Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тези лекцій з фізіології.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

Моторика

Моторика(руховафункція)системитравленнязабезпечуєподрібнення,розм’якшенняіперетирання,змішування їжі з ферментами,транспортування хімусу,виведення екскрементів(рис. 9.2).В основімо-

торної функції гладеньких м’язів є скорочувальна активність пучка(група клітин діаметром100мкм,які щільноприлягаютьоднадоодної),щовідбуваєтьсязарахунокСа2+.

Гладенькім’язиздатнідоавтоматії.Пейсмекерівєдекілька:ушлункувкардіальнійіпілоричнійчасти-нах,у12-палійкишцівділянціпечінково-панкреатичноїампулиФатера,уклубовійкишці.Урегуляціїмо-торикишлунково-кишковоготракту(ШКТ)приймаєучастьміжм’язовенервовесплетіння,якезабезпе-чує здійснення місцевих рефлексів і в той же час знаходиться під впливом центрів автономної нервової системи(симпатичніволокнагальмують,парасимпатичнічерезблукаючийнерв–підсилюютьмоторику).

Видискороченьшлунка:тонічні,перистальтичні(малі,великі,пропульсивні).

Механізмпереходу(евакуації)хімусузшлункав12-палукишку.Натщепілоричнийсфінктеррозсла-блений і перша порція хімусу вільно проходить у12-палу кишку.Кисле середовище цієї порції викликає подразненняхеморецепторів,виділяютьсясекретин,гастринШІПісфінктерзакривається(рефлексСер-дюкова,замикаючий рефлекс).Після нейтралізації кислого вмісту сфінктер знову розслаблюється.На замикаючий рефлекс впливають також скорочення шлунку,градієнт тиску між шлунком і12-палою киш-кою,наповненняшлунката12-палоїкишки,консистенціяїжі(рідкаевакуюєтьсяшвидше),складїжі(жир гальмує,вуглеводиприскорюютьевакуацію),температура(теплаприскорює),ступіньгідролізу,наявність газів(СО2прискорює),тонусблукаючого(парасимпатичного)нерва.Надходженняжирівікислогохімусузумовлюєвивільненнясекретину,холецистокінін-панкреозимінуіШІП,щосповільнюєевакуацію.Гіперо-смолярністьдуоденальноговмістуаналізуютьосморецепторидванадцятипалоїкишки,якіініціюютьспо-вільненняшлунковоїевакуації.Прискорюютьевакуаціюхімусутакожгастрин,мотилінісоматостатин.

Рис.9.2.МоторнафункціяШКТ.

Моторикакишечника

Тонічніскороченнязабезпечуютьконтактхімусузіслизовоюіпокращуютьвсмоктування.

Сегментація–перемішування,підвищеннятиску.

Маятникоподібні–перемішування,мембраннетравлення,всмоктування,руххімусувкаудальномунапрямку.

Перистальтичні–руххімусувкаудальномунапрямку.

Антиперистальтичніскорочення–притаманнівнормітовстійкишці.

Підсилюють моторику кишечника:блукаючий нерв,ацетилхолін,серотонін,гастрин,гістамін,холе-цистокінін,мотилін,кислоти.

Гальмуютьмоторикукишечника:симпатичніволокна,їхмедіаторинорадреналiн(знижуєсекрецiюзалозШКТрозслаблюєгладкiм'язикишки,утойжечасслиновидiленняпідсилюється)таадреналін(гальмуєшлунково-кишковумото-рику,розслаблює стiнки органiв,але скорочує сфiнктери шлунково-кишкової систем,гальмує травну секрецію),секретин,ВІП,ШІП,панкреатичнийполіпептид,атропін(М-холінолітик,блокуєхолінорецепторипостсинаптичноїмембрани).

Лекція22.Обмін речовин і енергії.Харчування.Теплообмін

Обмін речовин й енергії або метаболізм—сукупність хімічних і фізичних перетворень речо-вин й енергії,які забезпечують життєдіяльність організму.Енергія,що виділяється в процесі ме-таболізму,необхідна для здійснення роботи(механічної,хімічної,електроосмотичної),росту,розвитку й забезпечення структури та функції клітиннних елементів(рис.11.1).

Рис. 11.1.Схема обміну речовин та енергії ворганізмі:

Q1–первиннатеплота;Q2–вториннатеплота;А–робота.

Метаболізмзабезпечуєвідновленнявтраченихорганізмоммінеральнихтаорганічнихсполук,якіроз-падаються,постачає організменергією.

Обмінречовинскладаєтьсязпроцесівасиміляціїтадисиміляції.Асиміляція(анаболізм)—поцесза-своєнняорганізмомречовинтаенергії.Дисиміляція(катаболізм)—процесрозпадускладнихорганічнихсполук,приякомувитрачаєтьсяенергія.

