.Добовийраціондорос-лої людини повинен містити білковий оптимум,який становить1г білка на кілограм маси тіла(у серед-ньому80-100г)(табл.11.1).Прицьомубілкитваринногопоходженняповинністановитинеменше30%.
Обмінжирів
До жирів відносяться неоднорідні в хімічному відношенні речовини,котрі поділяють на простіліпіди
(нейтральніжири,віск),складніліпіди(фосфоліпіди,гліколіпіди)істероїди(холестерин).
Основна маса ліпідів представлена в організмі людини нейтральними жирами.Нейтральні жири їжі людиниявляютьсяджереломенергії.Приокисленні1гжирувиділяється37,7кДж(9,3ккал)енергії.Ней-тральнийжирєобов’язковоюскладовоючастиноюпротоплазми,ядратаоболонкиклітини;виконуєпла-стичну функцію.Жир може депонуватися у вигляді жирових крапель у підшкірній клітковинні.Жир захищаєорганізмвідпосиленноївіддачітепла,травматичнихпошкоджень.
Добовапотребадорослоїлюдинивнейтральномужиріскладає70-90г(зних,якмінімум,15%таких,щомістятьненасиченіжирнікислоти–жирирослинногопоходження).
Утворення жирів з вуглеводів.Нейтральні жири в енергетичному відношенні можуть бути замінені вуглеводами.Надлишковеспоживаннявуглеводівзїжеюпризводитьдовідкладанняжируворганізмі.У нормівлюдини25-30%вуглеводівїжіперетворюєтьсявжири.
Утворення жирів із білків.Білки є пластичним матеріалом.Тільки при надзвичайних обставинах білки використовуються для енергетичних цілей.Перетворення білка в жирні кислоти проходить через утвореннявуглеводів.
