20.Епоха Великого переселення народів.

У 375 р. н.е. поч.. епоха Великого пересел. народів. Гот споч. пересел. до річки Вісла, завоювали тер. до пн. Причорном., гуни під проводом вождя Аттіли розбили остготський племінний союз на чолі з королем Германаріхом. Вест-гот дізнились про долю остготів, пересел. до Рим.імп., але бул забагато вимог з боку Рим.вмп. – продати в рабство дітей, змінити віру і т.д.

Аларіх гот. вождь, розбив Візантію, 410 р.н.е. вперше готи під проводом Аларіха захопили Рим, до цього нікому не вдавалось.

Але згодом вони відійшли на Піренейський півострів. 412 р – вторглися в пд.-зах. Галлію, завоювали, асимілювалися з місц. насел., втратили свою мову. 414р. розселилися південніше, на тер суч. Італії. 418-711 рр – існує на тер. зах Рим.імп. держава вестготів.

455р – вандали захопили Апеннінський півострів, Рим, культурний рівень вандалів був дуже низьким, вони нищили всі культ. цінності.

- Найважл. подія під час пересел. народів – Битва народів (на Каталаунськихполях) 451р. – союз гунів проти союзу римлян. Союз гунів ціною великих втрат перемогли, утвор. власну державу. Вестготи були союзниками Риму, остготи – гунів, загинув вестготський король і винищили остготів.

437р – буругнди, які нал. до сх герм. племен, заснували держ. на тер. Галлії, рим. полководець Аецій з гунами(Аттілою) розбив військо бургунського короля Гундикарія. Ці події поклад. в основу «Пісні про Нібелунгів».

453р. - Атілу вбили, його держава розпалась(гунська)

488р. – остготи завоювали пн. Італію, не створ. столицю у Римі, а зробили столицею м. Равенна(де до сьогодні зберіг. пам’ятки остготів). Існ. особливий стиль готської архітектури, який відрізн. від римського.

555р. – Юстеніан – рим. полководець знищив остготів, вони пересел. північніше, змішалися з місц насел

569р. – завоювання Італії сх.-герм. плем. лангобардами під проводом Альбуїна

Англи, сакси і юти, завоювавши Рим. провінції, не втратили свою мову, асимілювалися з місц. насел.

21.Франкська держава Каролінгів.

Франкська держава. Зах-герм. племена на поч.. 3 ст н.е.(перед початком великого пересел. народів) займали територію між Рейном і Ельбою. Франки жили на території нижнього і середнього Рейну. У 486 р. франкський король Хлодвіг з роду Меровінгів захопив Галлію, у 496 р. переміг алеманів, які жили на верхньому Рейні, і прийняв християнство, щоб забезпечити собі підтримку Рим. церкви. У 509р. Хлодвіг приєднав до своєї держави вестготську Аквітанію. Так під владою Меровінгів було зібрано більшість західногерм. племен і велику територію. У др..пол. 6 ст. держава Меровінгів розпалась. 629-639 роки - правління Дагоберта, котрий ще раз об'єднує всю державу. Після його смерті починаються нові поділи держави: розпад меровінгської державності.У 8 ст почин. спроби нового об’єднання герм. племен, яке заверш Карл Великий з роду Каролінгів(768-814рр)

22.Франкська держава Меровінгів.

Карл Великий повернув під свою владу всю колишню державу Меровінгів, у 774 р. підкорив королівство лангобардів в Італії, у 788р. – Баварію і прийняв титул римського імператора. Онуки Карла Великого поділили його імперію між собою. У 842 р. молодші онуки: Людовик і Карл Лисий почали вимагати поділу імперії у старшого брата – Лотара, а коли той відмовився, уклали в Стразбурзі проти нього угоду. Текст угоди, так звані «Стразбурзькі клятви», був написаний вже двома мовами – франц. та нім. Через рік Лотар, побачивши, що він зі своїм військом не переможе молодших братів, запропонував їм підписати у м. Верден угоду. За Верденською угодою 843р. її зах частина (майб. Франція) відійшла до Карла Лисого, сх.. част(майб. Німечч) – до Людовіка Німецького, а пд. (майб. Італія) до Лотара.