3. Організація педагогічного процесу з економічного виховання дошкільників

Як засвідчує практика і результати спостережень за дітьми, перше знайомство дітей з економічними відно­синами у стихійно-побутовій діяльності в сім'ї відбуваєть­ся з допомогою грошей, які батьки дають дітям, щоб вони щось купили собі в магазинах. Натомість більшість дітей не знають, як з ними поводитися, де потрібно їх зберігати, як економити витрати і т.ін. Поводженню з грошима як і з іншими економічними відносинами дітей потрібно вчити з дошкільного віку.

Заняття з економічної освіти як один із видів занять з ознайомлення дітей із соціальним довкіллям проводять один раз на тиждень, починаючи з середньої групи (у ди­дактичних іграх) та у старших групах як комбіноване або комплексне заняття.

Власне, ознайомлення дітей із певними економічними поняттями та категоріями відбувається на заняттях із різних розділів програми. Для того ж, щоб систематизувати й розширити знання дошкільників, раз на тиждень слід проводити спеціальне заняття з економіки, яке може бути побудоване вихователем у будь-якій формі.

Дуже цікаво проходять заняття-подорожі, заняття-екскурсії, заняття-бесіди, економічні вікторини тощо. Важливим елементом таких занять є ігрова імпровізація, адже саме гра забезпечує органічне практичне входження дитини в економічні відносини.

Засвоїти складні економічні поняття дітям допомагають казкові персонажі. Та й самі казки просто незамінні у вихованні таких якостей особистості, як працелюбність, бережливість, практичність. З досвідом прийшли розуміння того, ідо майже в кожній казці можна знайти «економічний» підтекст.

Під час вивчення нових та закріплення пройдених тем варто активно використовуємо елементи теорії розв'язання винахідницьких задач. Казкові сюжети перебудовуємо так, аби вони розгорталися перед дітьми у вигляді проблемних «економічних» ситуацій, розв'язання яких розвиває логіку, нестандартність, самостійність мислення, комунікативно-пізнавальні навички, здатність орієнтуватися у складних життєвих ситуаціях.

Основний принцип реалізації завдань економічного виховання — діяльнісний підхід до нього. Залежно від змісту знань обираємо провідний вид діяльності.

Наприклад, засвоєння знань зі сфери фінансів (гроші, ціна, вартість, обмін, продаж то що) ефективніше відбувається під час проведення різних ігор – дидактичних, настільно-друкованих, рольових тощо.

Знання про те, чому слід берегти, економити результати праці людей, діти найуспішніше засвоюють у процесі продуктивної діяльності (трудової,

образотворчої). Працюючи з різними матеріaлами, дошкільнята вчаться бути ощадливими. Роз'яснюємо їм, що суть раціональності (розумності) — в умінні планувати процес діяльності, застосовувати найбільш оптимальні рішення (за прислів'ям: «Сім разів відміряй — один раз відріж»). Розглядаючи методи й засоби економічного виховання, не можна забувати й про спеціальну роботу з формування в дітей корисних навичок і звичок. Чимало з них пов'язані з вихованням культури поведінки в побуті й загальною вихованістю: вимкнути світло, коли виходиш з приміщення; закрити кран після того, як помив руки тощо.

Орієнтовний зміст економічних знань відображено в основних темах: «Сім'я», «Світ грошей», «Світ товарів», «Місто, в якому я живу», «Моя країна».

Опановуючи їх, діти ознайомлюються зі світом речей, людей, природи. Вони дізнаються про те, що таке професія, праця, товар, гроші. Старші дошкільники вже вчаться оперувати грошима і співвідносити прибуток з ціною на товар.

Однією з перших дошкільники вивчають тему: «Бюджет сім'ї. Прибутки та витрати». При ознайомленні з нею до роботи активно залучаємо батьків. Разом із дітьми вони виготовляють макети сімейного бюджету, де відображають членів сім'ї та результати їх праці, картки-схеми прибутків і витрат, а також картки, які символізують основні та додаткові доходи. Діти визначають різні потреби членів родини, можливості щодо їх задоволення. Презентуючи бюджет своєї сім'ї, вони вчаться активно оперувати поняттями «бюджет», «доходи», «потреби», «витрати», «товар» тощо.

Під час вивчення та закріплення знань із теми «Світ грошей» вихователь разом із дітьми розгортає сюжетно-рольову Іру «Міні-маркет Усміхайлик». Діти відвідують магазин і здійснюють покупки, використовуючи «місцеву валюту», яка називається «усміхайлики». Ця гра допомагає засвоїти такі поняття, як ціна, реклама, гроші, гурт, роздріб тощо.

Найбільше подобається дітям «практика», коли після екскурсій до магазину та на базар, вже ознайомившись з процесом купівлі-продажу, вони з дозволу батьків самі здійснюють свої перші покупки.

Форми організації роботи з дітьми

• заняття;

• екскурсії;

• сюжетно-рольові ігри;

• ігрові імпровізації;

• ділові ігри, тренінги;

• гурткова робота;

• презентації індивідуальних проектів;

• драматизація казок;

• продуктивна діяльність;

• різні види праці.

Основний вид діяльності дошкільників – гра. В зв'язку з цим завдання економічної освіти вирішується через ігрову діяльність, ігрові прийоми, за допомогою яких закладаються основи економічного образу мислення у дитини – дошкільника, пізнання ним того, який «Я» у світі економічних цінностей і як себе вести в ньому, а також через навчальний процес, а саме:

4 – рік навчання (молодша група)

Загальна тема – «Потреби» ( потреби людини в житті, їжі, одязі, спілкуванні, здоров'ї):

• організація та проведення сюжетно-дидактичних ігор, дидактичних ігор, рухливих ігор, розваг, сюжетно-рольових ігор, інсценування, праці, читання художньої літератури, бесіди.

5 – рік життя (середня група).

Основні теми:

«Потреби», «Природні ресурси», «Розподіл праці», «Потреби в безпеці і охороні життя», «Трудові ресурси», «Дарові блага», «Вибір».

заняття – одне на місяць у розкладі занять, яке будується в ігровій формі, де використовуються рішення різноманітних ситуацій з повсякденного життя, уривків казок, літературних творів, суспільні ігри, інсценування приказок, сюжетно-дидактичні та дидактичні ігри.

• сюжетно-рольові ігри в повсякденному житті з економічним направленням;

• індивідуальна робота;

• робота з батьками;

• читання дитячої літератури економічного направлення та інша художня література.

• заняття з мистецтвознавства, самостійно-художня діяльність (за тематикою економічного направлення.

• праця.