- •1.Предмет і завдання курсу „Вступ до германського мовознавства”.
- •2.Зв’язок германської філології з іншими дисциплінами.
- •3.Виникнення порівняльно-історичного методу.
- •4.Методика аналізу порівняльно-історичного методу.
- •5.Розвиток порівняльно-історичного методу.
- •6.Сучасні германські мови на карті світу.
- •7.Історико-літературні джерела відомостей про стародавніх германців.
- •8.Відношення між германцями та римлянами.
- •10.Звичаї і норови стародавніх германців.
- •11.Релігійні уявлення і образи стародавніх германців.
- •9.Економічний і суспільний лад стародавніх германців.
- •12.Космогонічна та есхатонічна міфологія стародавніх германців.
- •13.Класифікація германських племен за Плінієм Старшим.
- •14.Класифікація германських племен за ф.Енгельсом.
- •16.Інгвеонські племена.
- •20.Епоха Великого переселення народів.
- •21.Франкська держава Каролінгів.
- •22.Франкська держава Меровінгів.
- •23.Свідчення про германські мови у дописемний період.
- •24.Рунічне письмо.
- •25.Готське письмо.
- •26.Роль латинського алфавіту в історії германської писемності.
- •27.Пам’ятники давньоісландської писемності.
- •28.Пам’ятники давньоанглійської писемності.
- •29.Пам’ятники давньоверхньонімецької писемності.
- •31.Наголос у давньогерманських мовах.
- •37.Західногерманська гемінація. Закон Хольцмана.
- •41.Аблаут у германських мовах. Кількісний і якісний аблаут.
- •42.Умлаут у германських мовах.
- •43.Морфологічний словотвір у германських мовах.
- •44.Словоскладання у германських мовах.
- •46.Синтаксичний словотвір.
- •47.Семантичні види словотвору.
- •48.Конверсія як вид словотвору.
- •50.Германо-кельтські лексичні паралелі.
- •51.Германо-італійські лексичні паралелі.
- •52. Германо-слов’янські лексичні паралелі.
- •53.Германо-балтійські лексичні паралелі.
- •54.Калькування як засіб поповнення лексичного складу.
- •55.Категорії іменника у германських мовах.
- •56.Категорії прикметника у германських мовах.
- •57.Категорії дієслова у германських мовах.
- •58.Стилістичне членування словникового складу давньогерманських мов.
- •60.Причини першого пересуву приголосних.
12.Космогонічна та есхатонічна міфологія стародавніх германців.
На початку був Муспельхейм, світ вогню, що лежить на півдні. Це місце жахливого світла і жари. Тільки його жителі, вогненні гіганти, можуть витерпіти його полум'я.
За Муспельхейммом лежить порожнеча називана Гиннунгагап, до півночі від її - Нифльхейм - світ грізної темряви і холоду.
Де вогонь і лід зустрілися вперше, з'яв. краплі, що тануть. Під льодом, що тане, лежить гігант морозу, назв. Іміром. Під його лівою рукою з'яв. кілька гігантів – чолов. і жінок. Так був поклад. початок роду гігантів - хримтурсів, жорстоких і підступних. Разом з велетнями з льоду, що тане, з'яв.корова Аудумла, з чийого вим'я потекли чотири ріки молока, що харчув. Іміра. На третій день уся людина була вільна від льоду. Ім'я людини було Бури. У нього був син по імені Бор. Бор одружився на Бестлє, дочці гіганта Бельтора, і було в них три сини. Одін був першим, Вілі другим, а Ве третім. Одін і його брати - правителі раю і землі, а сам він - найбільший і найбільш знаменитий з усіх богів. Одін і його брати убили гіганта Іміра. Тіло Іміра потягли на середину Гиннунгагап і створили світ з його тіла, названий Мідгардом.
Мідгард був оточений величезним океаном. Одін, Вілі і Ве давали землі уздовж берегів дружнім гігантам для їхніх поселень. Так з'яв. Етунхейм. З двох дерев, що ростуть на березі окену, вони створили людей - чоловіка і жінку. Одін дав їм дух і життя. Вілі дав їм розуміння і рух. Ве дав одяг і імена. Чоловік був названий Аск (Ясен), а жінка Эмбла (Верба). Аск і Эмбла - предки всіх людей у Мідгарді. Потім вони побудували Асгард, будинок богів. Одін женився на Фригг, дочці гігіанта.
Ігдрасіль, світове дерево, дерево долі, росте в центрі Мідгарда. Гілки його піднім.вище Асгарда. Весь всесвіт залежить від світов. дерева. Дерево має три корені. Один опуск. в підземний світ Хель, іншої у світ гігантів морозу, і останній - у світ людей. Під деревом, у Мідгарді, знаход. колодязь Урд, з якого Норни (жіночі божества, що визнач. долю) поливають Ігдрасіль.
Рагнарек чи кінець світу був передвіщений. Коли Мімір перестане охороняти свій колодязь, корінь Ігдрасіля почне гнити. Дракон Нидхегг нарешті доможеться успіху в з’їданні кореня, що закінч. в колодязі Хвергельмер. Норни будуть стурбовані забрудненням колодязя Урд і жовтіючої листой світового дерева. Пожертвуване око Одіна лежить у колодязі Міміра і бачить, що повинно прийти. Він знає, що ніщо не може зупинити Фибулвінтер - три роки нескінченної зими, що передує Рагнарек.
Дні будуть холодніти, поки колодязь Урд не заледеніє. Шторм і дощ зі снігом будуть бити світове дерево. Гіганти звільнять Локі від його пут на горі. Локі приведе чудовиськ і гігантів, щоб атакувати богів у великій битві.
Вітри будуть підсилюватися, і дути на Ігдрасіль з кожного напрямку, поки велике світове дерево не упаде. Кузня темних ельфів перекинеться, і світове дерево згорить. Райдужний міст Биврест обрушиться, і один за іншим усі світи упадуть. Аси, що вижили, врятуються на кораблі Фрейра Скидблэндире, що буде майже захоплений кораблем Хель Нагльфаром. Потім Мідгард буде знищений вогнем і знову зануриться в море.
За цим кінцевим знищенням піде відродження, Земля знову підніметься з моря. Сім синів мертвих асів повернуться в Асгард і будуть керувати всесвітом.
