Зміна збудливості призбудженні

Якщоприйнятирівеньзбудливостівумовахспокоюзанорму(100%),товходірозвиткуодиночногоци-клузбудженняможнаспостерігатиїїколивання(рис.1.5).Напочаткудеполяризаціїзбудливістьпідвищу-єтьсянакороткийчас.Підчасдеполяризаціїзбудливістьпадаєдо0.Час,протягомякоговідсутнязбуд-ливість-періодабсолютноїрефрактерності.Уцейчаснавітьсильнийподразникнеможевикликатизбу-дження.

В останню третину реполяризації починається процес відновлення збудливості.Це період відносної рефрактерності(наступнийциклзбудженняможливийпринадпороговихподразниках).

Слідомзаперіодомвідносноїрефракторностінастаєкороткийперіодекзальтації-підвищеної(упорів-няннізнормальною)збудливості.Співпадаєучасізостаннімидвоматретинамислідовоїдеполяризації.

Заключнийетап-повторнезниженнязбудливості(аленедо0)–фазасубнормальності.Відповідаєгі-перполяризаціїмембрани.

Рис. 1.5.Співвідношення фаз потенціалу дії тазбудливості.

На кривій потенціалудії:

1 –потенціал спокою; 2 –локальна відповідь; 3 –деполяризаціяіпочатковареполяризація;4–кінцева реполяризація;5–слідовадеполяризація;6–слідова гіперполяризація

На кривійзбудливості:

1–початковазбудливість;2–фазапідвищеноїзбуд-ливості; 3 –абсолютна рефрактерність; 4 –відносна рефрактерність;5–фазасупернормальності;6–фаза субнормальності

Нейронна теорія.Функції нервовихклітин

Загальні відомості про структуру і функцію нервовихклітин.

Центральна нервова система координує дiяльнiсть усiх органiвiсистем,забезпечує ефективне при-стосування органiзму до змiн зовнiшнього середовища,формує цiлеспрямовану поведiнку.Цiскладнi iжиттєвонеобхiднiзавданнявирiшуютьсязадопомогоюнервовихклiтин(нейронiв),якiспецiалiзуютьсянасприйняттi,опрацюваннi,зберiганнiтапередачiiнформацiї.Нейроничерезсвоєрідніконтакти(синапси)об'єднуються в специфiчно органiзованiнейроннiланцюгиiцентри,що складають рiзнiфункцiональнiсистемимозку.

Улюдиникiлькiстьнейронiвдосягає5-910¹¹.Прицьомукiлькiстьсинаптичнихконтактiвмiжнейрона-минаближаєтьсядоастрономiчноїцифри–10¹⁵-10¹⁶.

Нейроглія(“нервовий клей”)вперше виявлена і названа Р.Вірховим.Загальна кількість цих клітин в мозку–14010⁹,середнихописаніастроцити,олігодендроцити,мікрогліоцити.Астроцитивважаютьопо-рою нейронів.Вони забезпечують репаративні процеси нервових стовбурів,ізолюють нервові волокна,залучаються до метаболізму нейронів,оточують мозкові капіляри та забезпечують транспорт речовин з крові в нейрон і назад,а також обмін між кров’ю та ліквором у мозкових шлуночках.Олігодендроцити причетні до мієлінізації аксонів у білій речовині мозку,метаболізму та трофіки нейронів.Мікрогліальні

клітини–блукаючі;їмвластивийфагоцитоз.Здатністьдоритмічноїпульсаціїпов’язуєтьсяззабезпечен-ням процесів аксотранспорту,а також руху рідини в міжклітинному просторі.Свої впливи на нейрони нейроглія здійснює через зміни проникності до К⁺,Са²⁺.Останнього часу звертається увага наможливу

рольнейрогліїуздійсненнітакихстанівякмотивація,настрій,увага,навчання,пам’ять.

ГоловнимипроцесамивнейронахiсинапсахЦНСєзбудженняiгальмування.

Розглядмозку,якфункцiональногооб'єднанняокремихклiтиннихелементiв–нейронiв,сформувався на рубежiнинiшнього столiття, iтакiпогляди являють собоюнейронну теорiю.Велику роль у визнаннiнейронної теорiї вiдіграли дослiдженняiспанського нейрогiстолога Р.Кахала та англiйського фiзiолога Ч.Шерiнгтона.

У нейронiвидiляють4головних елементи:тiло,абосому,дендрити,аксонтапресинаптичнiзакiнченняаксона.Кожензцихелементiввиконуєпевнуфункцiю.

Утiлiнейронавiдбуваєтьсяголовнийсинтезмакромолекул,котрiпотiмможутьтранспортуватисядодендритівiаксону.Мембранатiлабiльшостiнейронiввкритасинапсамиi,такимчином,вiдiграєважливуроль у сприйняттiйiнтеграцiї сигналiв,що надходять вiдiнших нейронiв.Завдяки цьому здійснюється аналіз та синтез аферентних сигналів,координація функцій,забезпечення пам’яті та навчання,а такожтрофічніпроцеси.

Дендритивнаслiдоксильногорозгалуженнямаютьвеликусумарнуповерхню.Цестворюєумовидлярозташування на них великої кiлькостiсинапсiв.Таким чином,дендритам належить провiдна роль у сприйняттiнейрономiнформацiї.Мембрана дендритiв,якiмембрана тiла нейрона,має значну кiлькiсть бiлковихмолекул,якiвиконуютьфункцiюхiмiчнихрецепторiв.

Головноюфункцiєю аксонає проведення нервовогоiмпульсу(потенцiалу дiї)на великiвiдстанi,зв'язуваннянервовихклiтинмiжсобоюiзвиконавчимиорганами.Узакiнченняхаксонаєспецiальнiорга-нели(синаптичнiвезикули),в яких мiститься медiатор.Процес видiлення медiатора ефективно регулюєтьсяiншими нейронами.На вiдмiну вiд решти аксона,мембрана закiнчень має значну кiлькiсть кальцiєвихканалiв,активацiяякихзабезпечуєпроникненнявсерединузакiнченняйонiвкальцiю.Тимса-мимрегулюєтьсявидiленнямедiаторазвезикул.

Аксонам притаманна й транспортна функція.Апаратом для його здійснення є мікротубули,актинові нитки,кальцієві канали на кінцях волокон.Аксотранспорт–енергозалежний процес.Його швидкість складає20-40смзадобу.Напрямокзалежитьвідфункціїнейрона.Порушенняаксотранспортувикликаєважкуневрологічнупатологію,наприклад,поліоміеліт,герпес,авітаміноз(хворобубері-бері),алкогольний поліневрит.При захворюванні правцем мікробні токсини прямують аксонами до ЦНС.Саме аксотранс-порт вражається при отруєнні деякими речовинами,наприклад,акрилами.Важливо,що аксотранспорт забезпечуєпередачурегуляторівсинтезубілкавсомінейрона.Порушенняцьогопроцесупризводитьдохроматолізу.А патологічне зрушення процесу,пов’язаного з демієлінізацією волокон,призводить дорозсіяногосклерозу.

Транспорт по аксонах,крім ортодромного,може бути антидромним(ретроградним).Відбувається він вдвічі повільніше;його призначення сигнальне.Наприклад,пероксидазу хрону використовують з експе-риментальноюметоюдлявизначенняміжнейроннихзв’язків.