Процеси асиміляції та дисиміляції нерозривно пов’язанні між собою.У період росту переважає асиміляція.Удоросломуорганізмівстановлюєтьсявідноснарівновагаміжпроцесамиобмінуречовин.У похилому віці асиміляція відстає від дисиміляції.Порушення нормальних співвідношень між процесами катаболізмутаанаболізмуспостерігаютьсяпризахворюваннях.

Обмінбілків

Білки(протеїни) —високомолекулярні сполуки,побудованні з амінокислот.Білки виконують багаточисленніфункціїворганізмі.

Структурна,або пластичнафункція:білки являються головною складовою частиною всіх клітин іміжклітиннихструктур.

Каталітична,або ферментативна функціябілків:здатність прискорювати біохімічні реакції в організмі.Усівідоміферментиявляютьсябілками.

Захисна функціябілків:утворення імунних тіл(антитіл)при надходженні до організму чужорідного білка(наприклад,бактерії).Білкизв’язуютьтоксинитаотрути,щопотрапляютьворганізм,забезпечують зсіданнякровійзупинкукровотечіприпораненнях.

Транспортнафункція:перенесеннябагатьохречовин.Постачанняклітинкиснемтавидаленнявуг-лекислогогазузорганізмузабезпечуєтьсябілком—гемоглобіном,ліпопротеїдизабезпечуютьтранспортжирівтощо.

Функцією білків єпередача спадковоїінформації,в якій провідну дію виконують нуклеопротеїди.У складнуклеопротеїдіввходятьнуклеїновікислоти.

Регуляторна функціябілків:підтримка біологічних констант в організмі,забезпечуються впливом різнихгормонівбілковоїприроди.

Енергетична рольбілків:забезпечення енергією всіх життєвих процесів в організмі.Окислення1г білкаворганізмізабезпечуєвиділення4,1ккал.

Індивідуальна специфічністьбілків

Білкирізнихлюдеймаютьіндивідуальнуспецифічність.Цепідтверджуєтьсяутвореннямімуннихтілворганізмілюдиниприпересадціорганів.Урезультатіможевиникнутиреакціявідторгненняпересаджено-го органа.Індивідуальні відмінності в складі білків передаються в спадок.Порушення генетичногокоду

можестатипричиноюважкихспадковиххвороб.

Потребавбілках

Ворганізміпостійновідбуваєтьсясинтезтарозпадбілків.Джереломсинтезуновогобілкаєбілкиїжі.У травномутрактібілкирозщеплюютьсяферментамидоамінокислотівтонкійкишцівідбуваєтьсяїхвсмок-тування.Одночаснозамінокислотамиможутьвсмоктуватисьіпептиди.Замінокислотіпептидівклітинисинтезуютьбілок,якийхарактернийдляданогоорганізму.Білкинеможутьбутизаміненнііншимихарчо-вими продуктами,їх синтез в організмі можливий лише з амінокислот.Білок може замінювати жири та вуглеводи,оскількивикористовуєтьсядлясинтезуцихсполук.

Біологічна цінність білків.У різних природних джерелах білка(рослинних та тваринних)налічуєтьсяблизько80амінокислот.Ухарчовихпродуктах,яківикористовуєлюдина,міститьсятільки20амінокислот.Не всі амінокислоти,що входять до складу білків,являються рівноцінними для людини.Деякі амінокислоти не можуть синтезуватися в організмі людини й повинні надходити з їжею в готовому вигляді.Їх називаютьнезаміними амінокислотами.До них відносяться:валін,метіонін,треонін,лей-цин,ізолейцин,фенілаланін,триптофан і лізин,а у дітей ще аргінін і гістидин.Нестача незамінних амінокислотвїжіпризводитьдопорушеннябілковогообмінуворганізмі.Замінніамінокислотивосновно-мусинтезуютьсяворганізмі.

Білкимістятьрізніамінокислотиврізнихспіввідношеннях.Ускладїжітваринногопоходженнявходитьбільше незамінних амінокислот,ніж у склад рослинної їжі.Білки,які містять весь необхідний набір амінокислот,називаютьсябіологічноповноціннимибілками.Найбільшвисокабіологічнацінністьбілківмолока,яєць,риби,м’яса.Біологічнонеповноціниминазиваютьбілки,ускладіякихвідсутняхочабоднаамінокислота,яка не може бути синтезована в організмі.Неповноціними являються білки кукурудзи,пшениці,ячменю.

Азотний баланс.Азот потрапляє в організм тільки з білковою їжею,в інших поживних речовинах він не міститься.Засвоєння азоту визначають за різницею вмісту азоту в спожитій їжі та в калі.Знаючи кіль-кість засвоєного азоту,легко підрахувати загальну кількість засвоєного організмом білка,оскілки в білку міститься в середньому16%азоту,тобто,1грам азоту міститься в6,25г білка.Таким чином,пом-ноживши знайдеу кількість азоту на6,25 (білковий коефіцієнт),можна визначити кількість білка.Для визначення кількості зруйнованого білка,необхідно знати загальну кількість азоту,виведеного з організ-му.Азотовмісні продукти білкового обміну(сечовина,сечова кислота,креатинін та ін.)виділяються голо-вним чином з сечею та частково з потом.В умовах звичного,неінтенсивного потовиділення на кількість азоту в поті можна не звертати увагу.Отже,кількість азоту в сечі є надійним показником кількості незво-ротного розпаду білківамінокислот.

Азотнийбаланс—різницяміжкількістюзасвоєногоазотуйкількістюазоту,виведеногозорганізму.Розрізняютьазотнурівновагу,позитивнийінегативнийазотнйбаланс.

Азотнарівновага—кількістьвиділеногоазотудорівнюєкількостіазоту,щонадійшовворганізм.Азо-тнарівновагаспостерігаєтьсяуздоровоїдорослоїлюдини.

Таблиця11.1

Вікові величини належної кількості поживних речовинтаенергії в добових харчовихраціонах

Вік

Поживні речовини,гкг-1

Енергія,ккал/кг-1

білки

жири

вугле-води

0-3міс

2,5

6,5

13

120

4-6міс

3,0

6,0

13

120

7-12міс

3,5

5,5

13

115

1-3роки

4,0

4,0

16

115

4-6років

3,5

3,5

14

100

7-10років

2,5

2,5

10

75

11-13років,хлопчики

2,3

2,3

9

65

11-13років,дівчатка

2,1

2,1

8

60

14-17років,хлопчики

1,8

1,8

7,3

60

14-17років,дівчатка

1,6

1,6

6,5

47

Дорослі

1,4

1,4

5,7

42

Позитивний азотнй баланс—кількість виведе-ного азоту значно менше,ніж засвоєного(затримка азоту в організмі).Позитивний азотнй баланс відмі-чаєтьсявдітей(підсиленийріст),ужінокпідчасвагі-тності,при інтенсивній спортивній підготовці(збіль-шення м’язової тканини),при загоювані ран чи виду-жуваніпісляважкогозахворювання.

Негативний азотнй баланс(азотний дефіцит)–

кількість виділеного азоту більша засвоєного.Нега-тивний азотний баланс спостерігається при білковомуголодуванні,порушеннірегуляціїбілкового

обміну.

Білковиймінімум–мінімальнакількістьспожито-го білка,за якої підтримується азотна рівновага(25- 35г на добу).У зв’язку з тим,що не весь білок їжі завоюється і не всі білки містять необхідни набірне-

заміннихамінокислот,тобілканеобхідноспоживатибільше,ніжбілковиймінімум.Добовийраціондорос-лої людини повинен містити білковий оптимум,який становить1г білка на кілограм маси тіла(у серед-ньому80-100г)(табл.11.1).Прицьомубілкитваринногопоходженняповинністановитинеменше30%.

Обмінжирів

До жирів відносяться неоднорідні в хімічному відношенні речовини,котрі поділяють на простіліпіди

(нейтральніжири,віск),складніліпіди(фосфоліпіди,гліколіпіди)істероїди(холестерин).

Основна маса ліпідів представлена в організмі людини нейтральними жирами.Нейтральні жири їжі людиниявляютьсяджереломенергії.Приокисленні1гжирувиділяється37,7кДж(9,3ккал)енергії.Ней-тральнийжирєобов’язковоюскладовоючастиноюпротоплазми,ядратаоболонкиклітини;виконуєпла-стичну функцію.Жир може депонуватися у вигляді жирових крапель у підшкірній клітковинні.Жир захищаєорганізмвідпосиленноївіддачітепла,травматичнихпошкоджень.

Добовапотребадорослоїлюдинивнейтральномужиріскладає70-90г(зних,якмінімум,15%таких,щомістятьненасиченіжирнікислоти–жирирослинногопоходження).

Утворення жирів з вуглеводів.Нейтральні жири в енергетичному відношенні можуть бути замінені вуглеводами.Надлишковеспоживаннявуглеводівзїжеюпризводитьдовідкладанняжируворганізмі.У нормівлюдини25-30%вуглеводівїжіперетворюєтьсявжири.

Утворення жирів із білків.Білки є пластичним матеріалом.Тільки при надзвичайних обставинах білки використовуються для енергетичних цілей.Перетворення білка в жирні кислоти проходить через утвореннявуглеводів.